Постанова від 25.01.2022 по справі 916/1383/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1383/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2021 року

у справі № 916/1383/21

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 ;

2) ОСОБА_3 ;

3) ОСОБА_4 ;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Публічне акціонерне товариство “Гібридний соняшник”

2) Публічне акціонерне товариство “МТБ Банк”

про визнання правочинів недійсними,

за участю представників сторін:

Від відповідача-1 - Прохода Ю.Л., Ордер КС № 560000, дата видачі : 16.12.21; ОСОБА_2 ;

Від позивача - Кравченко І.В., Ордер ОД № 404984, дата видачі : 01.11.21; ОСОБА_1 ;

Інші представники в судове засідання не з'явились,

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням поданих уточнень до позову, просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів БВ 09/19 від 04.06.2019р. з відчуження 520 254 (п'ятсот двадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) штук простих іменних акцій у бездокументарній формі (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000161418, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень) емітента - Публічного акціонерного товариства "Гібрідний соняшник", укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним договір дарування цінних папері від 09.10.2019р з відчуження 520 254 (п'ятсот двадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) штук простих іменних акцій у бездокументарній формі (міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000161418, номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень) емітента - Публічного акціонерного товариства "Гібрідний соняшник", укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає наступне.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 по справі №522/19324/14-ц було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя, за якою, зокрема, цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 (один мільйон сімсот сорок п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) штук, розподіляються наступним чином: ОСОБА_6 - 684 476 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість) штук, що становить 32, 89 % статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1 061 318 (один мільйон шістдесят одна тисяча триста вісімнадцять) штук, що становить 51 % статутного капіталу.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2014 у справі № 522/19324/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 червня 1997 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 537, змінивши прізвище позивачки на дошлюбне " ОСОБА_7 ".

На момент затвердження судом вказаної мирової угоди по справі № 522/19324/14-ц номінальним власником пакету простих іменних акцій у бездокументарній формі ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 1 745 794 шт. був ОСОБА_2 .

Однак, як вказує Позивач, Відповідач 1 - ОСОБА_2 , не здійснив жодних дій, направлених на передачу Позивачу частини акцій ПАТ "Гібридний соняшник", право власності на які за його переконанням було набуто на підставі судового рішення - ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014р. по справі № 522/19324/14-ц про затвердження мирової угоди.

Для здійснення депозитарної операції із переказу (переведення) простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" з рахунку в цінних паперах Відповідача 1 на рахунок в цінних паперах Позивача, ОСОБА_1 звернулась до депозитарної установи із відповідною заявою. Проте, депозитарна установа - ПАТ "МТБ БАНК" листом за № 2382 від 10.10.2019 відмовила Позивачу у здійсненні переказу (переведення) простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок Позивача, мотивуючи свою відмову тим, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц не є рішенням суду, яким ПАТ "МТБ БАНК" зобов'язано вчинити певні дії.

Як зазначає Позивач, для захисту своїх прав він звертався до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до депозитарної установи - ПАТ "МТБ БАНК" в якій просив зобов'язати здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у ПАТ "МТБ Банк" та зобов'язати банк здійснити зарахування прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 , відкритий у тому ж банку.

Проте, у задоволені наведеного позову Позивачу було відмовлено з тих підстав, що як встановлено судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи № 916/3494/19, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 , за якою, зокрема, цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1745794 шт. були розподілені між Позивачем та Відповідачем 1 наступним чином: ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) - 684476 шт., що становить 32,89 % статутного капіталу, ОСОБА_2 -1061318 шт., що становить 51% статутного капіталу. Тобто, вказаною ухвалою, як вказує Позивач, було розподілено акції ПАТ "Гібридний соняшник" у певному кількісному та відсотковому співвідношенні між колишнім подружжям: ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 .

Як зазначив суд, станом на 29.04.2020 відповідно до довідки наданої депозитарною установою на рахунку ОСОБА_2 обліковується 1225540 шт. акцій ПАТ "Гібридний соняшник", отже задоволення позову ОСОБА_1 призведе до того, що їй буде належати 684476 шт. акцій, а ОСОБА_2 - 541064 шт. акцій, що свідчить про недотримання розподілу у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій ПАТ "Гібридний соняшник", визначеного мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц..

Як вказує Позивач, фактично причиною для таких висновків суду по справі №916/3494/19 стало відчуження Відповідачем 1 520 254 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі ПАТ "Гібридний соняшник" на підставі правочину, укладеному 04.06.2019 з ОСОБА_3 , яка в подальшому відчужила вказані акції своєму чоловікові - ОСОБА_4 .

З огляду на вищенаведене, Позивач зазначає, що укладенням оспорюваних правочинів Відповідачі порушили його право власності та законний інтерес на отримання на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 по справі № 522/19324/14-ц якою затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 684476 шт.

