Справа N 522/25085/21
Номер провадження 3/522/2056/22
"24" січня 2022 р.
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції N 5 Одеського районного управління поліції N 1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
25.10.2021 р. о 16 год 00 хв в м. Одесі вул. Семінарська, 12, гр. ОСОБА_1 , будучи на посаді керівника «Шиномонтаж» перебував без COVID-сертифікату зеленого кольору, працівники закладу не пред'явили документи передбачені пунктами 2.1-2.4 протоколу ЛМР №41 від 18.10.2021, чим порушив п. 3-2, п. 3-5 ПКМУ № 1236 від 09.12.2020 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
За вказаними обставинами працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №748508 від 25.10.2021р.
Так, ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У судовому засіданні ОСОБА_1 1, після роз'яснення йому прав, відповідно до ст. 268 КУпАП, свою провину не визнав та зазначив, що на провадження діяльності із здійснення технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів протиепідемічні заходи не поширюються, та співробітниками поліції не вказано які саме підпункти п. 3-2, п. 3-5 ПКМУ № 1236 від 09.12.2020 року порушено, а також зазначено про протокол Львівської міської ради №41 від 18.10.2021, дія якого поширюється на інший регіон.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідність до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже, диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов'язковою.
Водночас, підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні встановлених правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є вина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд з прав людини у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Як вбачається із адміністративних матеріалів, працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано підпункт(и) п. 3-2, п. 3-5 ПКМУ № 1236 від 09.12.2020 року, тобто - спеціальну норму, яку порушив ОСОБА_1, як того вимагає диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В свою чергу, суддя бере до уваги, що ані підпункти п. 3-2, п. 3-5 ПКМУ № 1236 від 09.12.2020 року, ані постанова уряду в цілому не містить обмежень щодо провадження в умовах карантину господарської діяльності із здійснення технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, які б стосувались обов'язку щодо вакцинації та наявності COVID-сертифікатів у осіб, задіяних в такій діяльності.
Окрім цього, в описі складу інкримінованого адміністративного правопорушення співробітниками поліції зазначено про непред'явлення працівниками закладу документів передбачених пунктами 2.1-2.4 протоколу Львівської міської ради №41 від 18.10.2021.
В свою чергу, зазначений протокол №41 від 18.10.2021 був прийнятий рішенням Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, та стосується інформації про забезпечення вакцинації громадян на території Львівської територіальної громади, що ніяк не може стосуватись обставин прийняття протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки господарська діяльність здійснюється в межах іншого регіону - м. Одеса.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Отже, зібраними доказами не знайшло свого підтвердження, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення.
У відповідність до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначеного суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247,283,284 КУпАП,
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя:
24.01.2022