Справа № 226/3913/21
ЄУН 226/3913/21
Провадження № 3/226/33/2022
27 січня 2022 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Клепка Людмила Іванівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції №2 Покровського районного управління ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Краматорськ Донецької області, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючої, місце реєстраціїї: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст.184 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу, ОСОБА_1 , маючи на своєму утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мешкають разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , будучи особою, яка протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП, ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо навчання своїх дітей, внаслідок чого її донька ОСОБА_5 , яка навчається в ЗОШ №1 м.Мирноград, без поважних на те причин пропускає заняття в школі, допустивши в жовтні 2021 року 7 діб пропусків занять, в листопаді 2021 року - 14 діб, у грудні 2021 року - 10 діб.
Будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду протоколу, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, клопотання про відкладення судового розгляду суду не надала, з огляду на що суд розглядає справу у її відсутність.
Як слідує з матеріалів справи, підставою для складання протоколу відносно ОСОБА_1 стало подання директора ЗОШ 1-ІІІ ступенів №1 Мирноградської міської ради, яке надійшло на адресу ВП №2 Покровського РУП про здійснення пропусків уроків без поважної причини ученицею 9-Б класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно доданої до подання довідки дитина у жовтні 2021 пропустила 7 днів, у листопаді 2021 - 14 днів та в грудні 2021 - 10 днів.
Відповідно до письмових пояснень матері дитини ОСОБА_1 дитина здійснила пропуски занять з поважної причини, так як погано себе почувала, а звертатися з дитиною до медичного закладу в зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції вона не ризикувала. Після одужування дитина приступала до занять.
Це ж випливає і з довідки інспектора СЮП ВнП №2, складеної за результатами розгляду повідомлення адміністрації ЗОШ №1.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя у відповідності до положень ст.ст. 280, 283 КУпАП зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні правопорушенні, яке ставиться їй в вину, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст.245 КУпАП є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Адміністративна відповідальність за ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є банкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.150 Сімейного Кодексу, згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь яка дія, а саме невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Як слідує з протоколу, ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених законом, з виховання дитини. Разом з тим, які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 вказують на її ухилення від виконання батьківських обов'язків та в чому такі дії виражаються, в протоколі не зазначається, що унеможливлює надати юридичну оцінку її діям та дійти висновку про наявність в її діях складу інкримінованого їй правопорушення. Докази, які б спростовували доводи ОСОБА_1 про невідвідування дитиною школи у певні дні у зв'язку з її хворобою або, які б прямо підтверджували винуватість ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Оскільки доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного првопорушення суду не надано, провадження у справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 ч.1 п.1, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.184 ч.2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І.Клепка