Провадження № 33/803/85/22 Справа № 182/5748/21 Суддя у 1-й інстанції - Чуприна А.П. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
18 січня 2022 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Толпегіна Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року, якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Згідно оскаржуваної постанови, 17.08.2021 о 15.45 годин в м. Нікополь по вул. Героїв Чорнобиля 80-А водій ОСОБА_1 керував автомобілем "ВАЗ 2109" д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності свого маневру, скоїв зіткнення з автомобілем "БМВ" д.н.з НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з винесеною постановою, захисник Толпегін А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Толпегін А.В. в інтересах ОСОБА_1 посилається на те, що суд, під час ухвалення рішення, керувався не фактичними обставинами справи та доказами, а відомостями, які були не повними, не підтвердженими та суперечливими.
Апелянт зазначає, що поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення не відобразив місце зіткнення транспортних засобів та не зафіксував початок гальмівного шляху та його закінчення відносно елементів проїзної частини та сталих орієнтирів.
Захисник указує й на те, що враховуючи гальмівний шлях автомобіля БМВ д.н.з. НОМЕР_2 , який перетнув лівими переднім та заднім колесами подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 п. 34 ПДР, можливо дійти висновку, що автомобіль БМВ д.н.з. НОМЕР_2 на момент зіткнення знаходився передньою частиною на смузі зустрічного руху. При цьому, автомобіль ВАЗ-2109 НОМЕР_1 знаходився всією передньою частиною кузова на смузі зустрічного руху, тому ОСОБА_1 не повинен був та не міг передбачити, що його автомобіль буде хтось намагатись об'їхати чи обігнати через подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки.
Також апелянт, звертає увагу, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані не правильно, та у разі встановлення в його діях порушення ПДР необхідно було зазначити у протоколі про невідповідність його дій п. 10.4 цих правил, тому, на думку адвоката, постанова суду підлягає скасування, а справа закриттю, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Толпегін А.В. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги, та постанову просив залишити без змін.
Вислухавши пояснення учасників, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши її доводи з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким надано належну правову оцінку та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Такий висновок суду в повному обсязі підтверджується доказами, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 033068 від 17.08.2021 та фототаблицями, доданими до протоколу, схемою місця ДТП від 17.08.2021, показами водіїв, свідка ОСОБА_3 та інспектора поліції Губи В.Ю.
Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою, та свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Разом з цим, доводи, викладені в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість постанови, є необгрунтованими.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 уповноваженою особою Національної поліції, які полягають в тому, що невиконання водієм вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
З урахуванням механічних пошкоджень, які автомобілі під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , отримали внаслідок ДТП, котрі слідують зі зворотного боку схеми місця ДТП та фототаблиць, наявних у справі, апеляційний суд вважає технічно неспроможною версію ОСОБА_1 щодо причин ДТП, яка сталася 17.08.2021.
Окрім того, суд апеляційної інстанції констатує той факт, що з огляду на розташування автомобілей після зіткнення, що було зафіксовано також схемою місця ДТП, яка підписана обома водіями без заперечень, по відношенню до дорожньої розмітки, не потребується якихось спеціальних знань щоб встановити хто з учасників дорожньо-транспортної пригоди не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів та чия є провина у цьому адміністративному правопорушенні.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що автомобіль "БМВ" д.н.з НОМЕР_2 під час зіткнення всією передньою частиною кузова знаходився на смузі зустрічного руху, що, на думку захисту, свідчить про те, що водій ОСОБА_2 здійснював маневр обгону через подвійну суцільну смугу дорожньої розмітки, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , наданих під час апеляційного розгляду справи, він, зайнявши крайній лівий ряд пригальмував, пропускаючи транспортні засоби по смузі зустрічного руху, після чого почав здійснювати маневр повороту ліворуч та у цей час, начебто, ОСОБА_2 здійснював маневр обгону також по смузі зустрічного руху, що є взаємовиключними обставинами, тому апеляційний суд розцінює ці доводи як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги пояснення водія ОСОБА_2 щодо обставин ДТП, які є логічними, обґрунтованими та узгоджуються з фактичним обставинам та доказами у справі.
Що стосується доводів апелянта про те, що дії ОСОБА_1 , у разі встановлення факту порушення ним ПДР, необхідно кваліфікувати як порушення п.10.4 цих правил, то вирішення цього питання не може бути предметом апеляційного розгляду, оскільки судовий розгляд здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який відомостей про такі порушення не містить та апеляційним судом таких не встановлено.
Отже, в апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтованого доводу, який би давав апеляційному суду об'єктивні підстави ставити під сумнів висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП при розгляді справи судом першої інстанції не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу, суд першої інстанції призначив його в межах санкції ст. 124 КУпАП, врахувавши при цьому характер та наслідки вчиненого правопорушення, та особу правопорушника.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Толпегіна Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко