Справа № 686/2357/22
Провадження № 1-кс/686/1039/22
27 січня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022243000000198 від 25.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
встановив:
26.01.2022 року слідчий СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_4 про накладення арешту шляхом встановлення заборони відчуження на речові докази - поліетиленове упакування із паперовим згортком у якому знаходиться порошкоподібна речовина, ззовні схожа на наркотичну, три упакування для таблеток «Метадон ЗН», а саме 2 упакування по 10 таблеток та 1 упакування із 3 таблетками, які вилучено під час обшуку у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання слідча зазначає, що 25.01.2022 року до чергової частини ХРУП ГУНП в Хмельницькій області надійшов рапорт слідчого про виявлення під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 порошкоподібну речовину зовні схожу на наркотичну, яку ОСОБА_5 зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Під час обшуку 25.01.2022 на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду № 686/26088/21 від 24.01.2022 , за адреосю: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено поліетиленове упакування із паперовим згортком у якому знаходиться порошкоподібна речовина, ззовні схожа на наркотичну, три упакування для таблеток «Метадон ЗН», а саме 2 упакування по 10 таблеток та 1 упакування із 3 таблетками.
Відтак, за позицією слідчої, вилучені таблетки у кількості трьох упакувань та поліетиленове упакування із паперовим згортком мають ознаки речових доказів, оскільки наявні підстави вважати, що вони були предметом злочинного посягання.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, проте, в її клопотанні міститься прохання про розгляд справи за її відсутності, просить його задовольнити.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий у поданому клопотанні просить накласти арешт на зазначене майно для його збереження,яке за її позицією було предметом злочинного посягання та ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, застосувавши заборону відчуження цим майном, дозволивши його власнику ним користуватися.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У клопотанні слідча не обґрунтовує чому саме заборону відчуження слід застосувати до указаного майна.
Крім цього, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч.1ст. 190, ч.1 ст. 177 ЦК України, майно є об'єктом цивільних прав; майном слід вважати окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
В силу вимог ст. 178 ЦК України, лише об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Майно вилучене з цивільного обороту визначається законом.
Відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» обіг наркотичних речовин є забороненим, а тому ці речі не мають ознак майна, що перебуває у вільному обігу, наркотичні речовини не можуть бути повернуті особам у яких вони вилучені,.
У клопотанні слідча не обґрунтовує чому саме заборону відчуження слід застосувати до указаного майна.
Відповідно до ч.2 ст.168 КК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За приписами ч.7 ст.236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Необхідність застосування арешту майна до вилучених поліетиленового упакування із паперовим згортком, у якому знаходиться порошкоподібна речовина, зовні схожа на наркотичну, три упакування для таблеток «Метадон ЗН», а саме 2 упакування по 10 таблеток та 1 упакування із 3 таблетками, які вилучено під час обшуку у ОСОБА_5 , слідча обґрунтовує тим, що вони є предметом вчинення кримінального правопорушення.
Водночас слідча не зазначає, за якою ознакою вони вилучені відповідно до указаних положень ч.7 ст.236 КПК України - як речі, вилучені законом з обігу (наркотичні) чи речі, які до таких речей не відносяться.
Указані недоліки позбавляють слідчого суддю визначити правовий статус указаного майна та вирішити питання про накладення на нього арешту.
А тому мають бути усунуті прокурором із зазначенням у розрізі кожного вилученого предмету його ознак речових доказів, визначених ст..98 КПК України відповідно до указаних вище положень КПК України, значення для кримінального провадження, мети накладення арешту, визначеної ст..170 КПК України, заборон, які слід встановити стосовно цього майна,
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання слідчого СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022243000000198 від 25.01.2021 повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Роз'яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя