Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кліменко М.Р.,
суддів
Стрекалова Є.Ф., Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні 6 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2005 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2
Цією постановою задоволено подання слідчого Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області, і кримінальну справу щодо
ОСОБА_2,
3 березня 1963 року народження,
обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України
- закрито на підставі п. »б» ст. 1 Закону України “Про амністію» від 31.05.2005 року, оскільки він має неповнолітню дитину.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 стверджує, що її не повідомили про день і час розгляду подання слідчого про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2, у визначений законом строк не надали копію постанови суду, що позбавило можливості оскаржити її в апеляційному порядку, а також зазначає, що злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, не можна вважати злочином невеликої тяжкості. Окрім того, зазначає, що ОСОБА_2 не розкаявся у вчиненому злочині та не відшкодував завдану їй злочином шкоду.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи потерпілої ОСОБА_1, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Неправильне визначення судом тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_2, не впливає на законність застосування щодо нього акту амністії, оскільки злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, є злочином, вчиненим з необережності, за який кримінальним законом передбачено покарання не більше 8 років позбавлення волі, що відповідно до ст. 1 п. “б» Закону України “Про амністію» від 31.05.2005р. за наявності у обвинуваченого неповнолітньої дитини не виключає застосування амністії.
Згідно зі ст. 8 Закону України “Про амністію» від 31.05.2005 року під час розгляду судами справ про застосування амністії обов'язковою є участь в судовому засіданні лише прокурора. Окрім того, згідно зі ст. 9 вказаного Закону заперечувати проти застосування амністії може лише обвинувачений, підсудний або засуджений. Потерпілі до цього переліку не включені.
Закон України “Про амністію» від 31.05.2005 року не визначає як обов'язкові підстави застосування амністії до певної особи визнання нею вини у вчиненому злочині, щире каяття та відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином. В той же час Закон України “Про амністію» не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.
Розглядаючи подання слідчого Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за актом амністії, судом належним чином було перевірено матеріали справи, яка містить заяву ОСОБА_2 про застосування щодо нього Закону України “Про амністію» та дані про наявність у нього неповнолітньої дитини, внаслідок чого судом обґрунтовано задоволено вказане подання слідчого і закрито кримінальну справу щодо ОСОБА_2
Таким чином, при перевірці даної справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для перегляду рішення суду щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,
відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1
Судді:
Стрекалов Є.Ф. Кліменко М.Р. Кармазін Ю.М.