28 січня 2022 року
м. Харків
справа № 637/909/21
провадження № 22-ц/818/1865/22
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Орган опіки та піклування Шевченківської селищної ради,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року, постановлену у складі судді Островської Н.І., -
П'ятнадцятого вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просила визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ОСОБА_2 опіку і призначити заявника її опікуном, призначити судово-психіатричну експертизу щодо визначення психічного стану ОСОБА_2 .
Ухвалами Шевченківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2021 року, 30 вересня 2021 року заява ОСОБА_1 була залишена без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року заява ОСОБА_1 була визнана неподаною та повернута заявнику. Суд послався на ч.3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) та вважав, що визначені в ухвалах суду від 20.09.2021, 30.09.2021 недоліки заяви ОСОБА_1 не усунуті.
ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування посилається на те, що подана нею до Шевченківського районного суду Харківської області заява про визнання особи недієздатною та призначення опікуна була ухвалами суду від 20.09.2021 та від 30.09.2021 залишена без руху для сплати судового збору та надання доказів, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань. Вимога суду сплатити судовий збір за подачу заяви про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки є неправомірною, оскільки згідно з ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави. Посилання суду на виключення з Закону України «Про судовий збір» положення про звільнення від сплати судового збору осіб за подання заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи з 1 вересня 2015 року не спростовує положень ч.2 ст.299 ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року. Не звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв'язку з її скрутним матеріальним становищем за її клопотанням також є протиправним, оскільки на підтвердження підстави для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надала суду копію пенсійного посвідчення та виписку про перебування на стаціонарному лікуванні з 30.09.2021 по 07.10.2021. Двадцятого жовтня 2021 року суд не вирішивши клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, повернув її заяву.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається із матеріалів справи, 15.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з заявою, у якій просила визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ОСОБА_2 опіку і призначити ОСОБА_1 її опікуном, призначити судово-психіатричну експертизу щодо визначення психічного стану ОСОБА_2 (а.с. 34-36).
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 20.09.2021 заява ОСОБА_1 була залишена без руху. Підставою для залишення заяви без руху стала невідповідність заяви вимогам ст. 175 ЦПК України. А саме, заявник в обґрунтування вимог не зазначила та не надала суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з заявою (15 вересня 2021 року), а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо. Відсутність зазначених даних позбавляє суд можливості в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи. ОСОБА_1 також не подала до суду докази сплати нею судового збору. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 страждає душевними хворобами, ОСОБА_1 в заяві про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення їй опікуна не зазначає в інтересах кого подана заява від 15.09.2021. Посилаючись як на підставу звільнення від сплати судового збору на п. 1 ч. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не подає будь - яких доказів того, що вона є законним представником особи з інвалідністю, не надає доказів інвалідності I та II груп ОСОБА_2 . Інших підстав для звільнення від сплати судового збору заявником не вказано. 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», відповідно до якого виключено п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Станом на 15.09.2021 Законом України «Про судовий збір» не передбачене звільнення від сплати судового збору фізичної особи за подання до суду заяви про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна. Положення ч.2 ст. 299 ЦПК України стосуються інших судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме, витрат на професійну правничу допомогу; пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частина друга статті 299 ЦПК України не стосується сплати судового збору (а.с. 6-7).
На виконання ухвали суду від 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору. Клопотання мотивувала тим, що доказом подачі заяви про визнання особи недієздатної її законним представником є наявне в матеріалах справи рішення суду від 22.07.2019, яким ОСОБА_1 визначена опікуном ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою, оскільки є непрацюючим пенсіонером за віком з двома недієздатними особами на утриманні (що підтверджується рішеннями судів від 22.07.2019 та від 05.07.2021). На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 надала суду копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , копію рішень Шевченківського районного суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 637/234/21, від 23.01.2019 у справі № 637/1399/18, від 22.07.2019 у справі № 637/1523/18. Рішеннями у справі № 637/234/21 ОСОБА_1 призначена опікуном синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на два роки. Рішенням у справі № 637/1523/18 ОСОБА_1 призначена опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два роки (а.с. 9-19).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення ч.2 ст. 299 ЦПК України не стосуються випадків сплати судового збору за подачу заяви про визнання особи недієздатною, а стосуються інших судових витрат, пов'язаних із розглядом такої заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч. 1, 3 статті 133 ЦПК України).
