Справа № 157/18/22 Провадження №11-сс/802/29/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
25 січня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 січня 2022 року,
Старший слідчий СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022030530000003 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, в ході якого встановлено, що 04 січня 2022 року біля 12 год. 30 хв. працівниками ГРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області на вулиці Коніщука в м. Камені-Каширському Волинської області був зупинений спеціалізований вантажний самоскид (автомобіль) марки «УРАЛ 5557», жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , жителю АДРЕСА_1 , яким керував ОСОБА_11 , що перевозив близько 10 тонн пісочної суміші сумнівного погодження.
Зазначено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення 04 січня 2022 року в період часу з 13 год. 10 хв. до 13 год. 40 хв. було проведено огляд місця події - ділянки автодороги, що на вул. Коніщука в м. Камені-Каширському Волинської області, в ході чого було виявлено, оглянуто та тимчасово вилучено спеціалізований вантажний самоскид (автомобіль) марки «УРАЛ 5557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вантажем пісочної суміші в кількості 10 тонн, який був зупинений працівниками патрульної поліції.
05 січня 2022 року вказаний транспортний засіб разом із вантажем піску визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12022030530000003.
Слідчий зазначає про те, що ненакладання арешту на вантажний автомобіль з вантажем піску може привести до настання негативних наслідків, а саме втрати інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Посилаючись на вищевикладене, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучений 04 січня 2022 року в ході огляду місця події спеціалізований вантажний автомобіль марки «УРАЛ-5557» з вантажем піску, власником якого згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_10 .
Ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 січня 2022 року в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2022 року за №12022030530000003, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що слідчим та прокурором не доведено правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, передбачених кримінально процесуальним законодавством. В матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які давали б суду підстави вважати, що майно зазначене у клопотанні слідчого, яке подане в межах кримінального провадження №12022030530000003 від 05.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240 КК України, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому і немає підстав для його арешту.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на майно, яке вказане у клопотанні. Вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки існує сукупність підстав і підозр вважати, що тимчасово вилучене майно про яке йде мова у поданому слідчим клопотанні, є предметом, знаряддям і засобами вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди та має значення для подальшого проведення слідчих дій в кримінальному провадженні. Майно про яке вказує слідчий у клопотанні повністю відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, перешкоджання, приховування, пошкодження, знищення, втрати, перетворення, передачі даного майна - воно підлягає арешту, однак слідчий суддя місцевого суду на дані обставини належної уваги не звернув та прийшов до невірного висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляцію підтримав у повному обсязі з підстав викладених у ній, представника володільця майна, який скаргу заперечив через її безпідставність, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арештом майна згідно із ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У п.1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку згідно із ч.3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду поданого слідчим клопотання, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого та законного висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.
З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022030530000003 від 05.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України.
Із матеріалів клопотання, а саме з витягу з ЄРДР та рапорту старшого інспектора Камінь- Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_12 від 04 січня 2021 року вбачається, що слідчим відділенням Камінь-Каширського районного відділу поліції розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022030530000003 від 05 січня 2022 року за фактом перевезення ОСОБА_11 вантажним автомобілем марки «Урал 5557», жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , близько 10 тонн пісочної суміші сумнівного походження, який був зупинений працівниками ГРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 04 січня 2022 року біля 12 год. 30 хв. на вул. Коніщука в м. Камені-Каширському. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 240 КК України, а саме, порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.
Разом з тим, з протоколу огляду місця події від 04 січня 2022 року вбачається, що на ділянці автодороги по вул. Коніщука в м. Камені-Каширському Волинської області, навпроти домогосподарства №43, був виявлений вантажний автомобіль марки «Урал 5557», жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був завантажений піском масою близько 10 тонн.
Постановою слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 від 05.01.2022 року вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022030530000003 та передано його на відповідальне зберігання до Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області.
Доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту на вказане майно, слідчий вказував про те, що існує сукупність розумних підозр, що воно є доказом злочину кримінальному провадженні №12022030530000003, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів, перешкоджання, приховування, пошкодження, знищення, втрати, перетворення, передачі даного майна, просив накласти арешт.
Проте, матеріали клопотання не містять доказів, а сторона обвинувачення в ході його розгляду не навела достатніх обґрунтувань та не надала належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України в кримінальному провадженні №12022030530000003 від 05.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України, окрім як визнання цього майна речовим доказом постановою слідчого, та підозр, які фактично нічим не підтверджені.
