79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" січня 2022 р. Справа №914/2180/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.
Суддів: Кравчук Н.М.
Скрипчук О.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство” вих..№1012/3/10 від 25.10.2021 (вх. № 01-05/3594/21 від 27.10.2021)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.10.2021 (повний текст рішення складено та підписано 13.10.2021), суддя Горецька З.В.
у справі №914/2180/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М”, с. Пісочна, Стрийський р-н, Львівська область,
до відповідача: Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство”, м. Дрогобич
про: зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача - Чугунов Ігор Олександрович
від відповідача - Ключівський Юрій Михайлович
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство” про зобов'язання передати необроблену деревину на загальну суму 590 617,45 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.10.2021 позов задоволено, зобов'язано Державне підприємство “Дрогобицьке лісове господарство” передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М” необроблену деревину за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1530/1530/2кв-о/2021/el від 08.04.2021 року на суму 590 617,45 грн. згідно асортименту та ціни, що передбачені пунктом 3.1 вказаного договору. Сягнуто з Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М” судовий збір в розмірі 8 859,27 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач виконав в повному обсязі умови Договору, здійснивши повну оплату в розмірі 1 471 690,20 грн., однак відповідач не виконав поставку Товару на загальну суму 590 617,45 грн. Оскільки п. 3.1 Договору чітко визначено ціну та асортимент товару, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство “Дрогобицьке лісове господарство” оскаржило таке в апеляційному порядку.
При цьому апелянт зазначив, що суд не вказав у рішенні, а позивач у позовній заяві клас якості деревини, породу, діаметр, довжину і по яких лотах не поставлена продукція, що унеможливлює виконання обов'язку в натурі.
Крім того, апелянт стверджує, що уклав договір купівлі-продажу необробленої деревини №1530/1530/2кв-о/2021/el від 08.04.2021 року, а не договір поставки.
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вказав, що немає можливості виконати даний договір і не проти повернути кошти за недопоставлений товар.
Позивач у судовому засіданні заперечив проти скасування рішення суду першої інстанції. Вказав, що відповідач зобов'язаний виконати всі умови договору та поставити оплачений товар.
Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
Згідно з аукціонним свідоцтвом №1530/е1 від 08.04.2021 р., виданим Товарною біржею „Товарно-сировинна біржа „Галконтракт, за результатами аукціону позивач набув право на укладення з відповідачем договору купівлі-продажу необробленої деревини на умовах лотів 32, 43 і 44 з терміном поставки - другий квартал 2021 року.
Асортимент, ціна, кількість, вартість необробленої деревини, місце і термін поставки вказані в Аукціонному свідоцтві.
На підставі Аукціонного свідоцтва між позивачем і відповідачем укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №1530/1530/2кв-о/2021/е1 від 08.04.2021 року.
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що за результатами аукціону від 08.04.2021 року продавець (відповідач) передає у власність позивача (покупця) на умовах франко верхній/проміжний/нижній склад продавця необроблену деревину за номерами лотів відповідно до пункту 3.1 Договору, а покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити ціну, визначену в Договорі.
Згаданим пунктом 3.1 Договору погоджено асортимент, ціну, кількість, вартість Товару і місце поставки за умовами лотів 32, 43, 44, які відповідають Аукціонному свідоцтву.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна сума Договору становить 1 471 620,40 грн.
За умовами пункту 4.2 Договору Товар поставляється згідно з підписаним щомісячним подекадним графіком, а у випадку не підписання такого графіку рівними частинами.
Між сторонами не підписано графік поставки, тому Товар мав поставлятись рівними щомісячними подекадними частинами.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що передача Товару здійснюється на складі продавця за кількістю у відповідності до товарно-транспортних накладних та специфікації до них.
Не пізніше 5 календарних днів до дня передачі Товару продавець зобов'язаний повідомити покупця про дату і місце поставки (пункт 5.2 Договору).
Пунктом 6.1 Договору передбачена 100 % передоплата за кожну партію Товару згідно з рахунком-фактурою, який покупець має оплатити протягом 5 календарних днів з дня його пред'явлення до сплати або протягом 10 календарних днів з дня відвантаження Товару у разі взаємної на це згоди сторін.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що сума гарантійного внеску переказана покупцем на рахунок ТБ „ТСБ „Галконтракт для участі в аукціоні зараховується покупцю як частина оплати за придбаний Товар.
Пунктом 7.3 Договору погоджено, що покупець зобов'язаний передати покупцю Товар протягом 15 календарних днів з дня сплати рахунку-фактури чи в інший строк, зазначений у додаткових угодах до Договору.
Додаткові угоди до Договору про інший строк поставки між сторонами не укладались.
Згідно з пунктом 12.2. Договору він діє: в частині обов'язку поставки Товару три місяці з дня проведення аукціону, а в частині оплати до повного розрахунку за Товар.
Згідно з пунктом 4 листа ТБ „ТСБ „Галконтракт від 09.04.2021 року за вих. №4071 остання переказала відповідачу гарантійний внесок в сумі 60018,00 грн., який за умовами пункту 6.3 Договору є частиною оплати позивача відповідачу за Товар.
11.05.2021 року позивач платіжним дорученням №564 від 11.05.2021 р. переказав відповідачу 80 000,00 грн. 11.05.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№45029 від 11.05.2021 року поставив позивачу Товар на суму 79 212,54 грн.
