31 січня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1126/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне турецько-українське підприємство "Ефес", вул. І. Мазепи, 59/1, м. Чернігів, 14001, код ЄДРПОУ 31275305,
nashabulochka@ukr.net
до відповідача: "GIMAK MAKINA SANAYI VE TIC.LTD.STI"
ATA Mah. 773 Sk. No: 72 ASTIS /EFELER/ AYDIN TURKIYE
mustafaremzi@yandex.com
про стягнення 28 000 дол. США
представники сторін не викликались
02.11.2021 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне турецько-українське підприємство "Ефес" до фірми "GIMAK MAKINA SANAYI VE TIC.LTD.STI" про стягнення 28 000 дол. США.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по контракту №40 від 03.07.2020 в частині поставки обладнання.
Ухвалою суду від 05.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк ля усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 17.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.05.2022.
Також даною ухвалою зобов'язано позивача у строк до 01.12.2021 надати належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову у трьох примірниках для подальшого направлення до Уповноваженого органу Республіки Туреччини-Ministry of Justice Republic of Turkey (06659 KIZILAY / ANKARA):
- ухвали про відкриття провадження у справі № 927/1126/21 від 17.11.2021;
- доручення про вручення документів;
- підтвердження про вручення документа.
Водночас ухвалою зупинено провадження у справі №927/1126/21 до 17.05.2022.
18.11.2021 позивач отримав ухвалу суду від 17.11.2021 з дорученням про вручення документів та підтвердженням про вручення документа, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400053297074.
Станом на 31.01.2022 позивач не виконав вимоги ухвали суду щодо надання належним чином нотаріально завірених копій перекладу на турецьку мову у трьох примірниках для подальшого направлення до Уповноваженого органу Республіки Туреччини-Ministry of Justice Republic of Turkey (06659 KIZILAY / ANKARA): ухвали про відкриття провадження у справі № 927/1126/21 від 17.11.2021; доручення про вручення документів; підтвердження про вручення документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що строк для надання документів сплив 01.12.2021, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне турецько-українське підприємство "Ефес" без розгляду, з огляду на наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач є нерезидентом, достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва на момент відкриття провадження у справі у суду немає, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
За приписами ст. 368 Господарського процесуального кодексу України, зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 3 ст. 368 ГПК України).
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачу по справі для належного повідомлення про розгляд справи необхідно вручати судові документи в нотаріально засвідченому перекладі на турецьку мову, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2021 позивача було зобов'язано у строк до 01.12.2021 надати належним чином нотаріально завірені копії перекладу на турецьку мову у трьох примірниках для подальшого направлення до Уповноваженого органу Республіки Туреччини-Ministry of Justice Republic of Turkey (06659 KIZILAY / ANKARA): ухвали про відкриття провадження у справі №927/1126/21 від 17.11.2021; доручення про вручення документів; підтвердження про вручення документа.
Проте, як встановлено судом, позивачем у встановлений судом строк не виконано вимог ухвали суду від 17.11.2021 в частині надання витребуваних судом документів.
Доказів поважності причин невиконання вимог суду позивач не надав.
Клопотань щодо продовження процесуального строку для надання витребуваних судом документів від позивача станом на 31.01.2022 до суду не надходило.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, невиконання позивачем вимог суду в частині надання нотаріально завірених копій перекладу на турецьку мову: ухвали про відкриття провадження у справі № 927/1126/21 від 17.11.2021; доручення про вручення документів; підтвердження про вручення документа та, відповідно, неможливість звернення із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави з дотриманням приписів Конвенції, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
У даному випадку господарський суд зауважує, що право на доступ до суду, яке гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кореспондується з обов'язками учасників справи дотримуватись процесуального законодавства та добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, про що зазначено у частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, «право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
За змістом роз'яснень, викладених у пункті 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, залишити позов без розгляду.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
За висновками суду неподання витребуваних судом документів перешкоджають подальшому розгляду справи, зокрема, вчиненню дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, з'ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог та питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак не виконав вимоги суду, не надавши без поважних причин витребувані судом документи, господарським судом встановлено наявність правових підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне турецько-українське підприємство "Ефес" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв'язку з тим, що підставою для винесення ухвали про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне турецько-українське підприємство "Ефес" без розгляду є ненадання позивачем витребуваних ухвалою суду від 17.11.2021 документів, з огляду на положення частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір, сплачений за подання позову у даній справі поверненню не підлягає.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 230, 233- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Поновити провадження у справі.
Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне турецько-українське підприємство "Ефес" до фірми "GIMAK MAKINA SANAYI VE TIC.LTD.STI" про стягнення 28 000 дол. США без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 31.01.2022 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор