Справа № 357/353/22
1-кп/357/700/22
25.01.2022 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021116030002537, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Біла Церква, Київської області, з неповною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
Статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту-Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі і амфетамін включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме:
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону),
- використання прекурсорів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).
Також відповідно до Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770 встановлено, що вага «амфетаміну» від 1,5 г до 15,0 г являється великим розміром.
Однак, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, у ОСОБА_3 , 04.12.2021, близько 15 години 30 хвилини, виник умисел на незаконне придбання та подальше незаконне зберігання психотропних речовин для власного вживання без мети збуту. В подальшому ОСОБА_3 з метою реалізації свого злочинного умислу, 04.12.2021 приблизно о 16:00 год., в мережі інтернет, а саме в мобільному додатку «Телеграм» знайшов невстановлену досудовим розслідуванням групу, яка здійснювала продаж психотропних речовин де розмістив замовлення на придбання психотропної речовини - амфетаміну. В подальшому від невстановленої особи отримав реквізити рахунку для сплати за замовлення. Продовжуючи реалізацію свого наміру на придбання психотропної речовини - амфетаміну ОСОБА_3 перебуваючи в м. Біла Церква по вул. Вокзальна неподалік готелю «Кларк», через термінал «iBOX», в рахунок придбання психотропної речовини «амфетамін», перевів гроші в сумі 600 гривень на рахунок, реквізити якого надійшли йому в мобільному додатку «Телеграм». Після сплати грошей за замовлення ОСОБА_3 невстановленою особою було надіслано інформацію з місцем розташування, так званої «закладки» з вмістом психотропної речовини - «амфетамін».
Далі ОСОБА_3 за наданою йому адресою щодо місця знаходження придбаної ним речовини, близько 18:00 год. прибув до парку що за адресою вул. Григорія Ковбасюка 2 в м. Біла Церква, Київської області, де на земельній ділянці незаконно придбав-забрав поліетиленовий пакет, всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина біло-рожевого кольору, ззовні схожа на психотропну речовину «амфетамін».
У подальшому, ОСОБА_3 , визначивши за зовнішніми ознаками, а саме за структурою, запахом та кольором, що дана речовина є психотропною речовиною «амфетамін», поклав вищевказаний поліетиленовий пакет з вмістом порошкоподібної речовини біло-рожевого кольору до своєї правої передньої кишені штанів і в подальшому незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.
04.12.2021 о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , вийшовши з парку та знаходячись по вулиці Григорія Ковбасюка 2 в м. Біла Церква, Київської області, був затриманий працівниками поліції за підозрою у незаконному зберіганні психотропних речовин. У подальшому в ОСОБА_3 під час проведення особистого обшуку у правій передній кишені штанів виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, з вмістом порошкоподібної речовини біло-рожевого кольору, що являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетамін» масою 2,826 г., яку ОСОБА_3 , всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та незаконному зберіганні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Під час підготовчого судового засідання суду надано укладену сторонами кримінального провадження 25.01.2022 угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , яку сторони просили затвердити. Згідно з угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди, ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 буде звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину беззастережно визнав повністю, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого також підтримав угоду та просив її затвердити.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, яке, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана суспільним інтересам.
Укладена угода за своїм змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.52, 53 КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
При затвердженні угоди враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено, а також враховано дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не має судимості, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем реєстрації характеризується посередньо, неодружений, утриманців не має, отримує допомогу у лікаря-нарколога з приводу залежності від алкоголю з 2009 року, медичну допомогу лікаря-психіатра не отримує.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
На підставі ст. 124 КПК України судові (процесуальні) витрати по справі - вартість проведеної експертизи в сумі 1372.96 грн. після набрання вироком законної сили необхідно стягнути на користь держави з ОСОБА_3 .
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.01.2022, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувати.
Речові докази:
мобільний телефон марки "Ксяомі редмі 9» чорного кольору, який згідно розписки від 05.12.2021 переданий на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику;
психотропну речовину - амфетамін, масою 2.826 г, яка поміщена до паперового конверту Київського НДЕКЦ та, згідно квитанції № 1634/2021 від 21.12.2021 перебуває на зберіганні у камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ ГП в Київській області, після набрання вироком законної сили знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1 372.96 грн (одну тисячу триста сімдесят дві гривні 96 коп).
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_6