ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 січня 2022 року Справа № 924/598/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.
при секретарі судового засідання Пузирко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Фізичної особи-підприємця Радецької Людмили Вілінівни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 вересня 2021 року в справі №924/598/21 (суддя - Музика М.В.)
час та місце ухвалення рішення: 28 серпня 2021 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; вступна і резолютивна частина проголошена о 15:30 год; повний текст рішення складено 4 жовтня 2021 року
за позовом Комунального підприємства "Агенція муніципальної нерухомості"
до Фізичної особи-підприємеця Радецької Людмили Вілінівни
про виселення з нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м. та передання його по акту приймання-передачі балансоутримувачу
за участю представників сторін:
від Позивача - Возовик С.Л.;
від Відповідача - не з'явився.
Комунальне підприємство "Агенція муніципальної нерухомості" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Радецької Людмили Вілінівни (надалі - Відповідач), в якому просило виселити Відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17/1 та передати його по акту приймання-передачі балансоутримувачу.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що термін дії договору від 30 жовтня 2019 року, що був підставою користування Відповідачем спірним приміщенням, закінчив свою дію 30 жовтня 2020 року, проте, Відповідач станом на даний час не виконав свої зобов'язання з повернення орендованого майна.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28 вересня 2021 року в справі №924/598/21 позов задоволено. Даним рішенням виселено Відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17/1, та передано його по акту приймання-передачі балансоутримувачу - Позивачу.
Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що протягом місяця після закінчення дії договору Позивач висловив заперечення щодо користування Відповідачем орендованим приміщенням шляхом звернення до суду з позовом про виселення Відповідача (3 листопада 2020 року), а тому вказаним, а також рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №638 від 27 серпня 2020 року спростовуються заперечення Відповідача щодо продовження дії договору на тих самих умовах у зв'язку з користуванням приміщенням після закінчення терміну оренди.
Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що нормами частини 2 статті 291 Господарського кодексу України та статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі, в тому числі, закінчення строку, на який його було укладено. Відтак, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про припинення дії договору 30 жовтня 2019 року у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.
Відповідач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 122-126), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного суду на те, що на момент передання орендованого майна в оренду (29 жовтня 2004 року), оцінка майна становила 89600 грн. В подальшому, при укладенні договору оренди від 26 липня 2006 року, за рахунок поліпшення стану орендованого майна Відповідачем, вартість майна становила 155160 грн; згідно договору від 27 серпня 2012 року - 344794 грн; згідно договору від 31 липня 2015 року - 369789 грн; згідно договору від 8 лютого 2016 року - 371965 грн; згідно договору від 31 січня 2019 року - 1042190 грн; згідно договору від 2 травня 2019 року - 1081116 грн.. Так, апелянт зазначає, що Відповідачем добросовісно, починаючи з 2004 року по 2020 рік виконувались всі умови договору та вносилась орендна плата. Окрім того, Відповідач неодноразово звертався до Позивача з метою продовження договору оренди, оскільки ним було проведено за власні кошти капітальний ремонт орендованого приміщення, проте, Позивач у рішенні від 27 серпня 2020 року відмовив в задоволенні клопотань Відповідача щодо продовження договору оренди. Апелянт наголошує на відсутності будь-яких підстав для відмови у клопотаннях про продовження дії договору оренди приміщення нерухомого майна, Відповідач відкрито та безперешкодно використовує орендоване приміщення, своєчасно сплачує орендну плату, що, на переконання Відповідача, свідчить про продовження договору оренди згідно частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що з серпня 2020 року орендодавцем вчиняються дії з метою перешкоджання Відповідачу здійснювати підприємницьку діяльність шляхом прийняття відмов у продовженні та укладанні договорів оренди.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 листопада 2021 року (а.с. 141) відкрито апеляційне провадження у справі № 924/598/21 за апеляційною скаргою Відповідача. Запропоновано учасникам по справі протягом 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 14 грудня 2021 року надійшов відзив від Позивача, в якому, з підстав, наведених у даному відзиві, Позивач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення. Також, Позивач вказав, що згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди продовжуються в разі прийняття представницьким органом місцевого самоврядування рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем, тобто прийняття рішення про продовження орендних відносин це право орендодавця, а його безумовний обов'язок і орендні відносини можуть бути продовжені за результатами аукціону (відкритих торгів в системі Прозоро), що виключає автоматичну пролонгацію (а.с. 144-145).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року призначено справу № 924/598/21 до розгляду на 26 січня 2021 року об 14:00 год. (а.с. 163).
10 січня 2021 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2022 року клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та призначено справу №924/598/21 до розгляду на 26 січня 2022 року об 14:00 год. в режимі відеоконференції (а.с. 172).
Позивачем на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 25 січня 2022 року направлено клопотання про відкладення розгляду справи, обгрунтоване неможливістю участі в судовому засіданні від 26 січня 2022 року в зв'язку із хворобою. При цьому, Відповідачем зазначено, що підтверджуючі документи будуть надані в подальшому (а.с. 177).
В судове засідання від 26 січня 2022 року представник Відповідача не з'явився.
Розглянувши в судовому засіданні від 26 січня 2022 року клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.
Апеляційна інстанція констатує факт того, що подаючи клопотання про відкладення (які також подавалися Відповідачем суду першої інстанції протягом розгляду справи із аналогічних підстав, зазначених в клопотання поданому апеляційному суду; а.с. 18; а.с. а.с. 38; а.с. 54), Відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження обставин, зазначених в даному клопотанні.
При цьому, зважаючи на обставини, зазначені в даному клопотанні, Відповідач чи його представник не позбавлені були права взяти участь в даному судовому засіданні в режимі відеоконфренції поза межами приміщення суду.
Поряд з тим, частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В силу дії частини 1 статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
При цьому, 27 січня 2022 року закінчується шістидесятиденний строк розгляду справи, що свідчить про неможливість відкладення розгляду справи.
Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду від 29 листопада 2022 року, сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 ГПК України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 ГПК України). З огляду на все вищевказане, колегія апеляційного господарського суду вбачає можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника Відповідача за наявними в матеріалах справи доказами, тим більше з огляду на закінчення стоку розгляду апеляційних скарг та зважаючи на те, що в матеріалах справи міститься апеляційна скарга Відповідача в котрій і висвітлена його позиція з приводу позовної заяви та винесеного рішення.
В судовому засіданні від 26 січня 2022 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, представник Позивача заперечив доводи, наведені в апеляційній скарзі Відповідача, та з підстав, висвітлених відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що протягом місяця після закінчення дії договору Позивач висловив заперечення щодо користування Відповідачем орендованим приміщенням шляхом винесення рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №638 від 27 серпня 2020 року.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Відповідача слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому колегія виходила з наступного.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради у листі від 16 березня 2004 року повідомив Відповідача щодо неможливості передання в оренду приміщення по Старокостянтинівському шосе, 17/1 по причині занедбаного стану останнього (а.с. 72).
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 9 вересня 2004 року дозволено управлінню комунального майна передати в оренду приміщення комунальної власності строк на 11 місяців - Відповідачу приміщення по Старокостянтинівському шосе, 17/1 загальною площею 117,6 кв.м., в тому числі: 100,6 кв.м. під швейне ательє та 17,0 кв. м. під перукарню. На підставі вказаного рішення 29 жовтня 2004 року укладено відповідний договір оренди (а.с. 68).
Відповідно до договору від 26 липня 2006 року Відповідачу передано приміщення по Старокостянтинівському шосе, 17/1, площею 117,6 кв.м. на термін до 25 серпня 2010 року (а.с. 73-75).
Згідно договору оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності від 27 серпня 2012 року Відповідачу передано в оренду майно 98,1 кв.м. під швейне ательє по ремонту та пошиттю одягу за індивідуальним замовленням та 19,0 кв.м. під перукарню строком на 2 роки в одинадцять місяців з 27 серпня 2012 року по 27 липня 2015 року (а.с. 76-78).
Виконавчий комітет Хмельницької міської ради рішенням №898 від 26 грудня 2013 року погодив проектно-кошторисну документацію на проведення капітального ремонту орендованого нерухомого майна комунальної власності, а саме нежитлового приміщення по Старокостянтинівському шосе, 17/1, площею 117, 1 кв.м., яке орендується Відповідачем на проведення робіт, зазначених в акті обстеження від 31 серпня 2012 року, на суму 88,090 тис. грн. ( а.с. 97).
Відповідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького від 31 липня 2015 року Відповідачу передано в оренду майно 89,1 кв.м. під швейне ательє по ремонту та пошиттю одягу за індивідуальним замовленням та 28,0 кв.м. під перукарню строком на шість місяців з 31 липня 2015 року по 31 січня 2016 року (а.с. 79-81).
Згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького від 8 лютого 2016 року Відповідачу передано в оренду майно 89,1 кв.м. під швейне ательє по ремонту та пошиттю одягу за індивідуальним замовленням та 28,0 кв.м. під перукарню строком на два роки і одинадцять місяців з 8 лютого 2016 року по 8 січня 2019 року (а.с. 82-85).
Згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького від 31 січня 2019 року Відповідачу передано в оренду майно 89,1 кв.м. під швейне ательє по ремонту та пошиттю одягу за індивідуальним замовленням та 28,0 кв.м. під перукарню строком на три місяці з 31 січня 2019 року по 30 квітня 2019 року (а.с. 86-88).
Відповідно до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького від 2 травня 2019 року Відповідачу передано в оренду майно 89,1 кв.м. під швейне ательє по ремонту та пошиттю одягу за індивідуальним замовленням та 28,0 кв.м. під перукарню строком на три місяці з 1 травня 2019 року по 1 серпня 2019 року (а.с. 89-91).
30 жовтня 2019 року між виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (орендодавець), від імені якої діє управління комунального майна Хмельницької міської ради, Відповідачем та Позивачем (отримувач коштів, балансоутримувач), на виконання рішення міськвиконкому від 22 серпня 2019 року №687, укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького (надалі - Договір; а.с. 6-8).
Згідно пункту 1.1 Договору, орендодавець, Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 117,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 17/1, розташоване на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі, яке перебуває на балансі Позивача, вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки і становить відповідно до Звіту про оцінку майна 1081116 грн станом на 31 серпня 2019 року. Майно передається в оренду: 89,1 кв.м. під швейне ательє по ремонту та пошиттю одягу за індивідуальним замовленням та 28,0 кв.м. під перукарню строком на один рік з 30 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2020 року.
В силу дії пункту 2.1 Договору, Відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що: у разі припинення, розірвання, відмови від Договору майно повертається Позивачем Відповідачу; Відповідач повертає майно аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Відповідачу цим Договором; майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 2.4 Договору визначено, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.
Як визначено пунктом 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та розподілу орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Хмельницького, затвердженої рішенням міської ради № 11 від 30 жовтня 2013 року (із змінами), згідно з розрахунком за місяць оренди - жовтень 2019 року: 1081116,00/117,1*89,1*0,05*1,007/12 = 3451,53 грн.; 1081116,00/117,1*28,0*0,06*1,007/12 = 1301 грн 59 коп.: вартість орендованого майна, встановлена за результатами проведення незалежної оцінки (експертним шляхом) 1081116 грн станом на 31 серпня 2019 року; орендна ставка нерухомого майна - 5%; 6%; індекс інфляції з дати проведення оцінки (з 31 серпня 2019 року до 30 жовтня 2019 року) - 1,007.
Сума орендної плати за жовтень 2019 року - 4753 грн 12 коп. (без ПДВ, без врахування індексу інфляції за жовтень 2019 року, з врахуванням індексу інфляції за вересень 2019 року).
