28.01.22
23-з/812/3/22
Справа № 489/480/22
Провадження №23-з/812/3/22
28 січня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі судді Коломієць В.В., розглянувши питання про визначення підсудності у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
28 січня 2022 року до Миколаївського апеляційного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 з постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2022 року, в якій порушується питання про визначення підсудності вказаної справи.
В обґрунтування зазначено, що згідно протоколу серія ДПР18№210736 від 09 жовтня 2021 року складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, місцем скоєння адміністративного правопорушення є автодорога Н-14. За змістом пояснень ОСОБА_1 , які є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, дорожньо-транспортна пригода сталась в Єланецькому районі Миколаївській області с. Ольгопіль
Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва місце проживання ОСОБА_1 по вул. Чайковського в м. Миколаєві не зареєстроване, відомостей про місце обліку транспортного засобу протокол ДПР18№210736 від 09 жовтня 2021 року не містить, місце вчинення адміністративного правопорушення відноситься до територіальної юрисдикції Єланецького районного суду Миколаївської області.
У зв'язку з цим суддя вважав за необхідне направити справу до суду апеляційної інстанції для визначення підсудності.
Дослідивши матеріали справи та доводи постанови, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для вирішення питання про визначення підсудності вказаної справи.
Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на його розгляд справи судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається відповідно до положень ст.276 КУпАП.
За змістом частини 1 вказаної статті, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ч.2 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, статтями 80, 81, 121-126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Частиною 1 статті 257 цього Кодексу передбачено, що протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
При цьому також слід врахувати роз'яснення, які містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 11 червня 2004 року "Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", про те, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч.2 ст.276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надіслано для розгляду до Ленінського районного суду міста Миколаєва за місцем фактичного проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При підготовці Ленінським районним судом міста Миколаєва встановлено, що згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва місце проживання ОСОБА_1 по вул. Чайковського в м. Миколаєві (Інгульський район м. Миколаєва) не зареєстроване. Між тим, суддею районного суду не враховано відмінність понять зареєстроване місце проживання особи та фактичне місце її проживання.
Так, при визначені місця проживання правопорушника вирішального значення не буде мати реєстрація, оскільки законом не передбачено врахування цих обставин.
Частина 2 статті 276 КУпАП передбачає альтернативну підсудність справ за місцем проживання порушників без зазначення, що вказане місце проживання має бути саме зареєстрованим.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання письмових пояснень ОСОБА_1 вказано місцем свого проживання квартиру АДРЕСА_1 (Інгульський район м. Миколаєва), і законодавець передбачив можливість розгляду такого виду справ за місцем проживання, а не реєстрації особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У даному випадку органом поліції визначено територіальну підсудність за Ленінським районним судом міста Миколаєва як органом, який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, визначеним у відповідності з законом.
Враховуючи наведене, підстав для вирішення апеляційним судом питання про визначення підсудності в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, немає.
Керуючись ст.ст.7, 257 КУпАП, суд
Відмовити у вирішенні питання щодо визначення підсудності справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення 489/480/22 щодо ОСОБА_1 повернути до Ленінського районного суду міста Миколаєва.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць