Провадження № 11-кп/803/483/22 Справа № 212/9593/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 січня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046730000619 від 24 вересня 2021 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2021 року, ухвалений щодо
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), -
Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 4 місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року й призначено обвинуваченому остаточне покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за таких обставин.
Так, 06 вересня 2021 року приблизно о 18.20 годині ОСОБА_9 перебував на літньому майданчику кафе «Шашлична», розташованого по вул. Женевська, 17-б в Покровському районі м. Кривого Рогу, де зустрів свого знайомого ОСОБА_5 , з яким у нього виник конфлікт.
Під час конфлікту у ОСОБА_5 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_9 та раптово виник умисел на спричинення легких тілесних ушкоджень останньому.
Того ж дня, приблизно о 18.30 годині, ОСОБА_5 , знаходячись біля літнього майданчика кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій умисел на спричинення ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, умисно наніс один удар ногою в ділянку лівої ноги потерпілого, від чого той впав на асфальтове покриття дороги, після чого умисно наніс ще не менше 2 ударів кулаками в ділянку обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_9 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців навколо очей, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1427 від 24.09.2021 за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад шести діб, але не більше як три тижні.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити, призначивши йому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковувавних розмірів доходів громадян.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, обвинувачений вказує, що суд, призначаючи йому покарання, не надав належної оцінки його особі, зокрема тому, що він щиро розкаявся, пожалкував про вчинене ним кримінальне правопорушення, неофіційно працевлаштований, проживає разом з цивільною дружиною, яка на цей час вагітна. Разом з цим, обвинувачений зазначає, що він хоча і має непогашену судимість, однак протягом більш ніж року не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, сумлінно виконує покарання з випробуванням, призначене за попереднім вироком, тому вважає, що суд призначив надто суворе покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого правопорушення та його особі, внаслідок чого вирок підлягає зміні в цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, в цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому апеляційним судом не переглядаються.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі, внаслідок суворості, суд їх вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції вказаних вимог закону було дотримано в повній мірі.
Апеляційним судом встановлено, що призначене обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України в повному обсязі відповідає наведеним вище нормам закону.
Так, призначаючи покарання, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії проступків, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував і не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одружений, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком.
В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнав щире каяття, обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив кримінальних правопорушень.
Вказаним обставинам, суд надав у сукупності належну і обґрунтовану оцінку й дійшов законного і справедливого висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у виді арешту в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення, у виді арешту, та визначення остаточного покарання, з урахуванням того, що ОСОБА_5 раніше засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року, й на підставі положень ч. 1 ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі, з його реальним відбуванням.
Згідно ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
В силу ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Колегія суддів погоджується з встановленими судом обставинами, що впливають на вид і розмір покарання, й вважає, що покарання ОСОБА_5 призначене у виді арешту, в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, а також остаточне покарання, із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі, з його реальним відбуванням, за своїм видом та розміром, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Доводи, сторони захисту про те, що суд не надав належної оцінки особі обвинуваченого, зокрема тому, що він проживає разом з цивільною дружиною, яка на цей час вагітна, неофіційно працевлаштований є необґрунтованими, оскільки ці обставини документально не підтвердженні. Водночас, щире каяття обвинуваченого визнано судом, як обставину, що пом'якшує покарання та враховано при призначенні обвинуваченому покарання.
Отже, призначене судом покарання ОСОБА_5 в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, й підстав вважати його занадто суворим, не убачається.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вирок законним, обґрунтованим, вмотивованим і справедливим, у зв'язку з чим апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення
Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2021 року, ухвалений щодо ОСОБА_5 , - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4