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
У відповідності до умов пункту 5.10 Договору оренди у разі припинення, розірвання або відмови орендодавця від договору в 5 - денний термін Відповідач зобов'язався повернути Позивачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Позивачу (отримувачу коштів) збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Відповідача.
Як передбачено пунктом 9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим Договором.
Пунктом 10.7 Договору визначено, що: дія даного Договору може бути продовжена за заявою Відповідача відповідно до рішень органів місцевого самоврядування та чинного законодавства України; з заявою про продовження оренди Відповідач має звернутись не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення терміну дії Договору оренди.
Відповідно до пункту 10.10 Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
Орендоване приміщення 26 серпня 2010 року прийнято Відповідачем на підставі акту приймання-передачі (а.с. 9).
Згідно довідки від 30 липня 2020 року УМК "Проскурівська", заборгованість за послуги з управління майном у Відповідача відсутня. Як вбачається з довідки від 1 липня 2020 року МКП "Хмельницькводоканал" про розмір заборгованості за водопостачання та водовідведення, у Відповідача заборгованості немає. Згідно довідки від 30 липня 2020 року МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" заборгованість за спожиту теплову енергію у Відповідача немає (а.с. 95-96).
Відповідач у заяві від 30 липня 2020 року просив Хмельницького міського голову продовжити договір оренди від 30 жовтня 2019 року на 2 роки 11 місяців (а.с. 99).
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27 серпня 2020 року: відмовлено Відповідачу у продовженні Договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м. по вул. Старокостянтинівське шосе, 17/1 від 30 жовтня 2019 року; зобов'язано Позивача вжити заходів щодо звільнення Відповідачем, після припинення Договору оренди, майна комунальної власності - нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м. по вул. Старокостянтинівське шосе, 17/1 у м. Хмельницькому (а.с. 108).
Відповідач звернувся до Хмельницького міського голови з заявою від 27 серпня 2020 року про винесення на розгляд сесії Хмельницької міської ради питання продовження Договору на 10 років.
5 листопада 2020 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Позивача до Відповідача про виселення з нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 17/1 та передачу його по акту приймання-передачі Позивачу, яка ухвалою суду від 2 березня 2021 року залишена без розгляду за клопотанням Позивача.
22 лютого 2021 року Відповідач звернувся до Хмельницького міського голови з заявою щодо скасування рішення міської ради від 27 серпня 2020 року про відмову в продовженні Договору та прийняття нового рішення про продовження Договору оренди на 5 років (а.с. 101).
Позивач звернувся 2 червня 2021 року до Відповідача із претензією про повернення майна комунальної власності, у якій просив терміново - до 3 червня 2021 року звільнити орендоване приміщення по вул. Старокостянтинівське шосе, 17/1, та повернути його Позивачу (а.с. 11).
Про те як зазначає Позивач, Відповідач відповіді на вищевказані листи не надав, викладені в них вимоги не виконав, майно не повернув.
З огляду на зазначене, Позивач, посилаючись на закінчення строку дії Договору та неповернення орендованого майна, звернувся до суду за захистом порушеного, на думку Позивача, права, з позовом про виселення Відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м. та передати його по акту приймання-передачі Позивачу.
Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу дії частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Приписами статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу дії статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Приписами частин 1-3 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із частинами 1, 2 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
3 жовтня 2019 року Верховною Радою України прийнято закон "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року з дня введення в дію цього Закону (з 1 лютого 2020 року).
Вказаний Закон є спеціальним та таким, що регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( в редакції на час закінчення дії договору оренди) передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем.
Аналізуючи встановлені обставини справи на предмет їх відповідності позовним вимогам щодо підставності звернення Позивача з позовом про виселення, в правовому полі норм діючого законодавства України, дія котрих направлена на регулювання відносин з приводу оренди нежитлового майна, судова колегія зазначає наступне.
З метою дотримання принципу рівності учасників судового процесу та балансу інтересів сторін, колегія суддів досліджує доводи та заперечення як зі сторони Позивача так і зі сторони Відповідача.
Відповідач у апеляційній скарзі, акцентує увагу на тому, що рішення від 27 серпня 2020 року про відмову в продовженні дії Договору не містить будь-якого обгрунтування щодо причин відмовив в продовженні строку дії Договору. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що ним були проведені поліпшення та капітальний ремонт орендованого приміщення, що на переконання Відповідача, призвело до збільшення вартості орендованого майна (з 2004 року в сумі вартість майна 89600 грн, на момент укладення Договору в 2019 році 1081116 грн).
З приводу зазначених доводів апелянта, Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що рішення про продовження договору оренди комунального майна та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.
За положеннями пункту 1.1 Договору, Договір укладений строком на один рік по 30 жовтня 2020 року.
Водночас, у пункті 10.7 Договору передбачено можливість продовження дії даного Договору за заявою орендаря відповідно до рішень органів місцевого самоврядування та чинного законодавства України; з заявою про продовження оренди орендар має звернутись не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення терміну дії Договору оренди.
30 липня 2020 року та 27 серпня 2020 року Відповідач звертався до орендодавця з пропозицією продовження орендних правовідносин щодо приміщення площею 117,1 кв.м. по вул. Старокостянтинівське шосе, 17/1. Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради розглянуто відповідне звернення Відповідача та прийнято рішення №638 від 27 серпня 2020 року про відмову в продовженні Договору оренди нежитлового приміщення від 30 жовтня 2019 року.
Вказана заява в силі дії статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Відповідна заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічні положення містить частина 4 статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В той же час, протягом місяця після закінчення дії Договору, Хмельницька міська рада прийнятим рішенням №638 від 27 серпня 2020 року висловила заперечення щодо користування Відповідачем орендованим приміщенням шляхом прийняття рішення про відмову в продовженні Договору, а також шляхом звернення виконавчого комітету Хмельницька міська рада до суду з позовом про виселення Відповідача (3 листопада 2020 року). Даним на переконання колегії суду спростовуються заперечення Відповідача, наведені в апеляційній скарзі, щодо продовження дії Договору на тих самих умовах у зв'язку з користуванням приміщенням після закінчення терміну Договору оренди.
При цьому, з огляду на те, що останній Договір (а.с. 6-8) Відповідач уклав з Позивачем на один рік, суд критично оцінює дії щодо ніби-то продовження дії Договору, оскільки ним в обох випадках вчинялися дії щодо укладення нового договору на новий (більший) строк ніж передбачалося попередніми Договорами (що є істотною умовою Договору). Тобто, по суті Відповідач не вчиняв жодних дій щодо продовження Договору на тих самих умовах, а лише вчиняв дії щодо укладення нового Договору з новими істотними умовами.
Більше того, Відповідач після отримання відмови в продовженні Договору (винесення орендодавцем відповідного рішення) не вчинив жодних дій щодо оскарження таких дій орендодавця в судовому порядку, та щодо укладення з орендодавцем Договору на новий строк. Відтак, суд зазначає, що обрана Відповідачем поведінка захисту, що полягає у його твердженнях щодо продовження дії Договору, є суперечливою, з огляду на зміст поданих заяв про поновлення Договору з різними термінами дії таких Договорів та в правовідносинах в даній справі не призведе до продовження Договору.
Нормами частини 2 статті 291 Господарського кодексу України та статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі, в тому числі, закінчення строку, на який його було укладено.
В силу дії пункту 1.1 Договору, Договір припинив свою дію 30 жовтня 2019 року у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.
Відтак, колегія суддів, враховуючи прийняття рішення органом місцевого самоврядування в встановлений Законом України "Про оренду державного та комунального майна" місячний термін до/після закінчення дії Договору (27 серпня 2020 року) приходить до висновку, що в зв'язку із закінченням дії Договору (в силу закінчення строку на якій його укладено), Відповідач, в силу закону та укладеного Договору зобов'язаний повернути орендоване приміщення та виселитися з нього.
Крім того, Відповідач зазначаючи про відсутність будь-якого обгрунтування з боку орендодавця щодо підстав відмови у продовжені Договору, залишає поза увагою умови Договору, який він підписав без будь-якого застереження чи зауваження. А саме в силу дії пункту 5.2 Договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Відповідача права власності на майно; власником майна залишається територіальна громада міста, а Відповідач користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього Договору майно повертається Відповідачем Позивачу.
Відтак, даним пунктом передбачено, що Відповідач є лише користувачем орендованого майна, правомочностей власника він не набуває, а відтак, орендодавець (який від імені територіальної громади розпоряджається даним майном) має всі законні права після закінчення дії Договору не продовжувати такий Договір та вимагати повернення орендованого майна, без зазначення будь-яких підстав такого рішення, з огляду на здійснення таким органом повноважень власника майна (володіння, розпорядження, користування).
Заперечення Відповідача, наведені в апеляційній скарзі, щодо здійснення капітального ремонту приміщення не спростовують висновку про припинення дії Договору та повернення орендованого приміщення. В той же час пунктом 5.7 Договору передбачено, обов'язок Відповідача щодо своєчасного здійснення за власний рахунок поточного ремонту орендованого майна (що само по собі нівелює такі заперечення). Крім того, будь-які поліпшення чи капітальний ремонт мав би проводитися за погодженням із Позивачем чи орендодавцем, при цьому, відповідно до вимог діючого законодавства України, Відповідач не позбавлений права звертатися до орендодавця чи Позивача із вимогою про відшкодування проведених поліпшень за умови доведення відповідних обставини.
Крім того, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №638 від 27 серпня 2020 року про відмову в продовженні Договору є чинним, а доказів його скасування або оскарження суду не надано.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Аналогічна норма міститься і в частині 1 статті 785 Цивільного кодексу України, згідно якої, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У пункті 5.10 Договору передбачено, що у разі припинення, розірвання або відмови орендодавця від Договору в 5 - денний термін Відповідач зобов'язався повернути Позивачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Позивачу (отримувачу коштів) збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Відповідача.
В той же час, матеріали справи не містять доказів повернення орендованого майна за спірним Договором по акту приймання-передачі (що також не заперечується Відповідачем), строк дії якого закінчився.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
До таких способів віднесено, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, присудження до виконання обов'язку в натурі. Отже, якщо орендар не звільнив орендоване приміщення після розірвання договору оренди, позовна вимога орендодавця про його виселення як примусове виконання обов'язку в натурі відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, що полягає у спонуканні відповідача до виконання зобов'язання з повернення орендованого майна.
Відтак, встановивши факт припинення дії договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено, та враховуючи те, що у Відповідача відсутні правові підстави займати спірне нежитлові приміщення, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про виселення Відповідача зі спірного нежитлового приміщення, а, отже, щодо задоволення позову про виселення з нежитлового приміщення загальною площею 117,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17/1, та передання його по акту приймання-передачі балансоутримувачу.
Враховуючи усе описане вище у даному судовому рішенні в площинні закінчення строку дії Договору та існування рішення, яким відмовлено в поновленні дії такого Договору (прийнято своєчасно) та враховуючи те, що у Відповідача відсутні правові підстави займати спірне нежитлові приміщення, колегія суддів прийшла до висновку, що Договір оренду нежитлового приміщення є припиненим, а відтак, вимоги Позивача про виселення Відповідача з орендованого приміщення та передання його по акту приймання-передачі є обгрунтованими та підставними, а в цілому такими, що підлягають задоволенню.
Дане рішення в цій частині й прийняте місцевим господарським судом, а відтак колегія суддів залишає його без змін.
Як визначає статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Радецької Людмили Вілінівни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 вересня 2021 року в справі №924/598/21 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 вересня 2021 року в справі №924/598/21 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5. Справу №924/598/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2022 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.