При цьому Позивач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на приписи ст.ст. 203, 215 України та сталу практику ВС щодо захисту власного інтересу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 року у справі №916/1383/21 (суддя Цісельський О.В.) у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними - відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладені Відповідачами оспорювані правочини не порушують права Позивача на можливість отримання у свою власність 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", на підставі мирової угоди, укладеної між ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 і яку визнано ухвалою Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/19324/14 від 04.12.2014р. оскільки: по-перше, як встановлено судом на час вчинення оспорюваних правочинів на рахунку у цінних паперах Відповідача 1 у Депозитарній установі - ПАТ "МТБ БАНК" обліковувалась кількість акцій у розмірі достатньому для передачі Позивачу у власність 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", як то передбачено умовами мирової угоди;

по-друге, під час укладання оспорюваних правочинів Відповідачами не була порушена жодна норма чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для застосування ст. 203, 215, 216 ЦК України.

Також, суд зазначив, що посилання Позивача в якості обґрунтування виникнення у нього права власності на 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", розподілених йому на підставі мирової угоди, укладеної між ним та ОСОБА_2 і яку визнано ухвалою Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/19324/14 від 04.12.2014р. є хибним, оскільки в силу приписів ч. 3. ст. 3 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (на момент вчинення оспорюваних правочинів - "Про цінні папери та фондовий ринок") та п. 1 глави 2 розділу 5 "Положення про провадження депозитарної діяльності" затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 за № 735 право власності на бездокументарний цінний папір який фактично є обліковим записом на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі лише після проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

Суд погодився з доводами Позивача про наявність у нього майнового інтересу на "власність" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, та зазначає, що він має право на його судовий захист, оскільки позивач, звернувшись до суду з вимогою про визнання недійсними зазначених правочинів, вказав у чому полягав його майновий інтерес.

Як встановлено судом, станом на день вчинення правочину купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.06.2019р., продавець цінних паперів ОСОБА_2 був належним та повноправним власником зазначених цінних паперів. Наявності будь-яких обмежень ОСОБА_2 щодо здійснення права розпорядження цими цінними паперами судом не встановлено.

Станом на день вчинення правочину дарування цінних паперів, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.10.2019р. дарувальник цінних паперів ОСОБА_3 була належним та повноцінним власником зазначених цінних паперів. Наявності будь-яких обмежень ОСОБА_3 щодо здійснення права розпорядження цими цінними паперами матеріали справи не містять, а Позивачем іншого суду не доведено.

З наявних в матеріалах справи доказів випливає, що станом на день вчинення першого оспорюваного правочину (04.06.2019) Позивач не був власником 520254 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі ПАТ "Гібрідний соняшник", які були предметом оспорюваних правочинів.

Отже, на переконання суду, оспорювані правочини вчинено Відповідачами законно у межах, передбачених законодавством України. Будь-яких інших обставин, що доводили б порушення чинного законодавства при вчиненні даних правочинів, або невідповідність їх змісту вимогам чинного законодавства, Позивачем не наведено і не доведено.

Відтак, незважаючи на наявність у Позивача права на отримання у власність 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", розподілених йому на підставі мирової угоди, укладеної між ним та ОСОБА_2 і яку визнано ухвалою Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/19324/14 від 04.12.2014р., законні та обґрунтовані докази для визнання недійсними оспорюваних правочинів Позивачем не наведені та не доведені, а передані Відповідачу-2 та Відповідачу-3 цінні папери не зможуть бути витребувані у них, оскільки останні є добросовісними набувачами.

Отже, визнання оспорюваних правочинів недійсними не призведе до відновленння права або законного інтересу Позивача на отримання 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" у власність, оскільки ним невірно обраний спосіб захисту його права чи законного інтересу.

ОСОБА_1 з вказаним рішенням не погодилась та звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2021 у справі № 916/1383/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 , яка є позивачем у вищевказаній справі, не погоджується із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, оскільки оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, що підтверджується наступним.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, 04.12.2014 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/19324/14 визнано (затверджено) мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач), якою, зокрема, передбачено, що прості імені акції ПАТ «Гібридний соняшник» в загальній кількості 1 745 794 (один мільйон сімсот сорок п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) штук, розподіляються між позивачем та першим відповідачем наступним чином:

ОСОБА_1 - 684 476 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість) штук, що становить 32,89 % статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1 061 318 (один мільйон шістдесят одна тисяча триста вісімнадцять) штук, що становить 51 % статутного капіталу.

На момент визнання районним судом вказаної мирової угоди номінальним власником пакету акцій ПАТ «Гібридний соняшник» в розмірі 1 745 794 штук був ОСОБА_2 .

В подальшому ОСОБА_2 жодних дій, направлених на передачу належних ОСОБА_1 акцій ПАТ «Гібридний соняшник», не здійснив, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до депозитарної установи з проханням здійснити на підставі судового рішення (ухвали про визнання мирової угоди) перерахування відповідної кількості акцій з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 . Проте, депозитарною установою вимоги ухвали суду про визнання мирової угоди в частині порядку розподілу акцій ПАТ «Гібридний соняшник» виконані не були. Зазначені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання депозитарної установи здійснити списання (перерахування) акцій у кількості 684 476 штуки з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 . За вказаним позовом було відкрито провадження у справі № 916/3494/19.

07.09.2020 року рішення господарського суду Одеської області позовна заява ОСОБА_1 у справі № 916/3494/19 задоволена та зобов'язано ПАТ «МТБ Банк» здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ «Гібридний соняшник» у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 та здійснити зарахування прав на вищевказані акції на користь ОСОБА_1

02.12.2020 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду вищезазначене рішення місцевого господарського суду скасовано. За текстом вказаної постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що « ... ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц визнано мирову угоду ... , за якою, зокрема, цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ «Гібридний соняшник» в загальній кількості 1745794 шт. розподіляються наступним чином: ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) - 684476 шт., що становить 32,89 % статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1061318 шт., що становить 51% статутного капіталу. Тобто, вказаною ухвалою розподілено акції ПАТ «Гібридний соняшник» у певному кількісному та відсотковому співвідношенні між колишнім подружжям: ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) та ОСОБА_2 . Разом з тим, як вже зазначалось раніше, відповідно до виписки ПАТ «МТБ Банк» про стан рахунку ОСОБА_2 у цінних паперах станом на 29.04.2020 на його рахунку обліковується 1 225 540 шт. акцій ПАТ «Гібридний соняшник» (а.с.202 т.2). Таким чином, задоволення даного позову призведе до того, що ОСОБА_1 буде належати 684476 шт. акцій, а ОСОБА_2 541064 шт. акцій, що свідчить про недотримання розподілу у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій ПАТ «Гібридний соняшник». визначеного мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц ... ».

В свою чергу, на думку скаржника, недотримання розподілу у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій ПАТ «Гібридний соняшник», визначеного мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, зумовлено тим, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.06.2019 здійснив відчуження 520 254 штук простих іменних акцій ПАТ «Гібридний соняшник» на користь ОСОБА_3 , яка на підставі договору дарування цінних паперів від 09.10.2020 відчужила зазначені акції на користь ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що внаслідок не вчинення ОСОБА_2 , дій щодо відокремлення акцій ОСОБА_1 з належного йому на час постановлення Приморським районним судом м. Одеси ухвали у цивільній справі №522/19324/14 пакету акцій ПАТ «Гібридний соняшник», до складу якого входило 1 745 794 штук простих іменних акцій вказаного товариства, та відчуження відповідної кількості акцій на користь ОСОБА_3 , на теперішній час, виходячи з позиції Південно-західного апеляційного господарського суду, викладеної в постанові від 02.12.2020 по справі № 916/3494/19, неможливо здійснити реальний та фактичний розподіл акцій ПАТ «Гібридний соняшник» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до умов мирової угоди, оскільки в такому випадку не буде дотриманий розподіл у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій, визначеного мировою угодою, визнаною ухвалою Приморським районним судом м. Одеси від 04.12.2014 у справі № 522/19324/14.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

В свою чергу, ОСОБА_1 , як заінтересована особа, згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України звернулась до господарського суду з позовною заявою про визнання оспорюваних правочинів щодо відчуження акцій недійсними. Метою подання такого позову є приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес ОСОБА_1 як заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину (520 254 штук простих іменних акцій ПАТ «Гібридний соняшник») перебував у власності ОСОБА_2 , оскільки в такому випадку буде відновлене кількісне та відсоткове співвідношення акцій ПАТ «Гібридний соняшник», які належали відповідачу станом на дату постановлення Приморським районним судом м. Одеси ухвали про визнання мирової угоди по справі № 522/19324/14 (520 254 + 1 225 540 = 1 745 794, де 520 254 - акції, які відчужені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , а згодом - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , де 1 225 540 - кількість акцій, які належать на даний час ОСОБА_2 , де 1 745 794 - кількість акцій, які підлягали розподілу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до умов мирової угоди, визнаної ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 у справі № 522/19324/14), що сприятиме можливості здійснення фактичного розподілу акцій ПАТ «Гібридний соняшник» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідності до умов вищезазначеної мирової угоди.

При цьому, як вбачається з позову, позивач в межах даної справи не висовував жодних вимог про витребування майна (акцій), у зв'язку з чим в контексті цієї справи не має жодного значення чи є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 добросовісними набувачами акцій чи ні. Позивач наполягає лише на тому, що через укладення оспорюваних правочинів щодо відчуження простих іменних акцій ПАТ «Гібридний соняшник» ОСОБА_1 не має можливості одержати присуджені їй відповідно до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі № 522/19324/14 прості іменні акції ПАТ «Гібридний соняшник» в кількості 684 476 штук, що становить 32, 89 % статутного капіталу, та, як вбачається з викладеного, зазначене твердження не є суб'єктивним уявленням позивача, оскільки саме до такого висновку дійшов Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19.

Також, місцевий господарський суд безпідставно залишив поза увагою те, що законність власного інтересу ОСОБА_1 та наявність підстав для звернення до суду із позовом про визнання оспорюваних правочинів щодо відчуження акцій ПАТ «Гібридний соняшник» недійсними, в тому числі, обумовлено закріпленим у статті 8 Конституції України принципом верховенства права.