З 01 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», відповідно до якого виключено пункт 9 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини другої статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати пов'язані із розглядом справи. Тобто ті, що визначені ч.3 ст. 133 ЦПК України, а не визначений до сплати частиною першою статті 133 ЦПК України судовий збір.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 28 грудня 2019 року у справі № 755/12409/15-ц (провадження № 61-22566 ск19) та спростовує доводи апеляційної скарги про те, що оскільки чинна редакція ЦПК України набула чинності 15.12.2017, тобто після виключення з Закону України «Про судовий збір» пункту 9 частини другої статті 3, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подачу заяви про визнання особи недієздатною.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 22 липня 2019 року у справі № 637/1523/18 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано недієздатною, встановлено над ОСОБА_2 опіку, ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_4 . Строк рішення суду від 22.07.2019 встановлений у два роки (а.с. 66-68).
В ухвалі від 20 вересня 2021 року Шевченківський районний суд Харківської області правильно вказав, що ОСОБА_1 не надала будь - яких доказів того, що вона є законним представником особи з інвалідністю I та II груп для звільнення її від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Дія рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 22 липня 2019 року у справі № 637/1523/18 припинилася з 23 липня 2021 року, із заявою у справі № 637/909/21 ОСОБА_1 звернулася 15.09.2021 (а.с. 52-54). Тобто на час звернення з заявою від 15.09.2021 ОСОБА_2 вже не була визнана судом недієздатною, а ОСОБА_1 вже не була її опікуном. Докази того, що ОСОБА_2 встановлена І або ІІ група інвалідності, в матеріалах цивільної справи № 637/909/21 відсутні.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 повторно було залишено без руху та зазначено, що відповідно до ч.2 ст.8 та статті 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. За приписами зазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору. Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, заявник своє скрутне матеріальне положення підтверджує копією пенсійного посвідчення за віком. Вказане посвідчення не підтверджує того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, встановлює, чи перевищує розмір судового збору 5 % розміру річного доходу заявника - фізичної особи за попередній календарний рік. На час постановлення ухвали від 30 вересня 2021 року суд позбавлений можливості здійснити вказаний розрахунок, оскільки заявником відомості про свій майновий стан не надала. Тому суд дійшов висновку, що заявником до клопотання від не додано належних та достатніх доказів того, що він перебуває в скрутному матеріальному становищі, що є підставою звільнення від сплати судового збору (а.с. 20-21).
Одинадцятого жовтня 2021 року на виконання ухвали суду від 30.09.2021 ОСОБА_1 подала суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору. В клопотанні ОСОБА_1 зазначила, що вона є одиноким не працюючим пенсіонером, що підтверджується раніше наданим пенсійним посвідченням та копіями рішень судів про призначення її опікуном над двома недієздатними особами. На час розгляду цивільної справи № 637/909/21 вона перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, оскільки проходить лікування та витрачає гроші на ліки. На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 надала суду виписку стаціонарного хворого від 07.10.2021 і висновок Харківської обласної клінічної лікарні (а.с. 24-26).
Також ОСОБА_1 у клопотанні зазначила, що виписку з історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідку про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах ОСОБА_2 вона надати не може. Зазначені документи можуть бути надані лише за ухвалою суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с. 27-28).
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд за клопотанням сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, чи зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, за наявності таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України).
Харківський апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ні до клопотання від 11.10.2021, ні до клопотання від 28.09.2021 ОСОБА_1 не надала доказів свого майнового стану, що підтверджували б неможливість сплати судового збору. Надані ОСОБА_1 докази доводять її статус пенсіонера, її перебування на лікуванні та визнання її опікуном ОСОБА_3 .
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
Доказами майнового стану ОСОБА_1 могла б бути довідка про отримувану нею пенсію, квитанції про оплату нею ліків, призначених їй лікарем тощо. Таких доказів ОСОБА_1 суду не надала.
Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 не довела свого майнового стану, що унеможливлював би в силу закону сплату нею судового збору. Тому правомірно повернув її заяву, пославшись на невиконання нею вимог ухвал про залишення заяви без руху.
Посилання апеляційної скарги не те, що після звернення ОСОБА_1 до суду з клопотанням від 11.10.2021 суд протиправно не залишив її заяву без руху і не надав їй можливість усунути недоліки заяви про визнання особи недієздатною, призначення опікуна, спростовуються матеріалами справи. Ухвалою суду від 30.09.2021 ОСОБА_1 вже надавалася можливість довести свій майновий стан, який би підтверджував її неможливість сплатити судовий збір. І у клопотанні від 11.10.2021 заявник мала таку можливість, якою не скористалася. Тому підстав залишати заяву ОСОБА_1 від 15.09.2021 без руху втретє в суду першої інстанції не було.
Оскільки Харківський апеляційний суд установив, що Шевченківський районний суд Харківської області правомірно повернув ОСОБА_1 її заяву у зв'язку з несплатою судового збору, надавати оцінку залишенню заяви від 15.09.2021 без руху з підстав ненадання ОСОБА_1 доказів в апеляційного суду потреби немає.
Тому колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 20.10.2021 - залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 28 січня 2022 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук