Справа № 947/28982/21
Провадження № 2/947/9/22
19.01.2022
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Свистуновій Є.С. розглянувши справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
28.09.2021р. Шемякін звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Брухна про стягнення боргу за розпискою від 15 серпня 2012 року у загальному розмірі 598230,20 грн., з яких 432871,64 грн. у якості інфляційних витрат та 166358,56 грн. - 3% річних, посилаючись на те, що відповідач отримав грошові кошти у розмірі 100000 доларів США, про що була написана ОСОБА_2 відповідна розписка, строк повернення грошових коштів був встановлений до 15 вересня 2012 року.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року зазначену позовну заяву задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти за договором позики від 15 серпня 2012 року у розмірі 2171748 грн. 40 коп.
Апеляційною інстанцією рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.
Дружина ОСОБА_5 подала апеляцію на вказане рішення суду і постановою Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.
До цього часу рішення суду не виконано, у зв'язку з чим, позивач ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду.
Представник відповідача адвокат Доніна Л.А. відзиву на позовну заяву не надала. Натомість нею надані письмові пояснення, у яких вона проти позову заперечувала та просила у їх задоволенні відмовити.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 15 серпня 2012 року Брухно склав Шемякіну розписку, згідно якої він зобов'язався повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 100000 доларів США строком до 15.09.2012 року, однак зобов'язання щодо повернення грошей не виконав.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти за договором позики від 15 серпня 2012 року у розмірі 2171748 грн. 40 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 грудня 2016 року, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін.
Тобто, на цей час набрали законної сили зазначені рішення суду та постанова суду.
На виконання зазначеного вище судового рішення в порядку його примусового виконання реалізовано транспортний засіб відповідача Skodа spaceback 2014 року випуску за 186903,75 грн.
Отже станом з 1.12.2018р. по 21.04.2020р. заборгованість відповідача зменшилася з 21771748,40 грн. на вказану суму і станом з 22.04.2020р. по 31.07.2021р. склала 1984844,65 грн.
Таким чином інфляційні збитки позивача склали 431871,64 грн., а 3% річних склали 166358,56 грн., що підтверджується розрахунком представника позивача.
Представник відповідача розрахунок сторони позивача не спростував.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення отриманих коштів не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 598230,20 грн., з яких 432871,64 грн. у якості інфляційних витрат та 166358,56 грн. - 3% річних.
Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, що встановлено ст. 192 ч. 1, 524 ч. 1, 533 ч. 1 ЦК України.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року, при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні.
Суд підкреслює, що сторона позивача при розрахунку виходила з суми заборгованості визначеній судовим рішенням у національній валюті.
Згідно ст.81ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає, що порушене право позивача, передбачене ст.625 ЦК України підлягає захисту, а отже позов - задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати 5982,31 грн.
До доводів представника позивача, викладених у письмових поясненнях щодо застосувань правових позицій викладених у Постановах Верховного Суду у справах №752/10525/16 та №373/2054/16 суд ставиться критично, оскільки вони не стосуються обставин цієї справи.
Керуючись ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 598230,20 грн., з яких 432871,64 грн. у якості інфляційних витрат та 166358,56 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати 5982,31 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бескровний Я. В.