Провадження № 11-кп/803/542/22 Справа № 190/1729/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 січня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції )
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року, якою відмовлено в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що оцінюючі у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, вважає, що процес виправлення ОСОБА_7 , не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за період відбування покарання характеризується позитивно, дотримується вимог відбування покарання.
Вказує що має два заохочення, стягнень не має, також те що працевлаштований на “Швейну ділянку”, до роботи ставиться добре, поставлені завдання виконує в повній мірі, кожен місяць сплачує завдані збитки.
Вказує на те, що приймає участь в культурно-масових заходах. Провину в скоєному злочині визнає повністю, розкаюється.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні засуджений підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Таким чином, з вищенаведеної статті випливає, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певного строку покарання та стан здоров'я засудженого, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці за весь час відбування покарання, а також досягнення цілей покарання.
Перевіривши доводи апеляційної скарги засудженого, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, а зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції виконані належним чином.
Так, з матеріалів провадження та технічної фіксації судового розгляду слідує, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув клопотання засудженого, дослідив необхідні матеріали провадження та дійшов обґрунтованих висновків, що засуджений не довів своє виправлення, тому не може бути звільнений умовно-достроково.
Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_7 було засуджено вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2019 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців.
За час відбуття покарання у державній установі “П'ятихатська виправно колонія (№ 122)” характеризується добре, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня. Має два заохочення, у вигляді подяки за сумлінну поведінку та ставлення до праці, стягнень не має, працевлаштований робітником до швейної дільниці. До роботи ставиться добре, поставлені йому завдання виконує в повній мірі, контролю з боку адміністрації не потребує.
Однак, засуджений хоча і має два заохочення, але вони не носять систематичного характеру, що на думку апеляційного суду, в сукупності з іншими даними не може свідчити про сумлінну поведінку засудженого за весь час відбування покарання.
Також засуджений має 6 виконавчих проваджень щодо стягнення з нього коштів: по 4 (чотирьом) провадженням щодо штрафів в справах про адміністративні правопорушення - які на теперішній час не виконані; погашено стягнення лише за 1 (одним) провадженням за вироком суду від 25 липня 2017 р.; за вироком суду від 01 березня 2019 р. відшкодування шкоди потерпілому не проведено до теперішнього часу.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції і не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Достатніх даних на підтвердження необхідності застосування щодо ОСОБА_7 умовно-дострокового звільнення засуджений не навів в апеляційній скарзі та не надав при її розгляді.
Відповідно до ч. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Апеляційний суд, виходячи з положень ст. 81 КК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м”яким" від 26 квітня 2002 року № 2, проаналізувавши дані щодо ставлення засудженого до вчинених ним кримінальних правопорушень, щодо праці, додержання ним вимог режиму, дані про його особу за весь період перебування в установах відбування покарань, оцінюючи у сукупності з даними щодо обставин скоєних кримінальних правопорушень та строку реального відбуття призначеного покарання, приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_7 за весь період відбування покарання не довів свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Також враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
З огляду на вищевикладене, доводи засудженого не спростовують висновки суду першої інстанції щодо безпідставності поданого клопотання, а також не свідчать про доведення засудженим свого виправлення та про наявність підстав для його звільнення від відбування покарання умовно-достроково, а тому ці доводи апеляційний суд розцінює як непереконливі, у зв'язку з чим вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4