Ухвала
Іменем України
24 січня 2022 року
м. Київ
провадження № 51- 291 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26 травня 2021 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень, просить їх скасувати та закрити кримінальне провадження.
Мотиви Суду
Статтею 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При цьому, відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення. Крім того, коли сторона вимагає скасування судових рішень, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається.
Усупереч наведених положень, захисник ОСОБА_4 , обґрунтовуючи незаконність постановлених щодо ОСОБА_5 вироку Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26 травня 2021 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, просить їх скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, при цьому, наводить доводи, які стосуються невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження, не погоджується з оцінкою доказів та визнання їх допустимими,що з огляду на вимоги як ст. 438, так і ст. 433 КПК України, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Разом із цим, захисник просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 так як не встановлені достатні докази для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати (п.3 ч.1 ст.284 КПК України). Водночас, у мотивувальній частині скарги посилається ще й на іншу, самостійну, правову підставу для закриття кримінального провадження - відсутність в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.284 КПК України), тим самим допускає суперечності. Крім того, висловлюючи вимогу про закриття кримінального провадження, не враховує, що в силу приписів ст.433 КПК України, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3