28.05.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№280585 від 28.05.2021 року поставив позивачу Товар на суму 87 040,54 грн.
31.05.2021 року позивач платіжним дорученням №694 від 31.05.2021 року переказав відповідачу 26 235,08 грн.
Сальдо за квітень - травень 2021 року було таким, що позивач сплатив 166 253,08 грн. (60018,00 + 80000,00 + 26235,08 = 166253,08) і відповідач передав Товар на суму 166253,08 грн. (79212,54 + 87040,54 = 166253,08).
01.06.2021 року позивач платіжним дорученням №702 від 01.06.2021 року переказав відповідачу 80 000,00 грн.
01.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№530285 від 01.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 82 277,33 грн.
03.06.2021 року відповідач виставив рахунок-фактуру №188 від 03.06.2021 року на оплату партії товару на суму 90 000,00 грн., повідомив про готовність Товару на цю суму.
07.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№530317 від 07.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 89404,56 грн.
09.06.2021 року позивач платіжними дорученнями №729 від 09.06.2021 року на суму 90 000,00 грн. і №731 від 09.06.2021 року на суму 2000,00 грн. переказав відповідачу 92 000,00 грн.
Сальдо за 1 декаду червня 2021 року було таким, що позивач сплатив 172 000,00 грн. (80000,00 + 92000,00 = 172000,00), а відповідач передав Товар на суму 171 681,89 грн. (82277,33 + 89404,56 грн. = 171681,89), тому борг відповідача склав 318,11 грн. (172000,00 - 171681,89 = 318,11).
10.06.2021 р. відповідач виставив рахунок-фактуру №203 від 10.06.2021 року на оплату партії товару на суму 100 000,00 грн., повідомив про готовність Товару на цю суму.
11.06.2021 року позивач платіжним дорученням №755 від 11.06.2021 року переказав відповідачу 100 000,00 грн.
15.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№480122 від 15.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 86 820,83 грн.
16.06.2021 року позивач платіжним дорученням №764 від 16.06.2021 року переказав відповідачу 70000,00 грн.
16.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№530368 від 16.06.2021 року. поставив позивачу Товар на суму 98 028,78 грн.
17.06.2021 року позивач платіжним дорученням №773 від 17.06.2021 року переказав відповідачу 100 000,00 грн.
17.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№480124 від 17.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 73 456,07 грн.
Сальдо за 2 декаду червня 2021 року було таким, що позивач сплатив 270 318,11 грн. (318,11 + 100000,00 + 70000,00 грн. + .100000,00 = 270318,1.1), а відповідач передав Товар на суму 258 305,68 грн. (86820,83 + 98028,78 + 73456,0 = 258305,68), тому борг відповідача склав 12012,43 грн. (270318,11 -258305,68 = 12012,43).
22.06.2021 р. позивач платіжним дорученням №807 від 22.06.2021 року переказав відповідачу 300 000,00 грн.
24.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№480126 від 24.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 91 046,84 грн.
29.06.2021 р. позивач платіжним дорученням №847 від 29.06.2021 року. переказав відповідачу 563 367,12 грн.
29.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВГ№280703 від 29.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 92 574,98 грн.
30.06.2021 року відповідач згідно з ТТН ЛВА№346413 від 30.06.2021 року поставив позивачу Товар на суму 101 140,28 грн.
Сальдо за 3 декаду червня (за червень) 2021 року було таким, що позивач сплатив 875 379,55 грн. (12012,43 + 300000,00 + 563367,12 = 875379,55), а відповідач передав Товар на суму 284 762,10 грн. (91046,84 + 92574,98 + 101140,28 = 284762,10), тому борг відповідача склав 590 617,45 грн. (875379,55 - 284762,10 = 590617,45).
За Договором позивач переказав відповідачу 1 471 690,20 грн., що відповідає загальній сумі Договору, передбаченій пунктом 3.2 Договору, а відповідач поставив Товар на суму 881 002,75 грн., тобто не здійснив поставку на суму 590 617,45 грн.
Факт повної оплати та факт не поставки товару в повному обсязі відповідачем не спростовано та не заперечувалось у засіданні.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до вимог ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Приписами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Суд зазначає, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити з нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На цій підставі позивач вимагає у відповідача передати оплачений товар на суму 590 617,45 грн., виходячи з асортименту і ціни Товару згідно з пунктом 3.1 Договору.
Твердження апелянта про відсутність в позовній заяві ідентифікації та індивідуальних ознак товару, а саме: асортименту, класу якості деревини, породи, діаметру, довжини, оскільки в аукціонному свідоцтві та п. 3.1 Договору сторони погодили кількість та якість товару визначеного індивідуальними ознаками, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки за даних обставин у відповідача є об'єктивна можливість встановити, який товар був поставлений в попередні періоди, а який підлягає поставці.
Не заслуговують на увагу також твердження апелянта про відсутність наміру укладати Договір на таких умовах, договір був підписаний сторонами. На виконання умов Договору відповідач проводив поставку товару, отримував оплату за поставлений товар.
Як вірно вказав суд першої інстанції, позивач виконав в повному обсязі умови Договору, здійснивши повну оплату в розмірі 1 471 690,20 грн., однак відповідач не виконав поставку Товару на загальну суму 590 617,45 грн. Відтак позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Дрогобицьке лісове господарство” вих..№1012/3/10 від 25.10.2021 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.10.2021 у справі № 914/2180/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.01.2022
Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Скрипчук О. С.