Справа №442/7747/21
Провадження №2/442/156/2022
24 січня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Грицай М.М.,
з участю секретаря - Антоненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Після одруження його дочки ОСОБА_3 з відповідачем, такий був зареєстрований як член сім'ї у належному йому будинку.
23.12.2019 шлюб між його дочкою та відповідачем розірвано рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. Відтоді, з грудня 2019 року, відповідач не проживає за місцем реєстрації, виїхав у невідомому напрямку, рідко спілкується з дочкою.
Його прохання про зняття з реєстрації у належному будинку ігнорує, тому він позбавлений можливості вирішити дане питання у позасудовому порядку.
Із урахуванням викладеного, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування будинком АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, у тому числі, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що узгоджується з вимогами частини 11 статті 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, судом постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Згідно із ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про таке.
Свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 24.11.1988 підтверджується право власності на будинок АДРЕСА_1 .
З відомостей будинкової книги будинку АДРЕСА_1 підтверджується факт реєстрації за даною адресою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджується також відомостями з обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області від 18.10.2021.
Актом від 30.08.2021, складеним старостою села Рихтичі, села Хатки ОСОБА_4 підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно зареєстрований та фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2019 (справа №442/6498/19) розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.08.2008 у Рихтицькій сільській раді Дрогобицького району Львівської області.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно із ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 у спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин понад один рік, добровільно виїхав на інше постійне місце проживання, домовленості між сторонами щодо збереження права користування житлом у разі довготривалої відсутності та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, судом не встановлено, суд вважає за можливе визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Згідно із статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" з відповідача слід стягнути на користь позсудовий збір в дохід спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 908 грн.
Керуючись ст. 81, 82, 247, 258, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 908,00 грн сплаченого судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Марія Грицай