справа № 388/29/22
провадження № 3/388/114/2022
24.01.2022м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Кнурова Олега Анатолійовича, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
до Долинського районного Кіровоградської області з відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області 11.01.2022 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 032772 від 06.01.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 06.01.2022 о 18 год. 11 хв. в с. Гурівка по вул. Перемоги 99 Гурівської ОТГ водій ОСОБА_1 , відносно якого постановою Долинського районного відділу ДВС Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. дніпро) від 22.07.2019 ВП № 56448306 встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, - не визнав. Пояснив, що дійсно 06.01.2022 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не знав, що відносно нього встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Доповнив, що йому відомо про заборгованість з виплати аліментів, але він кожного місяця сплачує на картковий рахунок колишньої дружини по 1000-2000 грн.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази у справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, встановивши дійсні обставини справ, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вказаною нормою, крім іншого, передбачено, що обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі сукупності належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявність у діянні особи, яка є суб'єктом правопорушення усіх обов'язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою, якою було порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_1 висувається вчинення дій, передбачених ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Положеннями ч. 3 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Поряд з цим, судом встановлено, що матеріали долучені до протоколу про адміністративне правопорушення не містять постанови державного виконавця, якою би відносно ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Крім того, слід відзначити, що матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять доказів й на підтвердження керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без надання належних і допустимих доказів на підтвердження викладеної у ньому події правопорушення, також не є достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, вищевказані документи, як докази не є у повній мірі належними та є недостатніми і на їх основі у визначеному законом порядку у повній мірі не можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Інших джерел доказів, які б відповідали вимогам ч. 1 ст. 251 КУпАП посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду надано не було.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
З урахуванням наведених положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку про не доведення факту події зазначеного правопорушення та, як наслідок, відсутність у діях ОСОБА_1 складу такого адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, -
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя О.А. Кнуров