Єдиний унікальний номер 205/509/22
Єдиний унікальний № 205/509/2021
Провадження № 1-кс/205/93/2022
24 січня 2022 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12021041690001006 від 28 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, щодо продовження строків тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, одруженого, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України,
перевіривши надані матеріали клопотання, наглядового провадження та дослідивши докази по даних матеріалах, -
21 січня 2021 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021041690001006 від 28 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2021 року у другій половині дня (більш точний час не встановлено) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились поблизу човнової станції «Комунаровець», яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 94Л, де у них раптово виник протиправний умисел, спрямований на вбивство раніше незнайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Так, реалізуючи раптово виниклий кримінально протиправний умисел, знаходячись у вказаний час та місці, визначивши знаряддям вчинення злочину молоток з дерев'яною ручкою, який вони мали при собі, співучасники злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_5 нанесли ним в область голови ОСОБА_8 , не менше десяти ударів.
Далі, співучасники злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з метою приховування злочину, поклали ОСОБА_8 до багажного відділення автомобіля «NISSAN X-TRAIL» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався останній, та зачинили багажне відділення.
Після цього співучасники злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з місця злочину втекли.
У результаті протиправних дій співучасників злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 помер, будучи зачиненим у багажному відділенні вказаного автомобіля.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 2297 від 29.10.2021 р., смерть ОСОБА_8 настала від крововиливів під оболонкою головного мозку, набряку головного мозку, множинних переломів черепа та кісток обличчя, відкритої черепно-мозкової травми.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У вказаному клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого за п.12 ч.2 ст.115 КК України.
30 жовтня 2021 року СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2021 року дію запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою було продовжено строком до 01 години 35 хвилин 27 січня 2021 року включно.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041690001006 від 28 жовтня 2021 року продовжений до п'яти місяців.
Обґрунтовуючи своє клопотання слідчий, а також прокурор в судовому засіданні, посилалися на необхідність продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, є наявними ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному проваджені, а також може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та посилаючись на необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, є наявними ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному проваджені.
Підозрюваний та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечуючи проти самого продовження запобіжного заходу, просили слідчого суддю застосувати до підозрюваного на вказаний період інший вид запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації.
Заслухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, дослідивши клопотання і матеріали наглядового провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання доцільності продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд застосовує положення п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В даному випадку ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного вбивства людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що питання чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Продовження тримання обвинуваченої особи під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Слідчий суддя вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися та не зменшилися.
Зокрема, слідчий суддя вважає доведеним продовження існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177КПК України (ризику переховування від органів досудового розслідування та суду) та п.3 ч.1 ст.177КПК України (ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу особу у цьому ж кримінальному провадженні).
В даному випадку слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо того, що тяжкість можливого покарання сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваної особи переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Встановлені слідчим суддею обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також слідчий суддя звертає увагу і на те, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків в даному випадку враховується встановлена КПК України процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оскільки підозрюваному з деякими свідками знайомий особисто, він є родичем іншого підозрюваного, а також він обізнаний щодо анкетних даних інших свідків у цьому кримінальному проваджені, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що ризик впливу на свідків не можна повністю виключити й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, у зв'язку із чим слідчий суддя враховує цей ризик як наявний, та вживає відповідні заходи забезпечення, щоб запобігти цьому ризику.
Таким чином, враховуючи характер і тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється та дані про його особу, які свідчать про відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували слідчого суддю в тому, що він не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні, чи не буде намагатись впливати на свідків, слідчий суддя вважає необхідним продовжити відносно вказаної особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт (як про це просить сторона захисту) слідчий суддя не вбачає. В даному випадку жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, а при обранні відносно підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, останній із високою долею ймовірності може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності чи здійснити спробу переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує складність кримінального провадження, поведінку учасників кримінального провадження та спосіб здійснення судом своїх повноважень. Зокрема, вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. А саме наявної необхідності проведення та долучення до матеріалів кримінального провадження висновку судово-медичної експертизи знаряддя вчинення злочину - молотка; долучення до матеріалів кримінального провадження висновку судової молекулярно-генетичної експертизи шапки, зрізів нігтьових пластин та мікрочасток з рук трупу ОСОБА_8 ; вилучення у операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл» інформацію про абонентів, зв'язок, надання та отримання телекомунікаційних послуг, їх тривалість, зміст, маршрути передавання в зоні дій базових станцій, встановлених на місці події та на місці виявлення знаряддя вчинення злочину; проведення аналізу вилученої у операторів мобільного зв'язку інформації; проведення інших необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дії та необхідності на підставі всіх зібраних під час досудового розслідування доказів скласти обвинувальний акт.
Таким чином, оцінюючі в сукупності всі зібрані фактичні данні у кримінальному провадженні слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінального правопорушення, а також наявність вищевказаних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, та об'єктивного існування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно частини 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У зв'язку із викладеним, слідчий суддя зазначає, що в даному випадку публічні інтереси виправдовують продовження строку тримання під вартою, що узгоджується з висновками, викладеними в п.79 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України». Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя вважає необхідним продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 193,194, 196,197,199 КПК України, слідчий суддя,-
1. Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП України у Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021041690001006 від 28 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
2. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України до 16 год. 00 хв. 19 березня 2022 року.
3. Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Ухвалу мені оголошено та копію вручено: _________________ 2022 року.
___________________________/____________________/