При цьому, апеляційний суд повністю погоджується із мотивами слідчого судді, які викладені у судовому рішенні про те, що орган досудового розслідування, не надав будь-яких доказів, що вказують на ознаки порушення ОСОБА_11 або іншою особою встановлених правил охорони надр. Так матеріали кримінального провадження не містять інформації, що вказує на факт незаконного видобування корисних копалин, у тому числі й піску. Слідчий не встановив та не оглянув земельної ділянки, де незаконно видобувається пісок. Лише припущення слідчого й прокурора про незаконне походження затриманого вантажу, без достатніх доказів, не є приводом вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення й підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, допитаний як свідок в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_11 дав покази, що 04 січня 2022 року в обідню пору до нього зателефонував ОСОБА_13 і попросив, аби він належним ОСОБА_13 автомобілем марки «УРАЛ-5557», реєстраційний номер НОМЕР_1 , витягнув автомобіль марки «Вольво», який загруз на вул. Журавлина в м. Камені-Каширському,попередньо завантаживши «Урал» для кращого щеплення з дорогою піском, який зберігався на складі будівельних матеріалів, що також належить ОСОБА_13 . Коли він рухався до місця, де загруз автомобіль «Вольво», його зупинили працівники поліції для перевірки документів, яким він надав наявні в нього документи на автомобіль та накладну на відпуск піску й пояснив, що безпосередньо цей пісок йому привіз ОСОБА_14 із кар'єру, що знаходиться в Старовижівському районі та яким володіє ТОВ «Рентленд Груп, який він придбав для укладання бруківки біля власного житлового будинку, однак зберігав його на території складу, що належить ФОП « ОСОБА_13 , так як біля свого будинку немає місця для зберігання такої кількості піску. Проте працівники поліції піддали сумніву справжність його накладної та вилучили вантажівку з піском.
Крім того, свідок ОСОБА_15 який був також допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердив, що 04 січня 2022 року він попросив у ОСОБА_16 належний йому вантажний автомобіль марки «Вольво», щоб привезти пісок з с. Буцинь до м. Каменя-Каширського. Коли розвантажувався біля новобудови на вул. Журавлина в м. Камені-Каширському, то забуксував і не зміг далі їхати. У зв'язку з цим попросив ОСОБА_16 , аби той відрядив до нього автомобіль марки «Урал-5557», який зміг би його витягти. Однак допомоги він не дочекався, оскільки, як пізніше дізнався, водія ОСОБА_11 , який керував автомобілем марки «УРАЛ-5557», зупинили працівники поліції та вилучили вантажівку.
При цьому, як вбачається з матеріалів провадження, представником власника майна надані документи на підтвердження походження майна а саме: накладні № 262 від 29 вересня 2021 року, № 26 від 04 жовтня 2021 року, № 53 від 05 жовтня 2021 року, № 105 від 11 жовтня 2021 року, № 151 від 13 жовтня 2021 року, № 247 від 26 жовтня 2021 року, № 272 від 28 жовтня 2021 року, №100 від 26 листопада 2021 року, №49 від 13 грудня 2021 року, № 65 від 15 грудня 2021 року, № 129 від 04 січня 2022 року, № 146 від 05 січня 2022 року, а також із виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що пісок, на який слідчий просить накласти арешт, був відпущений ТОВ «Рентленд Груп», основним видом діяльності якого є добування піску, гравію, глин і каоліну, ФОП ОСОБА_13 , основною діяльністю якого є вантажний автомобільний транспорт, а також оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, йому безпосередньо, а також через ОСОБА_15 та ОСОБА_11 . Відомостей, які б ставили під сумнів достовірність вказаних вище документів, як було правильно встановлено слідчим суддею, слідчий та прокурор не повідомили, як і не перевірили інформацію, що в них зазначена.
А тому, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що майно, яке 04 січня 2022 року було тимчасово вилучено в ході проведення огляду місця події, не може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України в кримінальному провадженні за №12022030530000003, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України на нього не може бути накладено арешт.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про відсутність законних підстав, передбачених кримінально процесуальним законом, для накладення арешту на майно, є вірним.
При цьому, усі доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі, а також наведені в ході апеляційного розгляду, не заслуговують на увагу суду, так як фактично були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм була дана вірна юридична оцінка. На думку апеляційного суду доводи прокурора фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Оскаржувана ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 98, 170, 407, 376, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 січня 2022 року про відмову у накладенні арешту на майно, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022030530000003 від 05.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 240 КК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді