Справа № 442/8640/18 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.
Провадження № 22-ц/811/2035/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія:39
20 січня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
за участі секретаря: Савчук Г.Б., з участю представника АТ «Таскомбанк» - Подановського Т.Р., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу,-
У грудні 2018 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 253,30 дол. США; стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 253,30 дол. США; стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 253,30 дол. США.
На обґрунтування заявлених вимог банк зазначав, що 30 квітня 2008 року між банком і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 034-2008-1358, за умовами якого позичальник отримав 70 000,00 дол. США зі сплатою 12,45 % річних, строком до 10 квітня 2038 року. За користування коштами понад встановлений строк нараховується процентна ставка в розмірі 37,35 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором 30 квітня 2008 року між банком, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладені договори поруки № 034-2008-1358-Р, № 034-2008-1358-Р/1, № 034-2008-1358-Р/2 відповідно.
ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, у результаті чого станом на 01 листопада 2018 року виникла заборгованість у розмірі 46 253,30 дол. США, з яких: 990,72 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом, 42 642,89 дол. США - сума дострокового стягнення кредиту, 2 470,11 дол. США - відсотки, 149,58 дол. США - підвищені відсотки.
Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство «Універсал Банк».
В апеляційній скарзі посилається на те, що у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань, 28 вересня 2018 року на адресу ОСОБА_1 скеровано вимогу №9978 від 25 вересня 2018 року про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором 034-2008-1358 від 30 квітня 2008 року. У разі невиконання умов даної вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги. Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови вказаної вимоги, пому Банк скористався своїм правом дострокового стягнення усієї суми заборгованості.
Щодо вимоги Банку від 23 вересня 2010 року яку взяв до уваги суд першої інстанції, то така є недійсною. У даній вимозі Банк вимагав від Позичальника сплатити протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами та штрафні санкції за порушення зобов'язань.
Позичальником виконані умови даної вимоги, а саме сплачено прострочену заборгованість, а відтак у Банку не виникло право на дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором, передбачене ст.1050 ЦК України.
Просив рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задоволено частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року - скасовано.
Постановлено нове судове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» ( код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Універсал Банк», м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19) заборгованість за кредитним договором в сумі 46253,30 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 29 270 грн. 65 коп. судового збору.
Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишено без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до апеляційного суду.
В решті постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року залишено без змін.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року залучено АТ «Таскомбанк» як правонаступника АТ «Універсал Банк» (т.4 а.с.160-161).
Таким чином, предметом апеляційного перегляду є рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 034-2008-1358 від 30 квітня 2008 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ «Таскомбанк» - Подановського Т.Р. на підтримання доводів апеляційної скарги, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов'язання в обумовлений сторонами строк кредитор використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в іпотеку майна. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Тобто, у разі пред'явлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту на підставі частини другої статті 1050 ЦК України він такими діями на власний розсуд змінює умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Позивач 23 вересня 2010 року направив ОСОБА_1 вимогу № 034-317, якою вимагав від позичальника сплатити протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення зобов'язань. У разі невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги (т1 а.с.118).
Судом апеляційної інстанціїи не встановлено обставин, що свідчать про виконання боржником вимоги банку від 23 вересня 2010 року.
Отже, банк використав право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, як передбачено пунктом 5.2.5 кредитного договору, шляхом направлення вказаної вимоги.
Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у даній справі.
Також, як встановлено в суді апеляційної інстанції, на момент пред'явлення Банком вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором 034-2008-1358 від 30 квітня 2008 року (станом на 23 вересня 2010 року) у ОСОБА_1 існувала заборгованість в сумі 67 411,92 доларів США, з яких:
538,32 -прострочена заборгованість за кредитом;
64 361,24 -строкова сума заборгованості за кредитом;
2 467,36 -проценти, нараховані за користування кредитними коштами.
Позивач 23 вересня 2010 року направив ОСОБА_1 вимогу № 034-317, якою вимагав від позичальника сплатити протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення зобов'язань. У разі невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги (т1 а.с.118).
Після зміни строку виконання основного зобов'язання, ОСОБА_1 , в період з 10 листопада 2010 року по 10 жовтня 2018 року, вносив грошові кошти в сумі 72895,21 доларів США, в рахунок погашення залишку по кредиту в сумі 64555,68 доларів США.
Отже, на даний час, відсутня заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 034-2008-1358 від 30 квітня 2008 року.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» правонаступником якого є АТ «Таскомбанк'до Стецківа Ю.С.
Доводи представника АТ «Таскомбанк» про нікчемність вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 від 23 вересня 2010 року про зміну строку виконання зобов'язань не заслуговують на увагу, оскільки така вимога була предметом перевірки в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, і саме з урахуванням зазначеної вимоги Банку відмовлено у задоволенні позовних вимог до поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
З тих підстав суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що АТ «Універсал Банк» 28 вересня 2018 року вперше направив вимогу ОСОБА_1 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором від 30 квітня 2008 року №034-2008-1358, змінивши тим самим строк виконання зобов'язань.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Таскомбанк» залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Таскомбанк» до ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст рішення складено 24 січня 2022 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.