Справа № 161/20595/21 Провадження №33/802/98/22 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л. В.
Категорія:ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
26 січня 2022 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., прокурора - Артиш Н.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2021 року про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Так, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно без поважних причин подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням).
Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10 грудня 2020 року № 336-то ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 15 грудня 2020 року, зі збереженням 6 (шостого) рангу державного службовця категорії «Б». Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20 квітня 2021 року № 42-то ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 88 Закону України «Про державну службу» та п. 6 ст. 40 КЗпП України.
Тобто, ОСОБА_1 під час звільнення з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 20 квітня 2021 року, зобов'язаний був подати декларацію перед звільненням не пізніше 00 год. 00 хв. 22 травня 2021 року, однак несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію перед звільненням, а саме 5 серпня 2021 року о 12 год. 36 хв. чим порушив вимоги абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її невідповідність вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, просить її скасувати, провадження у даній справі щодо нього закрити. Вказує, що на момент його звільнення (наказ № 42-то від 20 квітня 2021 року), перебував в стані непрацездатності, що стверджується відповідними лікарняними листами. Вважаючи таке звільнення незаконним, звернувся із відповідним позовом до Волинського окружного адміністративного суду, яким рішенням від 20 липня 2021 року у задоволенні поданого ним позову про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, було відмовлено. Відтак, вважає, що обов'язок щодо подачі декларації перед звільненням, у нього виник після розгляду поданого ним позову у адміністративному суді, тобто не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у п. п. «а», «в» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у зв'язку із чим, подав декларацію 5 серпня 2021 року, в межах двадцятиденного строку з дня винесення рішення суду. Вважає, що зазначені вище обставини, які беззаперечно могли б вплинути на законність прийнятого рішення, безпідставно не були взяті до уваги судом.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 , який скаргу підтримав із наведених у ній підстав, прокурора, яка просила її відхилити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без зміни, доходжу висновку, що апеляційна скарга є частково підставною.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначених вимог закону, судом першої інстанції було дотримано.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що відповідно до особової картки державного службовця № 69-р ОСОБА_1 12 липня 2000 року склав Присягу державного службовця.
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 336-то від 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 15 грудня 2020 року, зі збереженням 6 рангу державного службовця категорії «Б».
Відповідно до примітки ст. 56 посадами, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища є державні службовця, які займають посади категорії «Б».
Згідно із п. п. «в» п. 1 ч. 1 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20 квітня 2021 року № 42-то ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 88 Закону України «Про державну службу» та п. 6 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, п. п. «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
П. п. 2 п. 5 розділу ІІ «Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затвердженого рішенням НАЗК від 10 червня 2016 року № 3, затвердженого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089 (зі змінами), декларація перед звільнення - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначено у п. п «а», «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Моніторингом Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що декларацію перед звільненням, ОСОБА_1 подав 5 серпня 2021 року о 12 год. 36 хв. (унікальний ідентифікатор декларації deb12ac2-0b38-42d0-b490-cae52990a53c).
Зазначені обставини не оспорюються і самим ОСОБА_1 та його захисником.
Також установлено, що ОСОБА_1 на адресу Національного агентства направляв пояснення, у яких зазначав, що несвоєчасно подав декларацію через його перебування на лікарняному у період з 20 квітня 2021 року по 25 травня 2021 року. Тоді як з наказами про звільнення його ознайомлено не було.
Однак, наказ Головного управління № 128 -к від 20 квітня 2021 року «Про оголошення наказу Держгеокадастру від 20 квітня 2021 року № 42-то «Про звільнення ОСОБА_1 » надіслано на адресу електронної пошти ОСОБА_1 , відповідно до Протоколу № 50 про доведення інформації або документів до відома державного службовця Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20 квітня 2021 року.
А у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 , не заперечуючи обізнаності факту його звільнення із займаної ним посади, вважає, що строк подачі декларації не пропустив в силу наявності поважних причин: хвороби та оскарження його звільнення у судовому порядку.
20 квітня 2021 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю (листок непрацездатності серії АДФ № 135099).
А листами № 31-3-0.51-3279/2-21 від 26 травня 2021 року та № 31-3-0.51-3152/2-21 від 18 травня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повернуло листки непрацездатності серії АДФ № 167900 з 5 травня 2021 року по 11 травня 2021 року та серії АКА № 535078 з 12 травня 2021 року по 24 травня 2021 року ОСОБА_2 з підстав не перебування у трудових відносинах з управлінням, на момент їх відкриття.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року (справа № 140/4784/21) в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено.
Тоді як постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року в адміністративній справі № 140/4784/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та припинення дії контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, № 72 від 10 грудня 2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про державну службу» та п. 6 ст. 40 КЗпП України, з 20 квітня 2021 року на 1 травня 2021 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Отже, днем припинення діяльності ОСОБА_1 є не 20 квітня 2021 року, як помилково зазначено у протоколі, а 1 травня 2021 року, про що слушно вказав у оскаржуваній постанові суд. І саме з цієї дати слід проводити обрахунок двадцяти робочих днів, не пізніше яких перший зобов'язаний був подати декларацію перед звільненням, однак зробив це лише 5 серпня 2021 року, із пропуском визначеного Порядком строку.
Аналізуючи поважність причин несвоєчасного подання декларації, у означеному випадку: хвороби та оскарження його звільнення у судовому порядку, апеляційний суд вважає їх безпідставними. Так, змінюючи дату припинення трудових відносин ОСОБА_1 , суд у своєму рішенні констатував, що 1 травня 2021 року є першим робочим днем після закінчення періоду його непрацездатності, і вагомих причин неподання декларації перед звільненням, у тому числі, у цей день або ж у період, що передував лікарняному, а також після його закриття, останнім наведено не було. Тоді як сам факт оскарження наказу про звільнення в судовому порядку, очевидно не звільняє його від обов'язку подачі такої декларації та не може слугувати поважною причиною пропуску такого строку.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, місцевий суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, згідно з якими адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд апеляційної інстанції враховує дані про особу ОСОБА_1 , який вперше притягається до адміністративної відповідальності, а також обставини, що передували вчиненню даного правопорушення, зокрема те, що він тривалий час хворів, оскаржував своє звільнення у судовому порядку, взяв участь у конкурсі, пройшов спецперевірку, з 16 листопада 2021 року працює у Головному управлінні Держгеокадастру у Волинській області.
Тому, незважаючи на наявність формального складу адміністративного правопорушення, у матеріалах справи відсутні дані проте, що діями ОСОБА_1 спричинено шкоду та завдано значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Враховуючи вищенаведене, вважаю про наявність підстав для можливого звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.
Застосування такого заходу, як усне зауваження, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя