Справа № 522/1094/22
Провадження № 2/522/2852/22
25 січня 2022 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Абухін Р.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку поділу спільного майна подружжя,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, по якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 262 448,91 євро в порядку поділу спільного майна подружжя, судові витрати покласти на відповідача.
Одночасно із подачею позову, представник позивача подав заяву про забезпечення позову по якій просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках у АТ « Державний ощадний банк України», ПАТ « Державний експортно-імпортний банк України» на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у межах суми, що дорівнює 262 448,91 (двісті шістдесят дві тисячі чотириста сорок вісім) Євро, 91 цент.
Заява обгрнутована тим, що позивач звернулась до суду із позовом щодо стягнення з відповідача на користь позивача в порядку поділу майна подружжя грошової суми в розмірі 262 448,91 євро.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.
Пленум Верховного Суду України « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суддя також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суддя зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з позовної заяви між сторонами виник майновий спір, ціна якого складає в загальному розмірі 262 448,91 євро, майно - грошові кошти на яке позивач просить накласти арешт співмірна ціні позову.
Таким чином, суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у разі його задоволення може ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, суддя приходить до висновку, що такий спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.159, 150, 154, 353 ЦПК України, суддя -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках у АТ « Державний ощадний банк України», ПАТ « Державний експортно-імпортний банк України» на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у межах суми, що дорівнює 262 448,91 (двісті шістдесят дві тисячі чотириста сорок вісім) Євро, 91 цент.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.
Суддя Р.Д. Абухін
25.01.2022