Справа № 199/7928/21
(2/199/505/22)
Іменем України
18 січня 2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Маляренко В.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м.Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 13.04.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу домоволодіння, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., за реєстровим №1685.
На виконання умов Договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про завдаток від 13.04.2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., за реєстровим №1686.
Відповідно до умов вказаних договорів відповідач ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 39925,00 гривень, як завдаток за майбутнім договором купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2 попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу домоволодіння, договір купівлі-продажу домоволодіння мав бути укладеним до 13.07.2012 року, однак такий договір між сторонами укладено не було, оскільки відповідач ухиляється від його укладання.
У п.5 договору завдатку сторонами передбачено, що у разі, якщо договір купівлі-продажу домоволодіння не буде укладено в результаті невиконання чи неналежного виконання кредитором своїх зобов'язань за попереднім договором, він має повернути боржнику суму завдатку - 39925,00 гривень та сплатити йому таку ж суму, а всього сплатити 79 850,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму на виконання попереднього договору купівлі-продажу домоволодіння від 13.04.2012 року в розмірі 79850,00 гривень, а також судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, її представник адвокат Шестіріков А.В. надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 13.04.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу домоволодіння, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., за реєстровим №1685 (а.с.5).
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір про завдаток від 13.04.2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., за реєстровим №1686 (а.с.6).
Відповідно до умов вказаних договорів відповідач ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 39925,00 гривень, як завдаток за майбутнім договором купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2 попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу домоволодіння, договір купівлі-продажу домоволодіння мав бути укладеним до 13.07.2012 року, однак такий договір між сторонами укладено не було.
Відповідно до ст.570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Отже, за змістом даної статті, завдаток водночас є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання, тобто гарантія виконання зобов'язань з боку продавця, що важливо для покупця. Таким чином, підписавши письмовий договір завдатку, відповідач погоджувався з тим, що завдаткоотримувач ОСОБА_2 отримала грошові кошти, які сторони вважали як завдаток, а саме 39925,00 гривень.
Разом із цим, відповідно до положень частини першої статті 626 ЦК України та частини першої статті 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Водночас, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).
Як зазначив позивач, сторони не уклали договір купівлі-продажу. Доказів причини, з яких він не був укладений, суду не надано.
Згідно із частинами першої, третьою статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.
Таким чином, сторони не уклали договір купівлі-продажу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим передані ОСОБА_1 . ОСОБА_2 кошти у розмірі 39925,00 гривень є авансом та підлягають відшкодуванню саме у розмірі 39925,00 гривень.
Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі №461/5297/16-ц.
Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 року у справі N 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі N 6-176цс12.
Відповідно до статті 175 ЦПК України законодавець вимагає вказівки в позовній заяві на свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування, але не вимагає посилання на норму права, що регулює дане спірне право відношення (правова підстава позову).
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17.
За таких обставин, суд вважає, що ефективним способом захисту права позивача є стягнення із ОСОБА_2 фактично отриманого авансу за договором, що не відбувся, у розмірі 39925,00 гривень на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 454, 00 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 131, 141, 264-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 203, 546, 570, 635, 638 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 39925 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні гривень 00 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 28.01.2022 року.
Суддя