В свою чергу, за доводами скаржника, задоволення позову ОСОБА_1 , який розглядається в межах даної справи, забезпечить можливість подальшої реалізації її прав у відповідності до принципу верховенства права та його складових: правової передбачуваності та правової визначеності. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов до безпідставних висновків про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту прав та про те, шо задоволення позову не призведе до відновлення прав чи інтересів ОСОБА_1 , у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/1383/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 року. Призначено розгляд справи №916/1383/21 на 14 грудня 2021 року об 11-00 год.

Відповідно до приписів ст. ст. 267, 268 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заяв, а також заперечень щодо заявлених клопотань.

Ухвалою суду від 08.12.2021 року призначено розгляд справи № 916/1383/21 на 16 грудня 2021 року о 10-30 год.

13.12.2021 року на електронну пошту суду, а 16.12.2021 року до відділу діловодства суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 , в якому відповідач-1 зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено і не обґрунтовано жодної із підстав для скасування рішення суду, всі доводи апеляційної скарги зводяться виключно до незгоди позивача із висновками суду, що не є підставою для скасування обґрунтованого та законного рішення суду першої інстанції. Просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити повністю, рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні 16.12.2021 року оголошено перерву по справі до 25.01.22 року об 11-30 год.

В судове засідання 25.01.2022 року з'явились представники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Інші представники учасників процесу, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства “Гібридний соняшник”, Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк” в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу, представник ОСОБА_2 заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі “Смірнов проти України”, відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Разом із тим право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства “Гібридний соняшник”, Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк”.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2014р. ухвалою Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/19324/14-ц визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, за якою, зокрема, цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1745794 шт. розподіляються наступним чином: ОСОБА_6 - 684476 шт., що становить 32,89% статутного капіталу, ОСОБА_2 - 1061318 шт., що становить 51% статутного капіталу, тощо.

Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя закрито (т.с. 1, а.с.18).

11.12.2014 рішенням Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/19324/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , змінено прізвище ОСОБА_9 на дошлюбне - ОСОБА_7 (т.с. 1, а.с.19-20).

04.06.2019 між ОСОБА_3 (Покупець) та ПАТ "МТБ БАНК" (Повірений) який діє на підставі договору доручення з продажу цінних паперів № БД 09/19 від 04.06.2019р. та довіреності від 04.06.2019 від імені, за рахунок та на користь ОСОБА_2 (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № БД 09/19 (т.с.1, а.с.171-172), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери:

Вид/тип/різновид/найменування ЦП - акції. Прості іменні;

Емітент ЦП, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - ПАТ "Гібрідний соняшник", ідентифікаційний код юридичної особи 13924728;

Міжнародний ідентифікаційний номер (код ІSIN) - UA4000161418;

Номінальна вартість 1 (одного) ЦП - 0,25 грн

Кількість ЦП - 520 254 штук

Відповідо до п.1.2. Договору загальна ціна ЦП, що зазначена у п. 1.1. складає 55563,13 грн.

Право власності на ЦП переходить до Покупця з моменту їх зарахування на рахунок Покупця у цінних паперах що підтверджується випискою з рахунку цінних паперів (п.1.3. Договору).

Згідно з п.2.6. Договору за наслідками виконання сторонами умов цього Договору сторони підписують акт про виконання цього Договору.

Пункт 2.7. Договору вказує, що Продавець підтверджує та гарантує що ЦП, які є предметом цього Договору можуть бути вільно передані (перереєстровані) Покупцю з усіма правами, і що вони не заставлені, не є предметом суперечок з третіми особами, ніяк не обтяжені і не знаходяться під арештом, тощо.

Того ж дня між сторонами договору був складений Акт про виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № БД 09/19, яким Продавець підтвердив своєчасне отримання коштів за ЦП в повному обсязі в сумі 55563,13 грн. в порядку, визначеному в Договорі (п.2 акту), а Покупець за цим Актом підтвердив отримання ЦП (зарахування на рахунок у цінних паперах) у наслідок виконання Договору.

09.10.2019 між ОСОБА_3 (Дарувальник) та ОСОБА_4 (Обдарований) був укладений Договір дарування цінних паперів (т.с.1, а.с. 174-176), відповідно до якого дарувальник передає безоплатно у власність Обдарованому, а Обдарований приймає, як дарунок, права на наступні цінні папери:

Вид, тип та форма ЦП - акції. Прості іменні;

Емітент - ПАТ "Гібрідний соняшник";

код ЄДРПОУ - 13924728;

код ІSIN - UA4000161418;

Номінальна вартість акції - 0,25 грн

Кількість ЦП - 520 254 штук

Загальна номінальна вартість - 130063,50 грн

Договірна вартість - 130063,50 грн

Вид,тип та форма ЦП - акції. Прості іменні;

Емітент - ПАТ "Селена";

код ЄДРПОУ - 30818912;

код ІSIN - UA4000074264;

Номінальна вартість акції - 100,00 грн

Кількість ЦП - 840 штук

Загальна номінальна вартість - 84000,00 грн

Договірна вартість - 84000,00 грн

Відповідно до п.2.1. Договору дарування право власності Дарувальника на цінні папери, які передаються як дарунок, підтверджуються випискою про стан рахунку в цінних паперах.

Згідно з п.3.1. Договору дарування набуття прав на цінні папери і прав за цінними паперами, які передаються в якості дарунку, відповідно до п.1.1. Договору дарування, виникає у Обдарованого з моменту фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку депозитарної установи ПАТ "МТБ БАНК"

Також 09.10.2019р. ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "МТБ БАНК" як до депозитарної установи, із заявою, в якій просила Банк здійснити безумовні депозитарні операцій із переказу (переведення) цінних паперів ОСОБА_2 , розподілених ОСОБА_1 за мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2014р. у справі №522/19324/14-ц, 684476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" на рахунок ОСОБА_1

10.10.2019р. ПАТ "МТБ БАНК" листом за № 2382 (т.с.1, а.с.21) повідомило ОСОБА_1 про те, що не може виконати вимоги, викладені у Заяві від 09.10.2019р., в тому числі ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, провадження №2/522/9046/14, з тих підстав, виконання відповідно до приписів ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Враховуючи те, що Депозитарна установа ПАТ "МТБ БАНК" не є стороною наданої ОСОБА_1 мирової угоди та/або органом примусового виконання рішень, у Банку відсутні обов'язки щодо її виконання у порядку, визначеному ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2014 у справі №522/19324/14-ц.

Не погодившись з відповіддю Банку, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПАТ "МТБ БАНК", в якій просила суд зобов'язати Банк:

- здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у ПАТ "МТБ БАНК", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ "МТБ БАНК" та

- здійснити зарахування прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ "МТБ БАНК".

Позов був мотивований безпідставною відмовою Банку здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" з рахунку ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, якою затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах справи про поділ спільного сумісного майна подружжя, та розподілено (передано) прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" від одного власника ( ОСОБА_2 ) до іншого ( ОСОБА_1 ).

07.09.2020р. Рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/3494/19 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю. Задовольняючи позов ОСОБА_1 , місцевий господарський суд виходив з того, що ухвала про затвердження мирової угоди, є судовим рішенням, на підставі якого у ОСОБА_1 виникло право власності на прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник"; ПАТ "МТБ Банк" як депозитарна установа, в даному випадку має право здійснювати безумовні операції з управління рахунком у цінних паперах за відсутності розпорядження ОСОБА_2 . Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів повинно здійснюватися виключно ПАТ "МТБ Банк", в тому числі, на підставі судового рішення, незалежно від наявності виконавчого провадження.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2020р. по справі № 916/3494/19 було скасовано, у позові ОСОБА_1 було відмовлено повністю.

Скасовуючи рішення Господарського суду Одеської області, суд апеляційної інстанції виходив з наступного:

- ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц визнано мирову угоду, якою розподілено акції ПАТ "Гібридний соняшник" у певному кількісному та відсотковому співвідношенні між колишнім подружжям: ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2

- задоволення позову ОСОБА_1 призведе до того, що ОСОБА_1 буде належати 684476 шт. акцій, а ОСОБА_2 - 541064 шт. акцій, що свідчить про недотримання розподілу у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій ПАТ "Гібридний соняшник", визначеного мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц;

- текст мирової угоди взагалі не зазначає, кому належить 1745794 шт. акцій ПАТ "Гібридний соняшник", проте, як було встановлено судом у 2010 році загальна кількість акцій ПАТ "Гібридний соняшник" становила 2081014 шт., тобто більше, ніж 1745794 шт.

- відсутність у тексті мирової угоди чіткого зазначення, які акції підлягають розподілу, та відсутність у ОСОБА_2 на час подання заяви ОСОБА_1 необхідної кількості акцій, зазначеній у мировій угоді, вимагає тлумачення цього пункту мирової угоди, а Банк, як депозитарій, таким правом не наділений.

- на момент укладення і затвердження мирової угоди її сторони самостійно визначили порядок її примусового виконання, а саме, в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" в редакції від 26.10.2014 р.

- розподіл акцій між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладений в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2014 у справі № 522/19324/14-ц, не є рішенням про стягнення коштів, а тому не підлягає виконанню будь-якими іншими органами, крім органів виконавчої служби.

- мирова угода має стосуватись прав та обов'язків виключно її сторін, в даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і не може породжувати права та обов'язки для інших осіб, в тому числі ПАТ "МТБ БАНК".

Позивач вважає, що фактичною причиною для висновків, зроблених Південно-західним апеляційним господарським судом у своїй Постанові від 02.12.2020р. по справі № 916/3494/19, є відчуження Відповідачем-1 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.09.2019 520 254 шт. простих іменних акцій у бездокументарній формі ПАТ "Гібридний соняшник" Відповідачу 2, яка в подальшому подарувала вказані акції своєму чоловікові- Відповідачу 3.

Отже, на переконання Позивача, оспорювані правочини порушують його права та законні інтереси на отримання належних Позивачу 684476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", що й стало підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1-2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Часинами 1-3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (на момент вчинення оспорюваних правочинів - "Про цінні папери та фондовий ринок"), цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Відповідно до п.1 глави 2 розділу 5 "Положення про провадження депозитарної діяльності" затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 за №735 право власності на цінні папери бездокументарної форми переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

Так, в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів БВ 09/19 від 04.06.2019р. (укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та договору дарування цінних паперів від 09.10.2019р. (укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) позивач зазначає, що мирова угода, затверджена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 по справі №522/19324/14-ц не була виконана.

Вказаною мировою угодою розподілено цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 штук, номінальним власником яких був ОСОБА_2 , наступним чином:

ОСОБА_6 - 684 476 штук, що становить 32,89 % статутного капіталу,

ОСОБА_2 - 1 061 318 штук, що становить 51 % статутного капіталу.

Оскільки ОСОБА_2 не здійснив жодних дій, направлених на передачу Позивачу частини акцій ПАТ "Гібридний соняшник", ОСОБА_1 звернулась до депозитарної установи із відповідною заявою. Проте, депозитарна установа - ПАТ "МТБ БАНК" листом за № 2382 від 10.10.2019 відмовила Позивачу у здійсненні переказу (переведення) простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок Позивача, мотивуючи свою відмову тим, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц не є рішенням суду, яким ПАТ "МТБ БАНК" зобов'язано вчинити певні дії.

Для захисту своїх прав ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до депозитарної установи - ПАТ "МТБ БАНК" про зобов'язання здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у ПАТ "МТБ Банк" та зобов'язати банк здійснити зарахування прав на прості іменні акції ПАТ "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 , відкритий у тому ж банку (справа № 916/3494/19).

Однією з підстав для відмови у задоволенні позову по справі № 916/3494/19 став висновок суду про те, що мировою угодою, укладеною між ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 , було розподілено акції ПАТ "Гібридний соняшник" у певному кількісному та відсотковому співвідношенні між колишнім подружжям: ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 . Станом на 29.04.2020 відповідно до довідки, наданої депозитарною установою на рахунку ОСОБА_2 обліковується 1225540 шт. акцій ПАТ "Гібридний соняшник", отже задоволення позову ОСОБА_1 призведе до того, що їй буде належати 684476 шт. акцій, а ОСОБА_2 - 541064 шт. акцій, що свідчить про недотримання розподілу у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій ПАТ "Гібридний соняшник", визначеного мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц.

Як вказує позивач, фактично причиною для таких висновків суду по справі №916/3494/19 стало відчуження Відповідачем 1 520 254 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі ПАТ "Гібридний соняшник" на підставі правочину, укладеному 04.06.2019 з ОСОБА_3 , яка в подальшому відчужила вказані акції своєму чоловікові - ОСОБА_4 .

З огляду на вищенаведене, Позивач зазначає, що укладенням оспорюваних правочинів Відповідачі порушили його право власності та законний інтерес на отримання на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014 по справі № 522/19324/14-ц якою затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ "Гібридний соняшник" в загальній кількості 684476 шт.

Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Колегія суддів звертається до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17 (провадження № 12-255гс18), згідно з якою правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні способом встановленим для захисту права та інтересу, внаслідок чого право або інтерес будуть імперативно відновлені.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав.

В той же час законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16).

Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 921/816/16-г/11, позовні вимоги про визнання недійсним договору на підставі статті 215 ЦК України, у зв'язку із порушенням частин 1, 2 статті 203 цього Кодексу, мають містити обґрунтування наявності підстав для визнання договору недійсним і порушення прав позивача, яким у свою чергу, має обиратися ефективний спосіб захисту свого порушеного права чи законного інтересу.

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

В постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/2411/18 наведено правову позицію, згідно з якою завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 ст. 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що на момент вчинення оспорюваних правочинів відповідач ОСОБА_2 був власником відчужених цінних паперів.

Судовою колегією встановлено, що фактично умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц, передбачені права та обов'язки як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_6 . Однак, з 2014 року по даний час мирова угода не виконана.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання Позивача в якості обґрунтування виникнення у нього права власності на 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", розподілених йому на підставі мирової угоди, укладеної між ним та ОСОБА_2 і яку визнано ухвалою Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/19324/14 від 04.12.2014р. є хибним, оскільки в силу приписів ч. 3. ст. 3 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (на момент вчинення оспорюваних правочинів - "Про цінні папери та фондовий ринок") та п. 1 глави 2 розділу 5 "Положення про провадження депозитарної діяльності" затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 за № 735 право власності на бездокументарний цінний папір який фактично є обліковим записом на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі лише після проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

Отже, позивачка хоча і має право на розподіл цінних паперів з ОСОБА_2 , однак на момент вчинення оспорюваних правочинів ОСОБА_1 не була власником 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник".

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на час вчинення оспорюваних правочинів на рахунку у цінних паперах відповідача-1 у Депозитарній установі - ПАТ "МТБ БАНК" обліковувалась кількість акцій у розмірі достатньому для передачі Позивачу у власність 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", як то передбачено умовами мирової угоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на день вчинення правочину купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.06.2019р., продавець цінних паперів ОСОБА_2 був належним та повноправним власником зазначених цінних паперів.

