Ухвала
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 170/794/20
провадження № 51-311 ск 22
Верховний СудколегієюсуддівПершоїсудовоїпалатиКасаційногокримінальногосудуускладі:
головуючогосудді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційнускаргупрокурора, який брав участь у провадженні в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду
від 23 листопада 2021 року щодо засудженого ОСОБА_4 ,
ВирокомШацького районного суду Волинської області від 15 липня 2021 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
засуджено за ч. 1 ст. 171 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Цим же вироком вирішенодолюречовихдоказівта арешту майна.
УхвалоюВолинського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_4 залишено без змін.
Згідно зкопіями доданих до касаційної скарги судових рішень, 8 травня 2019 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні конференц-залу відпочинкового комплексу «Ле-Марк», що в с. Світязь на вул. Жовтнева, 111-Д Шацького району Волинської області, умисно, протиправно, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, в порушення вимог ст. 34 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про інформацію», почав створювати перепони щодо збирання, одержання, фіксації, поширення і зберігання інформації. Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 вимагав у оператора ДП ТРК «Аверс» ОСОБА_5 припинити відеозйомку сюжету та в подальшому, розуміючи, що оператор, його вимогу не виконує, намагався руками вибити в нього з рук цифрову відеокамеру марки Panasonic АG-UX180, s/n: НОМЕР_1 , на яку проводилась відеозйомка сюжету. Крім того, ОСОБА_4 , застосовуючи фізичну силу відносно ОСОБА_6 , перешкоджав її законній журналістській діяльності та зірвав з шиї її посвідчення журналіста. Після цього ОСОБА_4 з метою припинення відеозйомки сюжету оператором
ДП ТРК «Аверс» ОСОБА_5 підійшов до нього та, застосовуючи силу відносно останнього, виштовхав його з території відпочинкового комплексу, після чого повернувшись на територію відпочинкового комплексу «Ле-Марк», застосовуючи фізичну силу та шарпаючи за одяг виштовхав за територію комплексу журналіста ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_4 з метою припинення відеозйомки сюжету оператором ДП ТРК «Аверс» ОСОБА_5 , котрий знаходився на дорозі
по вул. Жовтнева в с. Світязь, Шацького району, зокрема, навпроти відпочинкового комплексу «Ле-Марк», підійшов до останнього та, шарпаючи його за одяг, намагався вирвати в нього з рук відеокамеру.
Як убачається зі змістукасаційноїскарги,прокурорпросить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_4 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанціїу зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність й невідповідністюпризначеногопокаранняступенютяжкостікримінальногоправопорушеннятаособізасудженого.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не наведено мотиви спростування доводів апеляційної скарги прокурора щодо призначення ОСОБА_4 покарання. На його думку, судом апеляційної інстанції не наведено переконливих підстав прийнятого рішення, не враховано, що ОСОБА_4 свою вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, не вибачився перед потерпілими, будь-які пом'якшуючи покарання обставини відсутні. Також, як вважає прокурор, зазначені апеляційним судом дані про особу обвинуваченого при призначенні йому покарання, жодним чином не впливають на особливості конкретного злочину, обставини його вчинення та не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Перевіривши доводи касаційної скарги прокурора та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.
Згідно з положеннямич. 2 ст. 433 КПКУкраїнисудкасаційноїінстанціїпереглядаєсудовірішеннясудівпершоїтаапеляційноїінстанційумежахкасаційноїскарги.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурором не оспорюються та не заперечуються.
Прокурор порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, які стосуються призначення покарання і пов'язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосуваннясвободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд першоїінстанціїврахувавхарактері ступіньтяжкостівчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, характер дій обвинуваченого, які не спричинили майнової шкоди, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, а також відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 має бути призначене покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, і таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Своєю чергою, суд апеляційної інстанції погодився із зазначеним рішенням місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_4 покарання та на доводи апеляційної скарги прокурора, які є аналогічним його доводам у касаційній скарзі, вказав, що суд першої інстанції із достатньою повнотою врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального проступку та вищенаведені дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується виключно позитивно, працює, до кримінальної відповідальності притягується вперше, характер його дій, які не спричинили майнової шкоди потерпілим, а також відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому апеляційний суд наголосив на тому, що призначене судом покарання у виді штрафу у максимальному розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 171 КК України, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність кримінального правопорушення та кари, і таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів та не є надто м'яким, як вважає прокурор.
На переконання колегії суддів касаційної інстанції, призначене судом першої інстанції засудженому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, з яким правильно погодився апеляційний суд, відповідає вимогам статей 50, 65-67 КК України, оскільки вказане покарання відповідає характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Ухвала суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні щодо засудженого ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Підстав для сумніву в правильності висновків суду апеляційної інстанції немає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, у касаційній скарзі не наведено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги прокурора з мотивів, наведених у ній, немає, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючисьп. 2 ч. 2 ст. 428 КПКУкраїни, Суд
Відмовитиу відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, прокурора, який брав участь у провадженні в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року щодо засудженого ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню непідлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3