Справа № 466/281/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/58/22 Доповідач: ОСОБА_2
27 січня 2022 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 14 січня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваній ОСОБА_7
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 14.01.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та обрано запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Прокурор в кримінальному провадженні ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на вище вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор вказує, що слідчий суддя неповно розглянув клопотання слідчого, допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи, зокрема належним чином не врахував тяжкість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Крім цього, прокурор зазначає, що саме домашній арешт зможе запобігти заявленим ризикам в кримінальному провадженні, зокрема можливості ОСОБА_7 ухилятися від слідства та суду.
Таким чином, з огляду на вказане, сторона обвинувачення вважає обраний запобіжний захід ОСОБА_7 у виді особистого зобов'язання є таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та особі підозрюваного.
При апеляційному розгляді підозрювана та захисник заперечили проти апеляційної скарги прокурора та наведені в ній мотиви та вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Прокурор підтримала подану апеляційну скаргу та наведені в ній мотиви.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, оскаржувану ухвалу слідчого судді, доводи апеляційних скарги сторони обвинувачення, пояснення сторін обвинувачення та захисту, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурором в апеляційній скарзі фактично не оскаржується обґрунтованість пред'явленої підозри, які слідчим суддею були визнані як доведені фактичні обставини кримінального провадження.
Також, слідчим суддею правильно встановив наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна, що також не оспорюється в апеляційній скарзі прокурора.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не доведено того факту, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти ризикам в кримінальному провадженні, при цьому правильно врахував особу підозрюваної ОСОБА_7 , яка є особою пенсійного віку, її соціальні зв'язки та майновий стан, і як наслідок прийшов до обґрунтованого переконання про те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для запобігання ризикам в цьому кримінальному провадженні.
При апеляційному розгляді прокурор не надала суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на спростування висновків слідчого судді про неможливість застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, при цьому такі доводи лише обґрунтовуються тяжкістю пред'явленої підозри.
Враховуючи вище викладене та вимоги ч.3 ст.199 КПК України, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання законною та обґрунтованою, і не знаходить достатніх та належних підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 424 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 14 січня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваній ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: