Справа № 553/2945/21 Номер провадження 33/814/118/22Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є. В. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.
Категорія
31 січня 2022 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., з участю: секретаря судового засідання Пархоменко Ю. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками 44-3 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пристанційне, Новосанжарського району, Полтавської області, громадянина України, неодруженого, посвідчення водія НОМЕР_1 , працюючого водієм ПП «Люкс Транс 2009», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 05 січня 2022 року,-
Постановою Ленінського районного суду міста Полтави від 05 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. на користь держави та стягнуто судовий збір в розмірі 496 грн 20 коп.
Судове рішення мотивовано тим, що обставини вчинення правопорушення, достатнім чином підтверджуються наявними матеріалами провадження в їх сукупності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову Ленінського районного суду міста Полтави скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
В разі можливості закриття провадження обумовлених вимогам п. 1 ст. 247 КУпАП обмежившись усним зауваженням застосувавши ст. 22 КУпАП.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що суд при розгляді зазначеної справи не повністю з'ясував усі фактичні обставини та не досліджено і не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам.
Крім того, зазначає, що він ніколи не вчиняв правопорушень пов'язаних з ст. 44-3 КУпАП та має виключно позитивну характеристику.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис події, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за статтею 44-3КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 8 пункту 2-2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236 з 17 червня 2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №506006 від 21 жовтня 2021 року (а.с. 1); реєстраційною карткою транспортного засобу «РУТА 25» номер та серія знака « НОМЕР_2 » , згідно якої визначена характеристикою даного транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , кількість місць для сидіння 20 разом із місцем водія (а.с.2); листом відділу з питань транспортних перевезень та зв'язку виконавчого комітету Полтавської міської ради № 08-12/702 від 22 жовтня 2021 року, відповідно до якого транспортний засіб «РУТА» н.з. НОМЕР_2 21 жовтня 2021 року здійснював перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №29 (а.с.6); поясненнями ОСОБА_1 в суді першої інстанції та під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції де він вказав, що він дійсно перевозив людей, більше чим місць для сидіння.
Однак, при дослідженні протоколу про адміністративне залишається незрозумілим скільки саме ОСОБА_1 перевозим осіб в транспортному засобі, чи то 30, 35 чи 0 осіб, так як саме при визначенні кількості осіб в протоколі мається виправлення. При дослідженні відеозапису долученого до матеріалів провадження, вбачається лише шість осіб, які стояли біля дверей транспорного засобу, одна особа знаходилася на місці для сидіння тримаючи дитину на руках та водій. Тобто, встановити скільки саме осіб дійсно перебувало в транспортному засобі з матеріалів провадження неможливо, однак ОСОБА_1 в судовому засіданні та в заяві суду першої інстанції, зазначив, що перевищення було, оскільки він взяв стоячими одну родину з дітьми, в час пік під час дощу. Дана обставина узгоджується з матеріалами провадження, та підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 44-3 КУпПА.
Посилання апелянта на зміни до постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236, внесені 24 листопада 2021 року, щодо можливості перевезення пасажирів у кількості місць для сидіння та 50 відсотків місць для стояння є безпідставними, оскільки правопорушення було вчинено до моменту внесення даних змін.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пунктом 8 пункту 2-2 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу.
Відповідно до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року, водій має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця.
Тобто, саме на водія, а не перевізника, який є суб'єктом господарювання, покладається обов'язок контролювати кількість пасажирів в салоні транспортного засобу. При заповнюваності автомобільного транспорту пасажирами у кількості, яка перевищує кількість місць для сидіння, водій мав право відмовити пасажирам у їх перевезенні.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог статей 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи /п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»/.
Суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд враховує незначний ступінь вчиненого правопорушення, визнання ним вини та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе відповідно до вимог ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись статтями 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 05 січня 2022 скасувати, постановити нову, якою на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В. В. Маліченко