Ухвала
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 753/13649/21
провадження № 51-274ск22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на вищезазначене судове рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно зі ст. 427 КПК у касаційній скарзі. зокрема, має бути зазначено: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції визначено у ч. 1 ст. 438 КПК. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статями 412-414 КПК.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК,
що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Однак, прокурор, посилаючись у касаційній скарзі на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість судом апеляційної інстанції, не наводить відповідного обґрунтування щодо незаконності оскарженого судового рішення з підстав, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на відповідні положення ст. ст. 370, 412, 413, 414 та 419 КПК у їх взаємозв'язку.
При цьому, прокурор, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, не конкретизує, яким чином ці порушення, з огляду на положення ст. ст. 412 та 419 КПК, вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення та були б підставою для його обов'язкового скасування касаційним судом.
Наявність вказаних недоліків у скарзі, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу
про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду
на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів з дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3
Судді: