Справа № 379/781/21 Головуючий в суді І інстанції - Зінкін В.І.
Провадження № 33/824/112/2022 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
18 січня 2022 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 11 жовтня 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції 15.08.2021 о 02 год. 15 хв. в с. Северинівка, по вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» алкотестер 6810, що підтверджується тестом № 2901 від 15.08.2021, результат огляду встановив 2,08 % проміле. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Таращанського районного суду Київської області від 11 жовтня 2021 року. Апеляційну скаргу задовольнити, постанову Таращанського районного суду Київської області від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що в судовому засіданні присутнім він не був, оскільки не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду адміністративного провадження. Копію постанови суду від 11.10.2021 року захисник отримав лише 01.11.2021 року.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист.
Крім того, судом першої інстанції неповною мірою з'ясовані всі обставини справи.
Апелянт вказує, що стан сп'яніння зафіксований приладом «Драгер Alcotest 6810», який відкалібрований згідно даних в матеріалах справи в квітні 2021 року, не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Дежспоживстандартом, та є не сертифікованим приладом, а тому доказ перебування водія у стані сп'яніння не є допустимим.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що він не був згоден з результатом огляду на стан сп'яніння, але йому не запропонували працівники поліції пройти огляд у медичному закладі. Крім того вказує, що в протоколі не мітиться підпис свідка ОСОБА_2 .
Так, будучи неодноразово повідомленими про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та захисник Каракой Т.В. в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не сповістили, будь яких клопотань до суду не направляли.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності ,так й самої процесуальної поведінки сторони провадження,та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Щодо клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором.
Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути поновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, у тому числі на апеляційне оскарження прийнятого рішення судом першої інстанції, вважаю за необхідне клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Таращанського районного суду Київської області від 11.10.2021 року задовольнити.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 437515 від 15 серпня 2021 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та був підписаний особою, яка його склала (а.с.3);
- чеком тестування приладом № ARBH- 0678 «Драгер Alcotest 6810», відповідно до якого результат тесту складає 2,08 % (а.с.4),
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (а.с.6).
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції були порушені принцип безпосередності дослідження доказів, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді. Так, суд першої інстанції повно і об'єктивно дослідив всі наявні в матеріалах провадження докази та надав їм відповідну оцінку.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі відсутній підпис одного зі свідків, що свідчить про порушення проведення огляду на стан сп'яніння, також є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. До даних матеріалів долучений відеозапис огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не був згоден з результатом огляду на стан сп'яніння, проведений за допомогою технічних засобів, є також безпідставними та спростовують наявним в матеріалах провадження відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкогольних напоїв, а саме пива, та факт керування ним транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння. Проти проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» не заперечував та не заперечував щодо результатів огляду.
Що стосується доводів апелянта про те, що огляд був проведений приладом «Драгер Alcotest 6810», який не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Дежспоживстандартом, та є не сертифікованим приладом, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними, виходячи з наступного.
Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху, затверджений наказом МВС № 33 від 01 березня 2010 року, не поширюється на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України. Згідно з пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29 грудня 2014 року № 1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. № 43 зазначеного переліку це газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений.
Газоаналізатор Драгер Алкотест 6810, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп?яніння на місці зупинки, входить до вказаного вище переліку газоаналізаторів марки «Drager Alcotest» з необмеженим строком дії свідоцтва.
Відповідно до листа (який є загальнодоступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18 січня 2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, згідно з яким, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager №6810, які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.
Таким чином, вважаю, що поліцейські Таращанського ВП ГУНП в Київській області правомірно використовували газоаналізатор Драгер 6810, який відкалібрований 27.04.2021 р., під час пропозиції 15.08.2021 року ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки.
Апелянтом не наведено переконливих доводів щодо неможливості застосування приладу Драгер 6810, або заборони використання його на території України, за умови правомірності введення такого в експлуатацію на час дії дозвільних документів та своєчасного проходження відповідного калібрування.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 11 жовтня 2021 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Таращанського районного суду Київської області від 11 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко