Номер провадження: 22-ц/813/660/22
Номер справи місцевого суду: 522/16970/20
Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.
Доповідач Заїкін А. П.
20.01.2022 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 522/16970/20
Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/660/22
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,
учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 ,
- відповідач - ОСОБА_2 ,
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття апеляційного провадження під час розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, за апеляційною скаргою адвоката Довженка Олексія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Шенцевої О.П. 06 вересня 2021 року, про відмову у призначені експертизи,
встановив:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні з доньками; 2) визначити наступний порядок спілкування з дітьми: - у вечірній та нічний час проводити з позивачкою; - розподілити вільний час дітей порівну між позивачкою та відповідачем; - місце проводження канікул дітей на території України, погоджувати з ОСОБА_1 ; - не чинити перепони у спілкуванні дітей з родичами позивачки.
ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.12.2008 року по 03.06.2020 року.
Від вказаного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час відповідач перешкоджає їй бачитись з доньками, чим порушує чинне законодавство та обмежує її права стосовно реалізації своїх батьківських прав як матері дітей, у т. ч. право на спілкування з дітьми.
На сьогоднішній день відповідач чинить перешкоди позивачці виконувати свої обов'язки. Не дає можливості спілкуватися з доньками, проводити спільно час. Фактично позбавляє її можливості спілкуватися з дітьми. Батько всіляко налаштовує дітей проти спілкування з матір'ю, як на думку ОСОБА_1 , використовуючи маніпуляції, погрози та залякування дітей.
Таким чином, відповідач порушує права позивачки, не надає можливості налагодити свої відносини з дочками. До вищеописаних подій між ОСОБА_1 та доньками були досить теплі довірчі відносини. Але ОСОБА_5 виховує в дітях ворожість до близької їм людини - матері. Батько забороняє дітям приймати будь які речі, дарунки тощо від матері.
Позивачка алкоголем та наркотиками не зловживає, від сусідів має лише позитивні відгуки, веде звичайне життя, не конфліктна. Має своє житло, в якому можуть проживати діти, і в якому діти прописані разом із позивачкою.
Отже, є всі умови для культурного, всебічного розвитку дітей.
Діти навчаються у 4-му класі середньої школи № 10 м. Одеси. Позивачка підтримує зв'язок із класним керівником дітей. Періодично сплачує внески на потреби школи (а. с. 1 - 3).
Адвокат Довженко О.Ю., діючий від імені ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом призначення судової стаціонарної психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
- Чи страждала ОСОБА_1 психічними захворюваннями протягом останніх трьох років? Якщо так, то якими?
- Чи є у ОСОБА_1 ознаки психічних захворювань? Якщо так, то яких?
- Чи може ОСОБА_1 створювати суспільну небезпеку для оточуючих, пов'язану зі станом її психічного здоров'я?
- Чи потребує ОСОБА_1 примусового лікування наявних у неї психічних захворювань?
Клопотання обґрунтоване тим, що у позивачки по справі на протязі останніх двох років спостерігається стійкій розлад психічного здоров'я, який виражається у неадекватному ставленні до неповнолітніх дітей та оточуючих (а. с. 101 - 106).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року у задоволенні клопотання про призначення судової стаціонарної психіатричної експертизи було відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником не вказано, для чого потрібно призначення вказаної експертизи. Питання, які заявник просить поставити перед експертом, не відносяться до предмету доказування у даній справі. Тому, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання про призначення судової експертизи (а. с. 127 - 128).
Адвокат Довженко О.Ю., діючий від імені ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить скасувати вищевказану ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання про призначення експертизи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.12.2021 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Довженка Олексія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року про відмову у призначені експертизи (а. с. 174 - 174 зворотна сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.12.2021 року призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду.
У судовому засіданні адвокат Довженко О.Ю., діючий від імені ОСОБА_2 , апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та її адвокат Кіріяк Н.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили в її задоволенні відмовити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути питання про закриття апеляційного провадження за відсутності її інших учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши питання про закриття апеляційного провадження, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Застосування положень ст. 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості / неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів (п. 2 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи (пункт 12 частини першої статті 353 ЦПК України
Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відмову у призначенні експертизи у переліку, визначеному пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України, відсутня.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі № 520/14132/18.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Отже, виходячи з вищевказаного, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
За таких обставин, апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Довженка Олексія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року про відмову у призначені експертизи підлягає закриттю, як помилково відкрите.
Відповідно до ч. 2 ст. 362, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 258, 353, 362, 387, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
ухвалив:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Довженка Олексія Юрійовича, діючого від імені ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2021 року про відмову у призначені експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складений 28 січня 2022 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: О. В. Князюк
О. М. Таварткіладзе