П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
судді П'ятого апеляційного адміністративного суду Домусчі С.Д.
18 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/3265/21
По справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року.
Із законністю постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 частково не погоджуюсь з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 90% до 54% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% від суддівської винагороди судді Херсонського апеляційного суду на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 № 102/20 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В обґрунтування позову зазначила, що є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, яке підлягає перерахунку у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Разом із тим, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду відповідач здійснив перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 № 102/20. При цьому, пенсійний орган листом від 14.04.2021 повідомив позивача про те, що розмір довічного грошового утримання позивача буде становити 93644,10, тобто 54% суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді. Позивач вважає, що відповідач протиправно зменшив розмір відсоткового значення призначеного їй грошового утримання, що свідчить про порушення її легітимного очікування на отримання набутого нею рівня матеріального забезпечення та принцип правової визначеності. Із врахуванням викладеного, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просила при вирішенні справи по суті застосувати інший спосіб захисту, який не суперечить закону, забезпечує ефективний захист і повністю відновлює її порушені права щодо безпідставного зменшення відповідачем відсотків з 90% на 54% та не зарахування ним при визначенні стажу роботи, що дає позивачу право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, що становить 02 роки 04 місяці 28 днів, та періоду юридичного стажу роботи адвокатом Херсонської обласної колегії адвокатів, що становить 2 роки.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про неврахування судом першої інстанції того факту, що дії відповідача щодо зменшення розміру відсоткового значення призначеного довічного грошового утримання не передбачені законом, носять дискримінаційний характер.
Зазначає апелянт і про те, що призначивши , а після цього зменшивши відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, яке обчислювалося при його призначенні, відповідач перевищив свої повноваження, безпідставно скасував набутий позивачем рівень матеріального забезпечення у відставці.
Також, апелянт вказав, що у відповідача не було підстав зменшувати відсотковий розмір раніше призначеного грошового утримання з урахуванням постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року з 90% до 54%.
У відзиві на апеляційну скаргу, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, послалось на правомірність оскаржуваного рішення та просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд встановив, що наказом Апеляційного суду Херсонської області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 15.09.2016 року № 95-ОС позивач звільнена з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
З 16.09.2016 року позивачу призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з довідкою від 15.09.2016 року стаж роботи позивача на посаді судді складає 22 роки 10 місяців 15 днів.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року у справі №766/16368/16-а, яка набрала законної сили 28.02.2017 року (ЄДРСР №63635235), зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання половини строку навчання на юридичному факультеті Одеського державного університету ім.. І.І. Мечникова, що становить 2 роки 4 місяці 28 днів, починаючи з 16 09.2016 року в розмірі 90% грошового утримання судді апеляційного суду Херсонської області та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Також, в мотивувальній частині постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року у справі №766/16368/16-а встановлено, що відповідно до документів, поданих до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні для встановлення і виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання, зокрема, подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання від 13.10.2016 року, розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, довідки про заробітну плату, стаж роботи, який дає позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання складає повних 25 років. Факт наявності стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у вказаному вище розмірі саме з такого визначення встановлено і Вищою радою юстиції, якою 14.09.2016 року прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення позивача з посади судді Апеляційного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
24.02.2020 року Херсонський апеляційний суд видав апелянту довідку № 102/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Вказана довідка видана відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 про те, що станом на 24.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 173415,00 грн., у тому числі: оклад - 115610,00 грн.; доплата за вислугу років - 57805,00 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року у справі №540/2206/20, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 року № 102/20, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання вказаного рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 19.02.2020 здійснило перерахунок щомісячного грошового утримання позивача, як судді у відставці, на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 № 102/20 у розмірі 54 % грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, та його розмір склав 93644,10 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру відсоткового значення призначеного грошового утримання, а саме, з 90% на 54%, позивач звернулася до суду із позовною заявою.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні правові підстави для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки чинним Законом, передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання, а тому, неможливо використовувати для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.
На мою думку, в цій справі у апеляційного суду, як і у суду першої інстанції були наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 129-1 Основного Закону, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також, Верховною Радою України не приймалось жодних законів про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII з питань щодо зменшення (перерахунку) відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від суддівської винагороди працюючого судді, стосовно тих суддів, яким зазначене грошове утримання було призначене не за приписами статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року у справі №2-р/2020 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, також не перевірялось (не вирішувалось) питання щодо зміни у бік зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від суддівської винагороди працюючого судді, стосовно тих суддів, яким зазначене грошове утримання було призначене не за приписами статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Вказана норма зворотної дії у часі не має.
При цьому, частиною 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Вказані норми, передбачають відсотковий розмір в якому може виплачуватись щомісячне довічне грошове утримання від суддівської винагороди. Проте, вважаю, що безпосередньо сам відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди визначається під час вирішення питання щодо призначення особі щомісячного довічного грошового утримання, та, у разі не згоди особи із визначеним відсотком - судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду відповідного позову, що узгоджується із гарантіями, закріпленими статтями 3, 8, 19, 55, 126, 129, 129-1 Основного Закону України.
Жодною нормою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII та жодним рішенням Конституційного Суду України не встановлено право пенсійного органу змінювати у бік зменшення (перераховувати) відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди.
При цьому, єдиною підставою для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Інших підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання вказаний закон не передбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, на мою думку, в цій справі не підлягає доказуванню право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди.
При цьому вважаю за необхідне зазначити, що, а ні пенсійний орган у відзиві на адміністративний позов, а ні суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення в цій справі, не навели обставин та посилань на докази, що підтверджують такі обставини, які б підтверджували факт помилкового обрахування стажу апелянта, який надає право на відставку та з якого був неправильно обрахований відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 21.12.2016 року у справі №766/16368/16-а.
За таких обставин, вважаю помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, щодо відсутності у позивача права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди, оскільки такі висновки не підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами справи, за відсутності при цьому обставин, зокрема, прийняття закону, який би змінював правове регулювання спірних правовідносин.
За таких підстав, вважаю, що у апеляційного суду були наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% на 54% від суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.
Суддя С.Д.Домусчі