Справа № 450/4251/21 Провадження № 2/450/456/22
"04" січня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про (предмет спору): стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що понад сім років вони проживають з відповідачем окремо, не підтримують сімейних зв'язків, відповідач проживає разом з батьками. Увесь цей час відповідач не приймає участі в утриманні сина, обмежується наданням незначної суми у розмірі, який сам собі визначив, періодично, а також у вигляді продуктів. Неодноразово позивач змушена була просити в нього кошти на утримання сина, однак такий ухиляється, пояснюючи своє становище важкою працею та малими заробітками. Син є інвалідом з дитинства, перебуває на утриманні позивачки, яка не працює, оскільки змушена займатися сином. У зв'язку з цим просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Позиція відповідача: відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції, яку згідно поштового повідомлення було отримано. У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
12.10.2021 року запит щодо доступу до персональних даних; 08.11.2021 року відповідь на запит; 19.11.2021 року ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду; 30.11.2021 року клопотання позивачки про розгляд справи у відсутності.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, надані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Сторони перебувають у шлюбі з 09.08.2003 року, який зареєстрований Чишківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, актовий запис №12, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 09.08.2003 року.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Чишківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області 01.12.2004 року, актовий запис № 42.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (пункти 2 і 3 статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Згідно ч. 3 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Положеннями статей 141, 180 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком обох сторін. Причому є обов'язком особистим, індивідуальним, але ні в якому разі не солідарним.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати такі обставини, як стан здоров'я і матеріальний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина, а також інші обставини, які мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину - найважливіший обов'язок матері і батька.
Із системного аналізу зазначених норм закону слідує висновок, що участь батька у вихованні дитини є його (батька) обов'язком, який реалізується з метою нормального розвитку та забезпечення потреб дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно довідки № 4262/10-2021 від 08.10.2021 року, виданої Давидівською сільською радою, та довідки від 08.10.2021 року №283, виданої Чишківським старостинським округом Давидівської сільської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_1 , та перебуває на її утриманні.
Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Пустомитівської РДА 21.03.2011 року та висновку ЛКК КЗ Львівський обласний дитячий психоневрологічний диспансер від 15.02.2010 року №25, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства, ОСОБА_1 є матір'ю - опікуном. Згідно довідки від 07.10.2021 року №01-1077, виданої Управлінням соціального захисту населення Львівської РДА позивачка перебуває на обліку в УСЗН Львівської РДА (м. Пустомити) та отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю в розмірі від 2435,80 грн. у квітні 2021 року до 2552,80 грн. у вересні 2021 року.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, у зв'язку з необхідністю догляду за сином, працювати вона можливості не має, згоди з приводу матеріального утримання дитини між нею та відповідачем не досягнуто.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи те, що відповідач проживає окремо, між сторонами не досягнуто домовленості про участь в утриманні неповнолітнього сина, а позивач наполягає на стягненні аліментів у примусовому порядку, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно у примусовому порядку стягнути аліменти на утримання їх неповнолітнього сина.
Так, при визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує вік та стан здоров'я дитини, потреби на його утримання, те, що обов'язок брати участь в утриманні дітей до досягнення ними повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення фізичного розвитку дитини, підтримки його життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернулася в суд з даним позовом 11 жовтня 2021 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду вх. № 15973/21 від 11.10.2021 року.
Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів дитини, а також з урахуванням того, що відповідач є здоровим та працездатним, суд приходить до висновку, що він може надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання сина.
Докази того, що на утриманні відповідача знаходяться інші діти та непрацездатні члени сім'ї, а також докази щодо неспроможності сплачувати кошти на утримання дитини, відповідачем суду не представлено.
Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитини в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, рівний обов'язок батьків щодо утримання дітей, особливі потреби ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, суд вважає необхідним встановити ОСОБА_2 розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 гривень з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то за приписами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення 908 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 150, 180-184, 191 СК України, ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - задоволити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 /три тисячі/ гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову - 11.10.2021 року, і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 908,00 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
СуддяД. А. Кукса