Наявності будь-яких обмежень ОСОБА_2 щодо здійснення права розпорядження цими цінними паперами судом не встановлено.

Станом на день вчинення правочину дарування цінних паперів, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.10.2019р. дарувальник цінних паперів ОСОБА_3 була належним та повноцінним власником зазначених цінних паперів. Наявності будь-яких обмежень ОСОБА_3 щодо здійснення права розпорядження цими цінними паперами матеріали справи не містять, а Позивачем іншого суду не доведено.

З огляду на таке, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оспорювані договори купівлі-продажу цінних паперів БВ 09/19 від 04.06.2019р. (укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та договір дарування цінних паперів від 09.10.2019р. (укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) не порушують права Позивача на можливість отримання у свою власність 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", на підставі мирової угоди, укладеної між ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 і яку визнано ухвалою Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/19324/14 від 04.12.2014р.

За таких обставин, вірним є висновок суду про те, що оспорювані правочини вчинено відповідачами законно у межах, передбачених законодавством України.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, а також апелянтом не доведено під час апеляційного розгляду, яку саме норму чинного законодавства України, та зокрема статей 203, 215-216 ЦК України порушено відповідачами під час укладання оспорюваних правочинів.

Будь-яких інших обставин, що доводили б порушення чинного законодавства при вчиненні даних правочинів, або невідповідність їх змісту вимогам чинного законодавства, Позивачем не наведено і не доведено.

Колегія суддів зазначає, що у справі № 916/3494/19 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Гібридний соняшник", ОСОБА_2 , про зобов'язання:

- здійснити списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк";

- здійснити зарахування прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк".

Також у вказаній справі звернулась з позовною заявою третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ПрАТ "Селена" до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про заборону здійснювати списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 та здійснювати їх зарахування на рахунок ОСОБА_1 до моменту припинення договору застави № 61 від 13.06.2019, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством "Селена".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2020 позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" здійснити списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", та здійснити зарахування прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк". Відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Селена".

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2020 у справі №916/3494/19. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Селена".

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- задоволення позову ОСОБА_1 призведе до того, що ОСОБА_1 буде належати 684476 штук акцій, а ОСОБА_2 - 541064 штук акцій, що свідчить про недотримання розподілу у кількісному та відсотковому співвідношенні акцій Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник", визначеного мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.12.2014 у справі №522/19324/14-ц. Крім того, текст мирової угоди взагалі не зазначає, кому належить 1 745 794 штук акцій Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник";

- учасниками справи не заперечується, що відповідно до інформації з веб-сайту Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України у 2010 році загальна кількість акцій Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" становила 2 081 014 штук, тобто більше, ніж 1 745 794 штук;

- відсутність у тексті мирової угоди чіткого зазначення, які акції підлягають розподілу, та відсутність у ОСОБА_2 на час подання заяви ОСОБА_1 необхідної кількості акцій, зазначеній у мировій угоді, вимагає тлумачення цього пункту мирової угоди, а Банк, як депозитарій, таким правом не наділений;

- пунктом 5 резолютивної частини ухвали зазначено, що у випадку невиконання або прострочення виконання відповідних умов цієї мирової угоди у передбачені нею строки ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) має право передати ухвалу суду про затвердження мирової угоди на примусове виконання до виконавчої служби в порядку, встановленому статтями 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на момент укладення і затвердження мирової угоди сторони самостійно визначили порядок її примусового виконання, а саме в порядку Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, вимоги або доручення державного виконавця до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" не надходили;

- розподіл акцій між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладений в ухвалі Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014 у справі № 522/19324/14-ц, не є рішенням про стягнення коштів, а тому не підлягає виконанню будь-якими іншими органами, крім органів виконавчої служби;

- мирова угода має стосуватись прав та обов'язків виключно її сторін, в даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і не може породжувати права та обов'язки для інших осіб, в тому числі Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк";

- ОСОБА_1 звернулась до Банку 09.10.2019, в той час як 27.09.2019 акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 1 225 540 штук, що належать ОСОБА_2 , були заблоковані на підставі договору застави цінних паперів № 61 від 13.06.2019, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством "Селена", що підтверджується додатком до виписки про стан рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк" станом на 04.12.2019. Тобто, на час звернення ОСОБА_1 до Банку, як до депозитарної установи, з вимогою здійснити списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку ОСОБА_2 та здійснити зарахування їх на її рахунок, у Банка були відсутні підстави для здійснення цих дій відповідно до пункту 12 розділу 3 глави 5 Положення про провадження депозитарної діяльності;

- порушення прав, свобод чи інтересів особи повинно існувати на час звернення до суду. Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" листом від 10.10.2019 за № 2382 відмовило ОСОБА_1 у здійсненні списання прав на акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684476 штук з рахунку ОСОБА_2 та здійсненні зарахування їх на її рахунок. Отже, права Приватного акціонерного товариства "Селена" не порушені. Заявлений Приватним акціонерним товариством "Селена" спосіб захисту не передбачений законом, вимога заборонити Публічному акціонерному товариству "МТБ Банк" вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.03.2021 року касаційне провадження у справі № 916/3494/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19 закрито.

