Номер провадження 22-ц/821/24/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №697/2435/21 Категорія: на ухвалу Сивухін Г. С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
26 січня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )
Суддів Карпенко О.В., Л.І. Василенко
Секретар Винник І.М.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
представник заявника - ОСОБА_2 ;
заінтересована особа - Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості; Шевченківська районна філія Київського міського центру зайнятості;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Бовшик М.Ю.
розглянувши в м. Черкаси у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу адвоката Бовшика Миколи Юрійовича в інтересах заявника ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Сивухіна Г.С. у приміщені Канівського міськрайонного суду Черкаської області 29.11.2021 року, за заявою адвоката Бовшика Миколи Юрійовича в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості, Шевченківська районна філія Київського міського центру зайнятості про встановлення факту, що має юридичне значення (припинення трудових відносин), -
24.11.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бовшик М.Ю. звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (припинення трудових відносин), а саме: припинення трудових відносин з 14.10.2002 року за трудовим договором № 757 від 14.10.2005 року, укладеним заявником з ФОП ОСОБА_3 .
В обґрунтування доводів заяви вказується, що ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 697/175/20 встановлено, що трудовий договір з ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 від 14.10.2002 року не укладався.
У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_1 не може розірвати трудовий договір. Дані обставини порушують трудові права заявника, що унеможливлює отримання нею статусу безробітної.
За таких обставин, представник ОСОБА_1 - адвокат Бовшик М.Ю. просить заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості, Шевченківська районна філія Київського міського центру зайнятості про встановлення факту, що має юридичне значення (припинення трудових відносин) - задовольнити.
Встановити факт припинення трудових відносин з 14.10.2002 року між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 і фізичною особою ОСОБА_1 за трудовим договором № 757 від 14.10.2002 року, зареєстрованим у Шевченківській районній філії Київського міського центру зайнятості 22.10.2002 року.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою адвоката Бовшика М. Ю., діючого в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості, Шевченківська районна філія Київського міського центру зайнятості про встановлення факту, що має юридичне значення (припинення трудових відносин).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Бовшик М.Ю., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказується, щ Канівським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 697/175/20 встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не підписував договір № 757, тому не є учасником правочину, не залежно від того, чи є підприємницька діяльність останнього чинною.
Крім того, пунктами 17 та 19 договору № 757 передбачено внесення відомостей про розірвання договору та внесення відомостей про зняття з реєстрації трудового договору, які в свою чергу, є незаповненими.
За таких обставин, ОСОБА_3 не може бути відповідачем по даній справі, а відсутність відповідача, в свою чергу, виключає можливість розгляду справи в порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі посилається скаржник, що заявник не може реалізувати своє право на зайнятість по причині дійсності неукладеного договору, оскільки саме встановлення факту припинення договору слугуватиме підставою для внесення відповідних відомостей до пунктів 17, 19 договору № 757 Шевченківською районною філією Київського міського центру зайнятості, та, в свою чергу, Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості зможе прийняти заявника на облік, як безробітну.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 302/991/19 відповідно до яких суд може встановити юридичний факт, якщо це не впливає на права інших.
Представник заявника - адвокат Бовшик М.Ю. вказує, що не погоджується з висновками районного суду щодо посилання на постанову Верховного Суду від 14.06.2021 року у справі № 760/32455/19, оскільки відповідно до відомостей ЄДР, Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості є юридичною особою, а Шевченківська районна філія Київського міського центру зайнятості є відокремленим підрозділом юридичної особи.
Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи вище вказане, адвокат Бовшик М.Ю., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 просить ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив на адресу Черкаського апеляційного суду на апеляційну скаргу представника заявника не надходив.
Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявника, які з?явилися в судове засідання в режимі відео конференції за клопотанням адвоката, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки судом не допущено порушення норм процесуального права при вирішенні питання відкриття провадження за заявою про встановлення факту.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за заявою адвоката Бовшика М.Ю., в інтересах заявника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з наявності спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, оскільки спір виник з приводу припинення трудових відносин, що вимагає оцінки обставин та доказів на підтвердження цих обставин, що є неможливим в рамках окремого провадження.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі районний суд вказує, що заявником не надано будь-яких доказів, які б свідчили про відмову у наданні статусу безробітної.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законну ухвалу, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 звернулася з позовом до ФОП ОСОБА_3 про розірвання трудового договору № 757 від 14.10.2002 року (справа № 697/175/20).
Згідно даних висновку судового експерта № 285,862/21-23 від 12.07.2021 року встановлено, що підписи у трудовому договорі виконані не ОСОБА_3 та ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2021 року у справі № 697/175/20 було встановлено, що трудовий договір між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 не укладався, тому провадження у справі було закрито ( а. с. 10-11).
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 погоджується з тим фактом, що трудовий договір між нею, ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 не укладався, натомість просить встановити факт припинення трудових відносин, що є взаємовиключним поняттям.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб?єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб?єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Як роз?яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з частиною 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За змістом приписів ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У даній справі ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин з роботодавцем.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що факт існування між заявником та роботодавцем трудових правовідносин обумовлює існування спору про право, продовження трудового договору чи його розірвання (припинення).
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи згідно ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2021 року, у справі № 697/175/20, трудовий договір між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 визнано таким, що не укладався, тобто договір не укладений ( а. с. 10-11).
Згідно із ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
Отже, приймаючи до уваги вище викладене, слід дійти висновку, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов?язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб?єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов?язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб?єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
З огляду на викладене, встановивши, що пред?явлені ОСОБА_1 вимоги щодо припинення трудових відносин, підлягають вирішенню у позовному провадженні, оскільки наявний спір про право, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у відкритті провадження у справі на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
У зв'язку з вищевказаним, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що за відсутності трудового договору між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , факт встановлення припинення трудових відносин є неможливим.
Доводи апеляційної скарги про неможливість реалізувати заявником її право на зайнятість по причині дійсності неукладеного договору, так як, саме встановлення факту припинення договору слугуватиме підставою для внесення відповідних відомостей до пунктів 17, 19 договору № 757 Шевченківською районною філією Київського міського центру зайнятості, та в свою чергу, Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості зможе прийняти заявника на облік, як безробітну не заслуговують на увагу, оскільки належних та допустимих доказів щодо відмови відповідного центру зайнятості у знятті з реєстрації спірного трудового договору на підставі ухвали суду по справі № 697/175/20 представником заявника не надано.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що в разі відмови у вирішенні питання зняття з реєстрації особа, має право оскаржити дії відповідного органу, якщо він порушує права особи щодо припинення її трудових відносин.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні, отже, апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню колегією суддів апеляційного суду.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, тому не підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з дотриманням норм процесуального законодавства, тому ухвалу районного суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Бовшика Миколи Юрійовича в інтересах заявника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2021 року, за заявою адвоката Бовшика Миколи Юрійовича в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Канівська міськрайонна філія Черкаського обласного центру зайнятості, Шевченківська районна філія Київського міського центру зайнятості про встановлення факту, що має юридичне значення (припинення трудових відносин) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 27 січня 2022 року.
Головуючий Л.В. Нерушак
Судді О.В. Карпенко
Л.І. Василенко