Кіровоградської області
"05" липня 2010 р.Справа № 6/32
Господарським судом Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. у відкритому судовому засіданні розглянуто справу № 6/32
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Україна", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку", Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, 1
про стягнення 16501,77 грн
від позивача - участі не брали,
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Санта-Україна" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія Смаку" заборгованості згідно договору поставки № ЧФ-09/51 від 25.12.2008 в сумі 17644,38 грн, з яких 12194 грн основного боргу, 1380,26 грн збитків від інфляції, 542,08 грн 3 % річних, 3528,04 грн пені.
Позивач в судовому засіданні 18.05.2010 подано заяву № 1/189 від 24.03.2010 про зміну позовних вимог, яка в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України є заявою про зменшення позовних вимог. За змістом даної заяви товариство з обмеженою відповідальністю "Санта-Україна" просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16212,07 грн, з яких 12194 грн основного боргу, 541,05 грн 3 % річних, 1424,43 грн збитків від інфляції та 2052,59 грн пені.
З урахуванням положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява прийнята господарським судом.
18.06.2010 позивач направив суду заяву № 1/462 про зміну позовних вимог, за змістом якої просить суд стягнути з відповідача 16501,77 грн, з яких 12194,00 грн основного боргу, 285,55 грн 3 % річних, 2033,69 грн пені, 1988,53 грн індексу інфляції (а.с. 91).
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбачене Господарським процесуальним кодексом України, а також те, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № ЧФ-09/51 від 25.12.2008.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов в розумінні статті 59 Господарського процесуального кодексу України та інших витребуваних документів до суду не подав.
Конверт з примірником ухвали суду від 26.04.2010 про порушення провадження у даній справі, направлений за адресою вказаною у позовній заяві (м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 39), повернутий органом поштового зв'язку на адресу суду з відміткою на конверті "Упов. за дорученням Рубля відмовилась від отримання по причині - організація вибула".
На запит суду Головним управлінням статистики у Кіровоградській області надано довідку від 05.05.2010 № 14-4436 (а.с. 37б), в якій зазначено адресу товариства з обмеженою відповдальністю "ДК Імперія смаку" - 28430, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, буд, 1, на яку листом від 11.05.2010 направлено ухвалу про порушення провадження у справі від 26.04.2010, а також ухвали від 18.05.2010 та 08.06.2010 про відкладення розгляду справи.
Конверти з примірниками ухвал суду від 26.04.2010 про порушення провадження у даній справі та від 18.05.2010 і 08.06.2010 про відкладення розгляду справи, направлені за вказаною у довідці Головного управління статистики у Кіровоградській області адресою (28430, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, буд, 1), повернуті органом поштового зв'язку на адресу суду з відміткою на конвертах "За зазначеною адресою не проживає".
Господарським судом враховується, що вказані процесуальні документи направлялись судом за адресою відповідача, яка підтверджена довідкою Головного управління статистики в Кіровоградській області.
Відтак відповідач не повідомляв державного реєстратора стосовно зміни свого місця проживання, а тому, відповідно, несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання таких відомостей державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією процесуальні документи за місцем реєстрації відповідача.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд,
Між приватним підприємством "Санта Україна" "Постачальник" та товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" "Покупець" 25.12.2008 укладено договір поставки № ЧФ-09/51 (далі по тексту - Договір) (а.с. 16).
Розділом 1 та пунктом 4.1. даного Договору передбачено, що "Постачальник" зобов'язується постачати товар "Покупцю", а "Покупець" зобов'язується приймати цей товар та здійснювати його оплату, на умовах і в порядку, викладених в цьому Договорі. Найменування та асортимент товару передбачаються в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору. Кількість та ціна товару передбачається в накладних, що додаються до даного Договору.
Право власності на товар від "Постачальника" до "Покупця", відповідано до пункту 1.3, переходить з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що засвідчує момент передачі товару; з моменту передачі товару на складі "Покупця" при доставці товару автотранспортом, замовленим "Постачальником".
Згідно пункту 5.2 Договору "Покупець" зобов'язаний оплатити вартість товару, отриманого по накладним, на протязі 21 календарних днів з дати отримання товару (п.1.3).
Укладений сторонами Договір відповідно до пункту 8.1, діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2009 з правом пролонгації.
Договір укладено в письмовій формі, підписано та скріплено печатками обох сторін.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно із приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу
Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання даного Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, а саме крабові палички "Бремор" та "Економ" на суму 22261,96 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1176 від 06.01.2009, № 4817 від 13.01.2009, № 233822 від 26.12.2008, № 236308 від 30.12.2008 (а.с. 18 - 21).
Відповідач розрахунки за поставлений товар провів частково на суму 10067,96 грн, що підтверджується листом банківської установи (а.с. 104).
Таким чином заборгованість відповідача за поставлений товар складає 12194,00 грн, доказів оплати якої відповідачем суду не надано.
Наявність заборгованості в сумі 12194,00 грн підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків, складений сторонами за період з червня по жовтень 2009 (а.с. 15).
Позивачем 10.03.2010 за вих. № 1/153 на адресу відповідача направлена претензія з вимогою негайної оплати суми заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, яка відповідачем залишена без задоволення (а.с. 25, 28).
Господарський суд враховує положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" заборгованості в сумі 12194,00 грн, позовні вимоги приватного підприємства "Санта Україна" в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача 285,55 грн 3 % річних, 1988,53 грн збитків від інфляції та 2033,69 грн пені.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як видно із розрахунку позивача, з урахуванням всіх проведених відповідачем оплат, розмір 3% річних складає 285,55 грн (а.с. 99 - 103) та розмір інфляційних втрат - 1988,53 грн (а.с. 97, 98).
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 1988,53 грн інфляційних втрат та 285,55 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку затримки оплати за товар "Покупець" зобов'язаний виплатити "Постачальнику" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення , від неоплаченої суми за кожний день просрочки платежу, починаючи з дати, коли "Покупець" був зобов'язаний оплатити партію товару (п. 5.2 Договору).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий відповідачем розрахунок пені відповідає зазначеним нормам законодавства (а.с. 92 - 96), а відтак вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 2033,69 грн підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито в сумі165,02 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Імперія смаку" (28430, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Наглядівка, вул. Набережна, 1, код ЄДРПОУ 33962746, р/р 26000420222001 в КОФ "УСБ", МФО 323293) на користь приватного підприємства "Санта Україна" (01133, м. Київ, Печерський район, бул. Лесі Українки, буд. 15, код ЄДРПОУ 30634862, р/р 26009289341001 в РЦ КБ "Приватбанк", МФО 320649) - 16501,77 грн заборгованості, в тому числі: 12194,00 грн основного боргу, 2033,69 грн пені, 1988,53 грн збитків від інфляції, 285,55 грн 3% річних, а також 165,02 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя В.Г.Кабакова