26 січня 2022 р. м.ОдесаСправа № 420/4957/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.
суддів Крусяна А.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря Пономарьової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС ВІДПОЧИНКУ «БАРВІНОК» про забезпечення позову
У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- зобов'язати Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради демонтувати тимчасову споруду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 12 серпня 2021 року прийнято рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради провести процедуру демонтажу тимчасової споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлену Розділом 16 Правил № 3961-VI.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року по справі №420/4957/21 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 908.
Не погоджуючись з означеними рішеннями суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС ВІДПОЧИНКУ «БАРВІНОК» подано апеляційну скаргу.
26.01.2022 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду від скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС ВІДПОЧИНКУ «БАРВІНОК» надійшла заява про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб, що предметом розгляду справи №420/4957/21 є вимоги стосовно зобов'язання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради демонтувати тимчасову споруду, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у власності ТОВ «КОМПЛЕКС ВІДПОЧИНКУ «БАРВІНОК». Наслідком демонтажу тимчасової споруди є її повне зниження.
Так, у справі №420/7756/21 суд першої та апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову в подібних правовідносинах. Предмет розгляду у справі, що зараз розглядається та у справі №420/7756/21 є тотожним, адже стосується оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, які мають наслідком знесення тимчасової споруди у Приморському районі м. Одеси.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення поданої скаржником заяви про забезпечення позову, колегія суддів виходить з такого.
У відповідності до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; установленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом поданої заяви про забезпечення адміністративного позову, заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст.150 КАС України.
Слід зазначити, що спір в межах даної справи виник з приводу бездіяльності Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо проведення процедури демонтажу тимчасової споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, встановлену Розділом 16 Правил № 3961-VI.
У свою чергу, Товариство просить задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту споживачів Одеської міської ради від 01.03.2021 року №0113/20/в - до набрання законної сили рішення у даній справі;
- зупинення дії вимоги (припису) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів за вихідним №120544 від 05.11.2021 року про необхідність демонтажу тимчасової споруди, яка розміщена за адресою АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішення у даній справі;
- заборони Управління розвитку споживчого ринку та захисту споживачів Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради здійснювати дії на виконання висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту споживачів Одеської міської ради від 01.03.2021 року №0113/20/в та наказу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/726 від 05.03.2021 року «Про анулювання паспорту прив'язки стаціонарної тимчасової споруди від 16.02.2015 року №01-06/726», у тому числі шляхом демонтажу тимчасової споруди, розташованої за адресою АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішення у даній справі.
З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, апеляційний суд уважає, що доводи заявника в обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення рішень відповідачів та заборони їм вчиняти дії пов'язані з виконанням прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень, оскільки визначені заявником заходи забезпечення позову не відповідають і не є співрозмірними із заявленими позовними вимогами, не пов'язані з предметом спору у даній справі та не свідчать про наявність умов, передбачених в ч.2 ст.150 КАС України.
Заявником ані в заяві про забезпечення позову, ані в апеляційній скарзі не наведено доказів та обґрунтувань, що невжиття таких заходів як забезпечення позову у визначений в заяві спосіб, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову у спосіб, про який просить Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС ВІДПОЧИНКУ «БАРВІНОК».
Керуючись ст. 150, 151, 310, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС ВІДПОЧИНКУ «БАРВІНОК» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано суддями 28.01.2022 року.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Крусян А.В. Шляхтицький О.І.