Отже, постанова суду Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №916/3494/19 набрала законної сили та є чинною.

У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

ВП ВС у своїй постанові від 07.07.2021р. по справі № 9901/6/21 визначила поняття "охоронюваний законом інтерес", який означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Згідно зі ст. 1 Протоколу №1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Аналізуючи статтю 6 Конвенції, суд звертає увагу, що зазначена Конвенція захищає право особи на справедливий суд в розумінні прав та обов'язків особи цивільного характеру, отже дія Конвенції поширюється як на захист майнових прав, так і на захист інтересу людини, який не суперечить засадам цивільного законодавства. Поняття "власність", яке передбачене частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, воно охоплює певні інші права та інтереси, які не є обмеженими в розумінні Конвенції (майнові інтереси на отримання пільг, компенсацій, заробітної плати).

Там, де майновий інтерес за своєю природою є вимогою, він може розглядатися як "майно" тільки тоді, коли він має достатню підставу у національному законодавстві або у разі встановлення такого інтересу остаточним судовим рішенням, яке може бути виконано (див. рішення у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopeckу v. Slovakia), [GC], №44912/98, п. 52, ECHR 2004-IX, та рішення "Грецькі нафтопереробні заводи "Стрен" і ОСОБА_5 проти Греції" (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece), від 09.12.1994, Серія А, № 301-В, ст. 84, п. 59).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.

Обраний позивачем спосіб захисту має бути направлений на припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення, відповідати матеріально-правовим способам захисту права.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) захисту прав слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам справи.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, станом на день вчинення першого оспорюваного правочину (04.06.2019) ОСОБА_1 не була власником 520254 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі ПАТ "Гібрідний соняшник", які були предметом оспорюваних правочинів.

Колегія суддів дослідила доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 , як заінтересована особа, згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України звернулась до господарського суду з позовною заявою про визнання оспорюваних правочинів щодо відчуження акцій недійсними.

За доводами скаржника, метою подання такого позову є приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес ОСОБА_1 як заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину (520 254 штук простих іменних акцій ПАТ «Гібридний соняшник») перебував у власності ОСОБА_2 , оскільки в такому випадку буде відновлене кількісне та відсоткове співвідношення акцій ПАТ «Гібридний соняшник», які належали відповідачу станом на дату постановлення Приморським районним судом м. Одеси ухвали про визнання мирової угоди по справі № 522/19324/14, що сприятиме можливості здійснення фактичного розподілу акцій ПАТ «Гібридний соняшник» між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідності до умов вищезазначеної мирової угоди.

Судова колегія наголошує, що обов'язковою умовою для захисту в судовому порядку прав та інтересів особи є наявність факту прямого порушення вказаних прав, свобод та інтересів спірним правочином. Тобто, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси позивача, а захист прав на майбутнє в судовому порядку не допускається, та суперечить принципу судочинства щодо диспозитивності сторін у спорі.

Отже, суд не може здійснювати на майбутнє захист прав або інтересів власника, які ще не порушені на момент розгляду справи, або для запобігання порушення його права чи законного інтересу.

Судова колегія зазначає, що такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, яке існувало до укладання правочину. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину, тобто має місце двостороння реституція.

Права особи, яка вважає себе власником майна, і наміри якої не зводяться лише до того, щоб предмет правочину перебував у власності однієї із сторін правочину, не підлягають захисту шляхом подання позову про визнання недійсними правочинів щодо відчуження цього майна, з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову (оскільки застосування правового механізму, передбаченого статтею 388 Цивільного кодексу України, можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно; наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння).

Таким чином, судова колегія наголошує, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що, враховуючи, що ОСОБА_1 не була учасником спірних правочинів, визнання їх недійсними не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до відновлення або ефективного захисту прав ОСОБА_1 , так як не матиме прямим наслідком передання виконаного за Договорами не стороні цих правочинів - у даному випадку ОСОБА_1 .

Колегія суддів наголошує, що у спірних правовідносинах рішення суду про задоволення позовних вимог у обраний позивачем спосіб захисту не призведе до реального захисту і поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки на час вчинення оспорюваних правочинів на рахунку у цінних паперах відповідача-1 у Депозитарній установі - ПАТ "МТБ БАНК" обліковувалась кількість акцій у розмірі достатньому для передачі Позивачу у власність 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник", як то передбачено умовами мирової угоди.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (наведену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визнання оспорюваних правочинів недійсними не призведе до відновленння права або законного інтересу Позивача на отримання 684 476 шт. простих іменних акцій ПАТ "Гібридний соняшник" у власність, оскільки ним невірно обраний спосіб захисту його права чи законного інтересу.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволенні позовних вимог, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2021 року у справі № 916/1383/21 без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2021 року у справі №916/1383/21 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 28.01.2022 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська