Номер провадження: 22-ц/813/3625/22
Номер справи місцевого суду: 520/4475/18
Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.
Доповідач Комлева О. С.
26.01.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Хухрова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року про закриття провадження, постановлену під головуванням судді Калініченко Л.В., повний текст ухвали складений 16 червня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який був уточнений та поданий до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації.
У червні 2018 року ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом, який згодом був збільшений та поданий до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_7 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
22 березня 2021 року представник ОСОБА_3 надав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, в якій просив закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в рамках справи за позовом ОСОБА_2 відсутній предмет спору, оскільки питання стосовно права ОСОБА_2 на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва кухні та дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , надано у рішенні Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2018 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 17.02.2021 року за наслідком розгляду цивільної справи №520/448/17.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року провадження по цивільній справі №520/4475/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації закрито.
Продовжений розгляд по цивільній справі №520/4475/18 за позовом ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду про закриття провадження, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти нову про відмову у задоволені клопотання про закриття провадження, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції за позовом ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду про обґрунтованість клопотання про закриття провадження за відсутністю спору стосовно спірних будівельних матеріалів та обладнань є хибними, оскільки не доводять відсутність предмету спору у вказаній справі.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті ухвали про закриття провадження прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі через відсутність предмету позову.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_5 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду без змін, оскільки висновок суду першої інстанції про те, що розподіл спадщини між 4-ма законними представниками відбувся і предмет позову відсутній є законним та обґрунтованим.
В судове засідання призначене на 26 січня 2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_6 не з'явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 164 т. 3).
Від ОСОБА_8 , представника ОСОБА_6 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю ОСОБА_6 та її представників (а.с. 174-175 т. 3).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги підлягає задоволенню частково, ухвала суду скасуванню, з наступних підстав.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації, суд першої інстанції виходив із відсутності спору стосовно спірних будівельних матеріалів та обладнань, які були використані використаних спадкодавцем ОСОБА_9 під час самочинного будівництва літньої кухні та сараю на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , які є предметом спору за позовом ОСОБА_2 .
Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
У пункті 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), в якій зазначено, що поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому варто надавати сутнісного, а не формального значення.
Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а отже, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
- визнати за нею право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва кухні площею 17,8 кв.м. та дачного будинку площею 50 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути зі спадкоємців ОСОБА_9 , які прийняли у спадщину частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 грошову суму у розмірі 4 538,16 доларів США, що в еквіваленті складає 117 651 грн., у розмірі, пропорційно частці кожного спадкоємця у спадковому майні, а саме: з ОСОБА_6 стягнути 1/4 вартості витрат ОСОБА_2 на ремонт 1/2 частини будинку у сумі 29 412,75 грн.; з ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та як законний представник свого малолітнього сина ОСОБА_4 стягнути 1/2 частину вартості витрат ОСОБА_2 на ремонт 1/2 частин будинку у сумі 58 825,50 грн; з ОСОБА_5 стягнути 1/4 вартості витрат ОСОБА_2 на ремонт 1/2 частини будинку у сумі 29 412,75 грн.
В обгрунтування свого позову зазначила про те, що вона з 02.07.2006 року спільно мешкала з ОСОБА_9 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_7 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, в якому з урахуванням уточнених вимог просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі за користування 1/2 частиною будинку у розмірі 235200 грн., неустойку у розмірі подвійної плати за користування 1/2 частиною будинку за період з 11 листопада 2016 року по 11 серпня 2018 року через прострочення повернення будинку власникові на його вимогу у розмірі 411600 грн., будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування свого позову зазначила, що ОСОБА_2 на підставі договору оренди користувалася спірним будинком, плату за яке припинила сплачувати з листопада 2016 року.
Колегія суддів звертає увагу, що посилання суду на справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алексєєвої О.В., ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення від права на спадкування, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання спадкоємцем четвертої черги спадкоємців за законом, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алексєєвої О.В. про визнання права власності на майно в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алексєєвої О.В., за участю органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкуванняза результатами розгляду якого судовими рішеннями встановлено не проживання ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_9 , та віднесення, використаних спадкодавцем ОСОБА_9 під час самочинного будівництва літньої кухні та сараю на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , будівельних матеріалів та обладнання, до спадкового майна та розподілено між спадкоємцями померлого, визнавши за ними право власності, у зв'язку з чим судом встановлено відсутність предмета спору за позовом ОСОБА_2 є помилковим.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував зазначені обставини, у зв'язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду.
За таких підстав, колегія суддів, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року судом виправлена описка в останньому абзаці мотивувальної частини ухвали Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року, а саме замість «п.3 ч. 1 ст.255 ЦПК України» зазначено вірно «п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України».
Оскільки, ухвали суду від 14 червня 2021 року про закриття провадження підлягає скасуванню, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду від 16 червня про виправлення описки також підлягає скасуванню, так як безпосередньо стосується вимог, на підставі яких судом було закрито провадження.
У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року в частині закриття провадження, а також ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року про виправлення описки - скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 28 січня 2022 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк
______________________________________ Т.В. Цюра