Ухвала
Іменем України
24 січня 2022 року
м. Київ
справа № 761/34727/21
провадження № 51- 6163 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, якою відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року та повернуто апеляційну скаргу,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків -п'ятнадцять днів із дня отримання копії ухвали.
На виконання вказаної ухвали у визначений строк ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду з скаргою, в якій порушує питання про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року з підстав неправильного застосування норм матеріального права та істотного порушення норм кримінального процесуального закону, просить скасувати судове рішення та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, копію прийнятого рішення за наслідками розгляду касаційної скарги надіслати на його поштову адресу.
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 13 вересня 2021 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 14 грудня 2021 року, враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, повернув подану ОСОБА_4 апеляційну скаргу у зв'язку із закінченням строку апеляційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
ОСОБА_4 , не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся із касаційною скаргою, у якій посилається на те, що 15 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу слідчого судді разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку, яке мотивував тим, що перебував на лікуванні у зв'язку із захворюванням, що унеможливило своєчасне подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, на підтвердження чого надав суду копію медичної довідки від 15 листопада 2021 року, копію МРТ - дослідження від 27 липня 2018 року та копії постанов Верховного Суду від 17 червня 2020 року (у справі №51-1599 км 20), від 27 травня 2019 року (у справі № 461/1434/18), від 13 травня 2020 року (у справі №51-1598 км 20). Вказує на те, що звертав увагу суду апеляційної інстанції на практику Верховного Суду в частині застосування норм права з вирішення питань щодо поновлення апеляційного строку оскарження, посилаючись на ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано його пояснення щодо наявної різниці перебування в судовому засіданні 10 -15 хвилин та написання апеляційної скарги за допомогою персонального комп'ютера протягом 5 - 8 годин, що йому не дозволено за станом здоров'я, та що його лікування передбачало прийом багатьох процедур і різних маніпуляцій, больовий синдром його захворювання в значній мірі зменшує інтелектуальні і фізичні можливості та здатність написання апеляційної скарги, тому, на його думку, суд апеляційної інстанції мав врахувати медичну довідку та визнати поважними обставини його лікування і поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
При цьому, ОСОБА_4 вказує також про те, що копію ухвали слідчого судді він отримав 25 жовтня 2021 року та апеляційну скаргу подав через канцелярію апеляційного суду 15 листопада 2021 року, і на його думку, в період з 01 по 14 листопада 2021 року він пропустив строк оскарження, оскільки перебував на лікуванні з 25 жовтня по 15 листопада 2021 року. Колегія суддів апеляційного суду в порушення вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не врахувала та не надала оцінку практиці Верховного Суду щодо вирішення питань в частині визнання аналогічних обставин поважними для поновлення строку апеляційного оскарження. Крім того, скаржник у скарзі посилається на практику Європейського Суду з прав людини та положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Положеннями ч. 1 ст. 117 КПК визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п'яти днів з дня її оголошення.
У силу п. 4 ч.3 ст.399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення
Як вбачається з рішення суду апеляційної інстанції, розглядаючи клопотанняОСОБА_4 про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції врахував положення статей 117, 395 КПК та зазначив в ухвалі від 14 грудня 2021 року про те, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва постановлена 06 жовтня 2021 року, копію вказаної ухвали заявником отримано 25 жовтня 2021 року, а з апеляційною скаргою ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду 15 листопада 2021 року, тобто з порушенням встановленого законом процесуального строку.
Суд також вказав, що поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які були чи об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з доводами в клопотанні про те, що строк апеляційного оскарження з 06 жовтня 2021 року по 25 жовтня 2021 року пропущений заявником з поважних причин, оскільки у цей період він не був обізнаний з мотивами прийняття слідчим суддею рішення.
У той же час, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими доводи у клопотанні ОСОБА_4 про те, що в період з 25 жовтня 2021 року по 15 листопада 2021 року існували поважні причини, які унеможливили чи ускладнили реалізацію його права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 06 жовтня 2021 року.
При цьому, в ухвалі суд зазначив, що:
- до клопотання про поновлення процесуального строку заявником додана копія довідки № 35/11-15, підписана головним лікарем ПП «Клініка доктора Василевича» ОСОБА_4 про знаходження ОСОБА_4 на лікуванні в медичному центрі з 25 жовтня 2021 року по 15 листопада 2021 року з приводу захворювання, діагностованого 27 червня 2018 року;
- у матеріалах апеляційного провадження міститься копія аналогічної апеляційної скарги ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді від 06 жовтня 2021 року, поданої ним 27 жовтня 2021 року через канцелярію суду апеляційної інстанції, яка ухвалою судді - доповідача Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року повернута особі, яка її подала із усіма доданими до неї матеріалами.
Врахувавши те, що ОСОБА_4 27 жовтня 2021 року особисто подав аналогічну апеляційну скаргу на зазначену ухвалу слідчого судді від 06 жовтня 2021 року, апеляційний суд визнав цю обставину такою, що спростовує доводи клопотання в частині того, що лікування в медичному центрі створювало для ОСОБА_4 об'єктивні перешкоди для реалізації права на апеляційне оскарження цього ж судового рішення.
