Справа № 603/428/21
Провадження №2/603/15/2022
про залишення заяви без руху
"27" січня 2022 р. м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І.М. за участю секретаря судового засідання Швець Н.С.
провівши підготовче засідання по цивільній справі:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач: Коропецька селищна рада
предмет позову: захист честі, гідності та ділової репутації
за участі:
позивачки - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_3
ОСОБА_1 під час проведення підготовчого засідання подала суду клопотання від 06 грудня 2021 року про збільшення розміру позовних вимог та від 06.12.2021 року - про залучення до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_4 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 зважаючи на недоліки поданого клопотання просила надати їй час на усунення недоліків.
Представник відповідача на адресу суду надіслав заперечення на клопотання про збільшення позовних вимог, обґрунтувавши його доводами про те, що не є автором опублікованого в мережі Інтернет допису, а у судовому засіданні представник відповідача- ОСОБА_3 просив залишити клопотання без руху.
Суд, розглянувши вищевказані клопотання на відповідність їх нормам ст.ст. 175-177 ЦПК України, встановив наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Так, з клопотання про збільшення розміру позовних вимог встановлено, що предмет позову залишився той самий, що і в первісному позові, проте збільшено позовні вимоги, а саме позивач до визначених вимог за первісним позовом в клопотанні додатково просить «Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі та недоторканості ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену Коропецькою селищною радою та ОСОБА_4 10.07.2021 року шляхом публікації допису образливого змісту в соціальній мережі Facebook», що є окремою позовною вимогою.
Відповідно до ч. 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 176 ЦПК України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 році з 01 січня встановлений у розмірі 2270 грн..
Отже, судовий збір у разі збільшення розміру позовних вимог немайнового характеру фізичною особою справляється у розмірі 908,00 коп.
В порушення зазначених вище процесуальних норм до клопотання про збільшення позовних вимог не додано документ про сплату судового збору, зокрема, як вбачається з поданого клопотання, позивач ОСОБА_1 не сплатила судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Таким чином, до сплати підлягав судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
На підтвердження сплати судового збору позивачці необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Також, у відповідності до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Приписами ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Як слідує зі змісту клопотання про збільшення розміру позовних вимог воно стосується як позивачки ОСОБА_1 так і позивачки ОСОБА_2 проте підписане клопотання лише ОСОБА_1 .
Також, до клопотання про збільшення позовних вимог і про залучення співвідповідача не долучено копії для направлення особі, яка повинна бути залучена у якості співвідповідача у справі.
За правилами визначеними ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (клопотання про збільшення розміру позовних вимог) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви (клопотання) без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -,
1. Клопотання ОСОБА_1 проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (клопотання) без руху.
3. Копію даної ухвали направити заявнику.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків клопотань у строк, встановлений судом, клопотання вважаються неподаними і повертаються заявнику.
Роз'яснити позивачам, що у дифамаційному спорі саме позивач повинен установити хто є автором публікації та від імені кого ця особа виступає. Окрім цього, установити власника Веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційним матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Указані відомості надаються Консорціумом «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА) ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет».
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Галіян