вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.01.2022м. ДніпроСправа № 904/7874/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016"
до Фізичної особи-підприємця Колісниченко Тихона Миколайовича
про стягнення боргу за договором постачання товару у розмірі 27 489,00 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань: Фіцай Я. П.
Представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Позивач просить стягнути з Відповідача 27 489,00 грн. боргу за договором постачання товару № 250221 від 25.02.2021, 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві Позивач заявив про свій намір понести витрати на професійну правничу допомогу та відповідно стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу взагалі по даній справі у розмірі 10 000,00 грн. із наданням доказів понесених таких витрат згідно з вимогами чинного законодавства.
Ухвалою від 19.11.2021 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/7874/21 за правилами загального позовного провадження.
16.12.2021 від Позивача надійшло клопотання про стягнення з Відповідача 989,00 грн. заборгованості за договором постачання товару № 250221 від 25.02.2021, мотивоване тим, що 14.12.2021 від Відповідача Позивачеві надійшов акт звіряння взаєморозрахунків, з якого вбачається, що Відповідач після звернення Позивачем до суду погасив борг у сумі 26 500,00 грн., станом на 16.12.2021 борг становить 989,00 грн.
10.01.2022 від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4930018419078 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
25.02.2021 сторони уклали договір постачання товару № 250221 (далі Договір) за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (Відповідача) товар, а Покупець прийняти та своєчасно здійснити оплату товару на умовах, визначених цим Договором.
Загальна кількість, асортимент товару, ціна одиниці виміру та загальна вартість товару визначаються Сторонами у Видаткових накладних, що є невід'ємними додатками до цього Договору. Загальна ціна Договору складається із сумарної вартості товару згідно всіх видаткових накладних, складених відповідно до цього Договору ( п. 1.2. Договору).
Поставка товару Покупцеві здійснюється за попередньою згодою сторін ( п. 2.1. Договору).
Розрахунки за даним Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України на умовах відстрочення платежу на 7 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування Покупцем на рахунок Постачальника вартості кожної окремої поставленої партії товару ( п. 3.2. Договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання. У разі, якщо за 2 (два) тижні до закінчення строку дії цього Договору жодна зі Сторін письмово не заявить про своє бажання щодо припинення Договору, цей Договір вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік на таких самих умовах. Правило автопролонгації може бути застосоване неодноразово (п. 8.1. Договору).
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 67 389,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 80 від 26.02.2021 на суму 10 800,00 грн., № 87 від 01.03.2021 на суму 15 030,00 грн., № 95 від 03.03.2021 на суму 41 559,00 грн., підписаними сторонами без зауважень.
Строк оплати за наведеними поставками, з урахуванням п. 3.2. Договору, настав.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 39 900 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №@2PL337176 від 15.03.2021 на суму 4 000,00 грн., №@2PL921605 від 25.03.2021 на суму 4 000,00 грн., №@2PL514086 від 01.04.2021 на суму 2 900,00 грн., №@2PL286305 від 06.04.2021 на суму 1 000,00 грн., №@2PL144965 від 06.04.2021 на суму 1 000,00 грн., № @2PL614395 від 09.04.2021 на суму 1 500,00 грн., № @2PL741913 від 13.04.2021 на суму 2 500,00 грн., №@2PL816251 від 14.04.2021 на суму 1 500,00 грн., № @2PL060517 від 21.04.2021 на суму 3 000,00 грн., №@2PL016300 від 23.05.2021 на суму 3 000,00 грн. та платіжними дорученнями №8mtjdhsf від 09.06.2021 на суму 3 000,00 грн., № 8n00hc4p від 14.06.2021 на суму 2000,00 грн., № 8o6vevie від 14.07.2021 на суму 7 000,00 грн., № 8qdn8m71 від 07.09.2021 на суму 3 500,00 грн.
За інформацією Позивача, останній направляв Відповідачеві претензію про сплату боргу в розмірі 30 989,00 грн., проте Відповідач відмовився від її отримання.
Вподальшому, Позивач повідомив, що 14.12.2021 від Відповідача Позивачеві надійшов акт звіряння взаєморозрахунків, з якого вбачається, що Відповідач після звернення Позивачем до суду погасив борг у сумі 26 500,00 грн., станом на 16.12.2021 борг становить 989,00 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є порушення Відповідачем умов Договору постачання товару, наявність підстав для стягнення боргу за спірними правовідносинами.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача не заперечував і не спростовував.
Постачання товару Позивачем Відповідачеві підтверджується Договором та видатковими накладними, часткова оплата Відповідачем одержаного товару підтверджується меморіальними ордерами платіжними дорученнями, актом звірки взаєморозрахунків, інформацією Позивача.
З наданих документів (доказів) вбачається, що основний борг у розмірі 26 500,00 грн., Відповідач сплатив після відкриття судом провадження у даній справі.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, провадження у справі, в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 26 500,00 грн., підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету ( п. 4 ст. 231 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що до стягнення належать 989,00 грн. - основного боргу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки Позивач до матеріалів справи не додав доказів надання правничої допомоги (акту виконаних робіт чи інш.) та витрат на таку допомогу в даній справі, про що заявляв у позовній заяві, суд при прийнятті рішення не розглядає вимоги Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" до Фізичної особи-підприємця Колісниченко Тихона Миколайовича в частині стягнення основного боргу в розмірі 26 500,00 грн.
Решту позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" до Фізичної особи-підприємця Колісниченко Тихона Миколайовича - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісниченко Тихона Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" (21029, м. Вінниця, вул. Львівське шосе, буд. 2, код 40318024) 989,00 грн. - основного боргу, 81,67 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 26.01.2022.
Суддя С.Г. Юзіков