Крім цього, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав про те, що з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що ОСОБА_4 приймав особисту участь при розгляді його апеляційних скарг Київським апеляційним судом у 2-х судових засіданнях: 01 листопада 2021 року (колегія у складі суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , колегія у складі суддів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), у судовому засіданні 02 листопада 2021 року (колегія у складі суддів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ), у судовому засіданні 08 листопада 2021 року( колегія у складі суддів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ), у 3-х судових засіданнях 09 листопада 2021 року (колегія у складі суддів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , колегія у складі суддів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , колегія у складі суддів ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 ), у судовому засіданні 10 листопада 2021 року (колегія у складі суддів ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ).
Суд апеляційної інстанції також вказав, що зазначені факти про участь ОСОБА_4 в різних судових засіданнях спростовують доводи клопотання про те, що його захворювання є тією обставиною, яка унеможливлювала чи складала непереборні труднощі для своєчасного звернення заявника до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 06 жовтня 2021 року, у визначений законом строк, а інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявником в клопотанні не наведено.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку та зазначив про те, що доводи клопотання про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року, починаючи з 25 жовтня 2021 року до дня подання апеляційної скарги, суперечать фактичним обставинам провадження, що свідчить про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, передбаченого ч. 2 ст. 395 КПК.
Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.
Відповідно до практики Європейського суду здійснені поза межами встановленого законом процесуального строку провадження у справі чи поза межами встановленого строку застосування певних процесуальних актів дії, у тому числі суду, визнаються незаконними, а отримані при цьому результати таких дій - юридично нікчемними.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як вбачається із наданої до касаційної скарги копії ухвали слідчого судді від 06 жовтня 2021 року, в ухвалі роз'яснено строк її оскарження.
Посилання ОСОБА_4 на практику Верховного Суду, зокрема на постанови: від 17 червня 2020 року (у справі №51-1599 км 20), від 27 травня 2019 року (у справі № 461/1434/18), від 13 травня 2020 року (у справі №51-1598 км 20), не можуть бути враховані в цьому провадженні за касаційною скаргою, з огляду на таке.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року зазначено висновок про те, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
У постановах від 13 травня 2020 року і 17 червня 2020 року, на які посилається ОСОБА_4 у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновків про недотримання апеляційним судом вимог КПК в частині вирішення питання щодо відсутності підстав для поновлення апеляційного строку за апеляційними скаргами ОСОБА_4 , на ухвали слідчих суддів у кримінальних провадженнях №991/2874/19, № 991/358/20, врахувавши при цьому: дати отримання копій судових рішень з дня їх проголошення, дані про лікування скаржника в приватній клініці під час строку апеляційного оскарження та зазначений правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року.
Однак, Суд звертає увагу скаржника на те, що апеляційний суд у цьому кримінальному провадженні погодився з його доводами клопотання щодо пропуску ним строку апеляційного оскарження з 06 жовтня по 25 жовтня 2021 року з поважних причин, оскільки в цей період ОСОБА_4 не був обізнаний з мотивами прийнятого рішення слідчого судді та копію судового рішення отримав 25 жовтня 2021 року, що не суперечить висновкам, наведеним у зазначених постановах Верховного Суду.
Крім того, враховуючи установлені апеляційним судом обставини, на думку Суду, не зважаючи на стан здоров'я та проходження відповідного лікування в період строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 06 жовтня 2021 року, ОСОБА_4 скористався своїм правом подання апеляційної скарги, а саме, з моменту отримання ним копії судового рішення 25 жовтня 2021 року, подав апеляційну скаргу 27 жовтня 2021 року на зазначену ухвалу слідчого судді.
Враховуючи зміст ухвали суду апеляційної інстанції та встановлені ним обставини пропуску строку апеляційного оскарження, також подання ОСОБА_4 27 жовтня 2021 року особисто апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді від 06 жовтня 2021 року, яка була повернута 28 жовтня 2021 року суддею-доповідачем з підстав недотримання скаржником вимог, передбачених ст.396 КПК, доводи в касаційній скарзі про неврахування його пояснень щодо наявної різниці перебування в судовому засіданні 10 -15 хвилин та написання апеляційної скарги протягом 5 - 8 годин, що його лікування передбачало прийом багатьох процедур і різних маніпуляцій, його захворювання в значній мірі зменшує здатність написання апеляційної скарги, що апеляційний суд мав врахувати медичну довідку та визнати поважними обставини його лікування і поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, на думку Суду, в цілому не спростовують правильність рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку,передбаченого ч. 2 ст. 395 КПК.
При цьому, Суд звертає увагу на висновок Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 2 березня 2018 року, про те, що процесуальний строк може бути поновлено за умови його пропуску з поважних причин, а поняття поважності причин пропуску строків є оціночним і його вирішення покладається на розсуд суду.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, якою відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року та повернуто апеляційну скаргу, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3