Рішення від 26.01.2022 по справі 629/6283/21

Справа № 629/6283/21

Провадження № 2/629/206/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ОНЛАЙН ФІНАНС» треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначив, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. на підставі виконавчого напису №102721, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_2 20.11.2020 року, відкрито виконавче провадження №64945256 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 21414 гривень. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема за відсутності документів, які підтверджують безпірність заборгованості боржника та доказів направлення боржнику повідомлення про наявність заборгованості. В зв'язку з чим просить, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №102721, вчинений 20.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 21414 гривень. Крім того просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені ним при зверненні до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові зворотні повідомлення, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, заперечень проти позову або заяви про розгляд справи за його участі не надав, не подавав відзиву на позов.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові зворотні повідомлення, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його участі не надав, не подавав письмові пояснення щодо позову.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові зворотні повідомлення, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його участі не надав, не подавав письмові пояснення щодо позову.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання представника відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, зі згоди позивача відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 28.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №648219312.

20 листопада 2020 року ОСОБА_2, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис № 102721 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №648219312 від 28 червня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 20214,00 гривень на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача, в розмірі 1200 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Таким чином сума, що підлягає стягненню становить 21414,00 гривень.

Як убачається зі змісту вказаного виконавчого напису, право вимоги по кредитному договору №648219312 від 28 червня 2019 року двічі переходило до різних фінансових компаній. Останнім набувачем права вимоги за вказаним кредитним договором стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс».

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. за заявою стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відкрито виконавче провадження №64945256 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 21414,00 гривень на підставі виконавчого напису №102721, виданого 20.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Відповідно до ст.ст. 15. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі- Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій,шляхом надіслання іпотекодержателем повідомленьписьмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в цивільній справі № 569/8884/17 (провадження № 61-48189св18).

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Відповідачем відзив не подано, не доведено безспірність заборгованості та не наведено обґрунтувань стягнення з позивача заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису за кредитним договором № 648219312 від 28.06.2019 року у вказаному розмірі.

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021 № 1, у зв'язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, Міністерством юстиції України анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 за № 8679 на ім'я ОСОБА_2 .

Ухвалою суду 11.11.2021 року у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_2 з Житомирського обласного державного нотаріального архіву витребувано належним чином завірену копію нотаріальної справи, яка була створена під час здійснення виконавчого напису №102721.

Згідно листа завідувача Житомирським обласним державним нотаріальним архівом за вих. №48/9/01-22 від 22.12.2021 року, 15.11.2021 року розпочато процедуру прийому-передачі документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на зберігання до Житомирського обласного державного нотаріального архіву. Документи надійшли частково, станом на 22.12.2021 рік акт приймання-передавання не підписано. Остаточний термін закінчення процедури приймання документів та підписання акту приймання-передавання станом на 22.12.2021 рік визначити неможливо.

Таким чином, ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.11.2021 року про витребування доказів, не виконана, не надано суду належним чином засвідчену копію виконавчого напису №102721 від 20.11.2020 року.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов'язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має саме відповідач, як стягувач, при зверненні до нотаріуса.

Крім того, 26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Тобто, на час розгляду справи редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Міністерство юстиції України в своєму листі № 5232/19.5.6/32-20 від 25.06.2020, адресованому начальникам міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, прямо вказало на незаконність виконавчих написів нотаріусів у разі відсутності нотаріального засвідчення самого договору.

Укладений між товариством та позивачем кредитний договір, на підставі якого вчинено спірний виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально.

З огляду на викладене, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, дійшов висновку про задоволення позову.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у вищезазначеному розмірі на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №102721 від 20.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості у розмірі 21414 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанси», код ЄДРПОУ 42254696, судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 908 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ще Кінне, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», місцезнаходження за адресою: вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177, м. Київ, 02094.

Третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_2, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, місцезнаходження за адресою: Конституції майдан, 14, офіс 3, м.Харків.

Суддя Наталя ЖМУД

Попередній документ
102780293
Наступний документ
102780295
Інформація про рішення:
№ рішення: 102780294
№ справи: 629/6283/21
Дата рішення: 26.01.2022
Дата публікації: 28.01.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії
Розклад засідань:
30.11.2021 09:00 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
09.12.2021 08:30 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
23.12.2021 09:30 Лозівський міськрайонний суд Харківської області
26.01.2022 08:30 Лозівський міськрайонний суд Харківської області