Справа № 127/16291/20
Провадження № 22-ц/801/245/2022
Категорія: 48
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.
Доповідач:Медвецький С. К.
27 січня 2022 рокуСправа № 127/16291/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Медвецького С. К.,
суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,
учасники справи:
позивач - Гаражний кооператив «Автолюкс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 127/16291/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Бойка В. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Гаражний кооператив «Автолюкс» (далі - ГК «Автолюкс», кооператив) звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є членом ГК «Автолюкс» з часу його створення.
Протоколами загальних зборів від 22 січня, 14 червня 2017 року, 27 січня 2018 року, 26 січня 2019 року затверджено порядок та розмір сплати внесків членами ГК «Автолюкс».
За 2017 рік ОСОБА_1 не сплатив 1000 грн членських внесків, за 2018 рік - 1200 грн, за 2019 рік - 1200 грн, а всього 3400 грн.
Посилаючись на те, що відповідач не сплачує членські внески, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 4104,60 грн, з яких: 3400 грн - борг зі сплати членських внесків, 302,60 грн - інфляційні втрати, 102 грн - 3% річних та 300 грн - штраф за несплату членських внесків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГК «Автолюкс» заборгованість у розмірі 4104,60 грн, з яких: 3400 грн - борг зі сплати членських внесків, 302,60 грн - інфляційні втрати, 102 грн - 3% річних та 300 грн - штраф за несплату членських внесків.
Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, будучи членом ГК «Автолюкс», належним чином не виконує свого зобов'язання щодо сплати членських внесків, тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по сплаті членських внесків, три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання, інфляційні втрати та штраф.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у цій справі та надано позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 січня 2022 року справу призначено до розгляду на 27 січня 2022 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомляв відповідача про час, дату та місце розгляду справи, а відтак, позбавив можливості подати відзив на позов.
Указує, що він не є членом ГК «Автолюкс» та не зобов'язаний платити членські внески.
Крім цього, зазначає, що він має статус інваліда війни та відповідно до положень ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» звільнений від орендної плати за нежилі приміщення, що орендуються особами з інвалідністю внаслідок війни під гаражі для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо) та безплатне надання для цих засобів гаражів-стоянок незалежно від їх форми власності.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ГК «Автолюкс» зазначає, що доводи апеляційної скарги є надуманими. ОСОБА_1 є членом ГК «Автолюкс», що підтверджується протоколами зборів та доказами про сплату відповідачем вступного внеску.
Крім цього, зазначає, що ОСОБА_1 брав активну участь в утворенні ГК «Автолюкс», виконував обов'язки касира. Через непорозуміння із членами правління кооперативу з 2017 року перестав сплачувати членські внески.
ГК «Автолюкс» у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_1 28 січня 2008 року придбав залізобетонний гараж, що підтверджується договором № 05-08 про придбання гаража та накладною № 4 (а.с.100-104).
У протоколі № 1 загальних (установчих) зборів членів (засновників) ГК «Автолюкс» від 22 жовтня 2015 року, вирішено: «створити ГК «Автолюкс»; прийняти та затвердити Статут ГК «Автолюкс»; обрати головою ОСОБА_2 та надати йому повноваження на реєстрацію Статуту гаражного кооперативу «Автолюкс»».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гаражному кооперативу «Автолюкс» присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 40165217, місцезнаходження: Вінницька область, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд.23, дата запису в даному реєстрі 08.12.2015, керівник: ОСОБА_3 (а.с.11).
Остання редакція Статуту гаражного кооперативу «Автолюкс» затверджена загальними зборами членів кооперативу від 15 липня 2016 року.
ОСОБА_1 , як член кооперативу, добровільно зобов'язався виконувати свої зобов'язання перед кооперативом і, зокрема, сплачувати членські внески.
У п. 5 протоколу загальних зборів членів ГК «Автолюкс» від 22 січня 2017 року визначено, що на 1 півріччя 2017 року сплата членських внесків для кожного гаража, який належить члену кооперативу, складає 400 грн.
У п. 6 протоколу № 1 загальних зборів членів кооперативу від 14 червня 2017 року визначено, що на 2 півріччя 2017 року сплата членських внесків для кожного гаража, який належить члену кооперативу, складає 600 грн. Загальна сума членських внесків за 2017 рік становить 1000 грн.
У п. 5 протоколу № 4 загальних зборів членів кооперативу від 27 січня 2018 року визначено, що на 2018 рік сплата членських внесків для кожного гаража, який належить члену кооперативу, складає 1200 гривень (за 1 півріччя 2018 року- 600 грн, за 2-е півріччя 2018 року - 600 грн).
У п. 5 протоколу № 1 загальних зборів членів ГК «Автолюкс» від 26 січня 2019 року визначено, що на 2019 рік сплата членських внесків для кожного гаража, який належить члену кооперативу, складає 1200 гривень (за 1 півріччя 2019 року - 600 грн, за 2-е півріччя 2019 року 600 грн).
Заборгованість ОСОБА_1 становить 4104,60 грн, з яких: 3400 грн - борг зі сплати членських внесків, 302,60 грн - інфляційні втрати, 102 грн - 3% річних та 300 грн - штраф за несплату членських внесків.
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
У частині першій статті 8 указаного Закону визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Відповідно до частини першої статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Зі статуту кооперативу слідує, що ГК «Автолюкс» не займається виробничою діяльністю, є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами.
Членами товариства є громадяни України, які внесли майновий та вступний членський внесок, дотримуються положень статуту та виконують рішення загальних зборів товариства.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» визначення розмірів вступних і членських внесків та паїв являється компетенцією загальних зборів членів кооперативу - як вищого органу управління кооперативом.
Розмір та порядок сплати членських внесків висвітлено в розділі 13 Статуту ГК «Автолюкс» - «Порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу, відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати».
Пунктом 13.2. статуту передбачено, що вступні, пайові та членські (щомісячні, щоквартальні, експлуатаційні та цільові) внески є обов'язковою умовою членства в кооперативі.
Згідно з п. 13.5.1. статуту розміри, порядок нарахування і сплати щомісячних членських та цільових внесків членами Кооперативу та відповідальність за їх несплату затверджується Загальними зборами членів Кооперативу на відповідний фінансовий період (до чергових Зборів), з урахуванням вимог цього Статуту. Пропозиції щодо цього питання готує Правління Кооперативу на основі статутних вимог і завдань, які не суперечать вимогам чинного законодавства.
ОСОБА_1 , як член ГК «Автолюкс», добровільно зобов'язався виконувати свої зобов'язання перед кооперативом і, зокрема, сплачувати членські внески.
З матеріалів справи слідує, що в 2015 році ОСОБА_1 сплатив вступний внесок у ГК «Автолюкс» у розмірі 300 грн. Крім цього, ОСОБА_1 сплатив членський внесок за 2016 рік (а.с.33)
З додатку № 1 до протоколу № 4 від 14 червня 2017 року загальних зборів ГК «Автолюкс» слідує, що ОСОБА_1 зазначений у списку членів кооперативу.
З тлумачення статті 526 ЦК України слідує, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Разом з тим, з 2017 року відповідач, у порушення умов статуту, не виконував рішення загальних зборів членів кооперативу, відмовився добровільно і своєчасно сплачувати щомісячні членські внески і зобов'язань належним чином не виконав.
Доводи апеляційної скарги про те, ОСОБА_1 не є членом ГК «Автолюкс» є безпідставними.
Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2019 року у справі № 904/3315/18 наголошував на тому, що:
«однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права «venire contra factum proprium» є вираженням «equitable estoppel» - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на «principles of fraud» та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Подібні висновки викладено і в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).
ОСОБА_1 брав участь у створені ГК «Автолюкс», сплатив вступний внесок, членський внесок за 2016 рік, тобто виконав обов'язки члена кооперативу.
За встановлених обставин, доводи ОСОБА_1 про те, що він не є членом ГК «Автолюкс» свідчать про недобросовісність поведінки, яка не відповідає його попереднім заявам та поведінці.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційна скарга не містить доводів відповідача щодо неправильності розміру заборгованості та розрахунків позивача, трьох процентів річних від простроченої суми, інфляційних втрат і штрафу.
Доводи апеляційної скарги проте, що відповідач має пільги передбачені п. 24 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Так, п. 24 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» передбачає звільнення від орендної плати за нежилі приміщення, що орендуються особами з інвалідністю внаслідок війни під гаражі для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо) та безплатне надання для цих засобів гаражів-стоянок незалежно від їх форми власності.
ОСОБА_1 є власником гаража, членом кооперативу, а відтак, членські внески ГК «Автолюкс» за своєю природою не є орендною платою.
Отже пільги, передбачені п. п. 24 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» не звільняють відповідача від обов'язку сплачувати членські внески.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу без належного повідомлення відповідача є безпідставними з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 20 серпня 2020 року отримав копію позовної заяви та повідомлення про призначення розгляду справи на 19 жовтня 2020 року на 16:00 год (а.с.72).
31 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримав судову повістку про призначення розгляду справи на 26 листопада 2020 року о 16:00 год (а.с.75).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'являвся.
Відповідно ст. 289 ЦК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив.
Оскільки відповідач у судове засідання не з'являвся та не подав відзив на позовну заяву, суд ухвали у справі заочне рішення, що відповідає змісту ст. 289 ЦК України.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, надав наявним у справі доказам належну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.
Отже, в частині вирішення позовних вимог ГК «Автолюкс» рішення суду є правильним, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Разом з тим, суд першої інстанції неправильно вирішив питання про розподіл судових витрат.
Установлено, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни - інваліда війни.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції помилково стягнув судовий збір з ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, а відповідач звільнений від сплати судового збору, судові витрати, понесені позивачем слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, відповідач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381 - 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення у цій частині.
Компенсувати Гаражному кооперативу «Автолюкс» судовий збір, сплачений за подання позовної зави у розмірі 2102 грн, за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 лютого 2021 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції компенсувати за рахунок державні у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач С. К. Медвецький
судді: В. В. Оніщук
С. Г. Копаничук