Номер провадження: 22-ц/813/526/22
Номер справи місцевого суду: 501/1563/21
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
20.01.2022 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Дубрянської Н.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2021 року у складі судді Петрюченка М.І.,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позов до ОСОБА_2 про поділ майна, придбаного під час шлюбу.
15.07.2021 позивач звернулася до суду з клопотанням про призначення товарознавчої експертизи. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач провела оцінку майна, яке є спільною власністю подружжя, а саме автомобіля Toyota Corolla 1999 року виписку, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . За результатом проведення якої вартість автомобіля визначена у розмірі 103 918,25 грн., проте відповідач не погодившись з визначеною оцінкою, надав висновок оцінщика, за висновком якого вартість вказаного автомобіля становить 33044 грн., що значно відрізняється від наданого позивачем висновку. Для встановлення реальної вартості вказаного майна позивач просила призначити у справі судову товарознавчу експертизу.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2021 року клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи задоволено. Призначено по цивільній справі судову товарознавчу експертизу, на вирішення експерта поставлено наступне питання:
- яка ринкова вартість автомобіля Toyota Corolla 1999 року виписку, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що призначення судової експертизи у даній справі не має правового сенсу, так як відповідач у своєму відзиві заперечував проти стягнення з нього половини вартості автомобіля, а тому не вносить на депозит суду ніякі грошові кошти.Відповідач вважає, що без його згоди і без внесення коштів на депозит суду до винесення рішення по суті, суд не має підстави для задоволення позовних вимог, зазначених в позові. Присудження грошової компенсації в таких випадках має кілька умов: згоду сторін та попереднє внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Скільки б не коштував спірний автомобіль, він повинен залишитися в сумісній власності подружжя як неподільна річ. Відповідач вважає, що в матеріалах справи наявна оцінка здійснена позивачем та відповідачем, проте яка з них правильна суд при необхідності, встановить при розгляді справи по суті. Суд не повинен був доручати проведення судової експертизи експертові, якого запропонувала представник позивача, так відповідач заперечував проти цього, так як на думку відповідача визначений позивачем експерт є зацікавленим в проведенні експертизи на користь позивача. В ході попереднього судового засідання представник позивача клопотав про призначення саме цього експерта та категорично заперечувала проти призначення будь-якого іншого. Суд при призначенні експерта зобов'язаний був обрати незалежного експерта або доручити експертизу експертній установі, а не конкретному експерту.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Предметом даного позову є поділ майна подружжя та між сторонами наявний спір щодо вартості спірного автомобіля. Позивачем надано роздруківку з мережі інтернет. Крім того, матеріали справи місять звіт суб'єкта оціночної діяльності №2506/21/1 від 25.06.2021 за заявою ОСОБА_1 , який не містить відомостей про обізнаність експерта з відповідальністю за завідомо неправдивий висновок (оцінку). Вбачається, що сторони у справі не можуть дійти згоди щодо визначеної вартості автомобіля.
Позивач звернулася до суду з клопотанням про призначення судової товарознавчої експертизи, в обґрунтування якої зазначила, що суттєве значення для вирішення спору у даній справі є проведення оцінки спірного автомобіля для належного вирішення спору щодо поділу майна.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ч.5 ст.103 ЦПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Апеляційний суд погоджується з тим, що суд, призначаючи експертизу, виходив з того, що проведення судової товарознавчої експертизи має значення для правильного вирішення справи, оскільки для вирішення питання щодо поділу майна необхідні спеціальні знання для визначення вартості автомобіля, що знаходиться у подружжя, а тому суд дійшов вірного висновку про необхідність призначення відповідної експертизи.
Аргументи апелянта про те, що матеріали справи містять оцінку автомобіля апеляційний суд вважає необґрунтованим, так як вбачається, що сторони не узгодили вартість автомобіля.
Крім того, сторони наділені правом як клопотати про призначення експертизи, так і подавати до суду висновок експерта, складений на замовлення одного з учасників процесу, отже, позивач скористалася наданим їй правом заявити клопотання про призначення судової експертизи.
Доводи апелянта про непогодження з ухвалою суду з підстав того, що останнім заперечується стягнення з нього половини вартості автомобіля у даному випадку не впливає на правомірність оскаржуваної ухвали, так як зводяться до непогодження з позовними вимогами, проте апеляційним судом переглядається ухвала суду про призначення експертизи, спір по суті не розглянуто.
Відповідачем не надано доказів зацікавленості призначеного судом експерта у проведенні товарознавчої експертизи та не наведено доводів, які б виключали можливість останнього скласти висновок. Ненадання пропозицій щодо іншого експерта стороною відповідача надає право за вищевикладених обставин погодитися з доводами іншого учасника про обрання експерта.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Отже, апеляційний суд вважає, що ухвала ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 28.01.2022
Головуючий:
Судді: