Справа № 367/2524/21
Категорія 68
(ЗАОЧНЕ)
17 січня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі: головуючий - суддя Ковбасюк О.О.
за участю секретаря Кулай О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У квітні 2021 року позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Справа надійшла до суду 15 червня 2021 року та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана у провадження судді Ковбасюк О.О.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 жовтня 2007 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, актовий запис №3701. Однак вони з відповідачем тривалий час спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, а тому примирення та подальше спільне життя неможливе. Від шлюбу у сторін є малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.
З огляду на викладене та за відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 20 жовтня 2007 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що складено актовий запис актовий запис №3701, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у сторін є неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що подружнє життя у нього з відповідачкою не склалося, у них різні інтереси та погляди на життя, між ними відсутнє взаєморозуміння, внаслідок чого вони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства, а тому подальше збереження їхнього шлюбу є неможливим.
Судом беруться до уваги такі його доводи, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на їх спростування відповідачем не подано.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи, у відповідності до ст. 111 СК України, необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд враховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року №605/434/18 (61-3235св19).
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства та судової практики, а також враховуючи встановлені у справі обставини, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін.
Таким чином, з'ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність у сторін двох неповнолітніх дітей, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дітей, що має істотне значення, а тому суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 81, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 288, 289, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,зареєстрований 20 жовтня 2007 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №3701, розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О. О. Ковбасюк