Номер провадження 22-ц/821/91/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/1650/21 Категорія: на ухвалу Костенко А. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
25 січня 2022 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,
секретар: Попова М.В.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - Маньківський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року у складі судді Костенко А.І., -
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця, визнання їх неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування скарги вказувала, що рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2016 року у справі № 701/1353/15-ц з ОСОБА_2 , стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Скаржник звернулась до Маньківського районного відділу ДВС в Черкаській області для прийняття виконавчого листа до виконання.
Вказує, що з 2016 року ОСОБА_2 , будучи повідомленим щодо проведення стягнення аліментів на утримання доньки, почав уникати від сплати аліментів, що призвело до виникнення значної заборгованості.
Скаржник неодноразово зверталась до державного виконавця про надання їй відповідних відомостей щодо виконаних дій державного виконавця відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», але жодної відповіді та/або пояснень державним виконавцем їй надано не було.
24 травня та 30 червня 2021 року, скаржником були направлені до Маньківського РВ ДВС в Черкаській області заяви про надання їй відомостей, на підставі чого не проводяться стягнення аліментів з ОСОБА_2 та у зв'язку з систематичною несплатою аліментів просила винести подання про притягнення його до адміністративної відповідальності. Окрім вищезазначеного, скаржник просила надати їй довідку - розрахунок заборгованості по аліментах та вказати державного виконавця який проводить стягнення аліментів, однак відповіді скаржнику надано не було.
Вказує, що із-за неправомірних дій Маньківського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) порушуються права дитини, що впливає на її матеріальне та моральне становище і змусило звернутися з відповідною скаргою до суду.
Просила визнати дії Маньківського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) неправомірними.
Зобов'язати Маньківський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати ОСОБА_1 відомості, на підставі чого не проводяться стягнення аліментів з ОСОБА_2 відповідно до виконавчого листа, виданого Маньківським районним судом Черкаської області по справі № 701/1353/15-ц.
Зобов'язати Маньківський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати ОСОБА_1 довідку розрахунок заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , відповідно до виконавчого листа, виданого Маньківським районним судом Черкаської області по справі № 701/1353/15-ц.
Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, визнання їх неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що державний виконавець діяв відповідно до закону та в межах повноважень наданих державному виконавцю, оскільки виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів було закінчено у зв'язку з поданням заяви ОСОБА_1 про сплату аліментів в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нову, якою визнати протиправними дії Маньківського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Зобов'язати Маньківський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати ОСОБА_1 матеріали виконавчого провадження № 50427220 для можливості ознайомитись та зняти відповідні копії.
В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що викладені судом першої інстанції відомості в ухвалі суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 жодних заяв, повідомлень чи звернень на адресу Маньківського ВДВС не писала. Розписка про отримання коштів в рахунок погашення аліментів написана до винесення рішення про сплату аліментів, що судом першої інстанції взято до уваги не було.
28 грудня 2021 року Маньківський відділ ДВС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) направило відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Перевіривши законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду відповідає даним вимогам закону.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом заходи примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що передбачено частиною 1 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду вступило в законну силу 4 січня 2016 року (а.с. 4).
Звертаючись в суд зі скаргою на неправомірні дії ДВС та зобов'язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона неодноразово зверталась до державного виконавця про надання їй відповідних відомостей щодо виконаних дій державним виконавцем по вищевказаному виконавчому провадженню відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», із зазначенням на підставі чого не проводяться стягнення аліментів з ОСОБА_2 та у зв'язку з систематичною несплатою аліментів просила винести подання про притягнення його до адміністративної відповідальності, надати довідку- розрахунок заборгованості по аліментах та вказати державного виконавця який займається проведенням стягнення аліментів, однак відповіді скаржнику надано не було, у зв'язку з чим вважає, що порушуються права дитини, що впливає на її матеріальне та моральне становище.
Однак, згідно змісту заяви від 11 березня 2016 року, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 аліменти в повному обсязі на утримання дитини ОСОБА_3 до досягнення повноліття дитини до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з чим претензій до боржника не має та просить закрити виконавче провадження (а.с.43).
Постановою державного виконавця ВДВС Маньківського РУЮ Бойко Т.Д. від 21 березня 2016 року, із врахуванням заяви ОСОБА_1 від 11 березня 2016 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №701/1353/15-ц, виданого 26 лютого 2016 року Маньківським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового розміру на дитину відповідного віку, починаючи з 15 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, закінчено (а.с.45).
Згідно супровідного листа ВДВС Маньківського РУЮ № 66 від 5 квітня 2016 року копія постанови державного виконавця ВДВС Маньківського РУЮ Бойко Т.Д. від 21 березня 2016 року про закінчення виконавчого провадження була направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.44).
Відомості, які б свідчили про оскарження даної постанови державного виконавця чи про її скасування, визнання недійсною, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на дату прийняття постанови державним виконавцем) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з
виконавчим документом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 прийшов до обґрунтованого та вмотивованого висновку,що державний виконавець діяв відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, посилаючись на те, що постановою державного виконавця ВДВС Маньківського РУЮ Бойко Т.Д. від 21 березня 2016 року виконавче провадження № 50427220 було закінчено на підставі заяви ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про те, що державним виконавцем були вчинені неправомірні дії.
Колегія суддів не може прийняти доводи скаржника стосовно того, що викладені судом першої інстанції відомості в ухвалі суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки дані доводи не підтверджені та не спростовані.
Посилання ОСОБА_1 стосовно того, що вона жодних заяв, повідомлень чи звернень на адресу Маньківського ВДВС не писала, спростовуються заявою від 11 березня 2016 року і доказів про її недійсність чи нікчемність матеріали справи не містять.
Крім того, є хибними твердження скаржника, що розписка про отримання коштів в рахунок погашення аліментів написана до винесення рішення про сплату аліментів, що судом першої інстанції взято до уваги не було. Як вбачається з матеріалів справи рішення Маньківського районного суду Черкаської області про стягнення аліментів було прийняте 22 грудня 2015 року, а 4 січня 2016 року дане рішення вступило в законну силу, що підтверджується штемпелем на ньому. Заява ОСОБА_1 про отримання аліментів та закриття виконавчого провадження датована 11 березня 2016 роком, а постановою державного виконавця ВДВС Маньківського РУЮ від 21березня 2016 року виконавче провадження по виконанню вищевказаного рішення суду було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» ( в редакції винній на момент прийняття даної постанови).
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нову, якою визнати протиправними дії Маньківського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язати Маньківський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати ОСОБА_1 матеріали виконавчого провадження № 50427220 для можливості ознайомитись та зняти відповідні копії. Колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 , що в даному випадку така вимога, як зобов'язати Маньківський РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати їй матеріали виконавчого провадження № 50427220 для ознайомлення та зняти відповідні копії, не може бути задоволена судом, так як така вимога при поданні скарги не ставилася і ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження вона має право на підставі відповідної заяви до органів ДВС, за наявності підстав в установленому порядку.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вмотивованого та обґрунтованого рішення, а оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 січня 2022 року.
Судді: Н.І. Гончар
Ю.В.Сіренко
Т.Л. Фетісова