Справа № 461/5482/21
Провадження № 1-кп/461/218/22
20.01.2022 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
при розгляді у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №461/5482/21 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України та ч.1 ст.122 КК України ОСОБА_4 , -
01.07.2021 р. в провадження Галицького районного суду м.Львова надійшло кримінальне провадження № 12021142050000143 від 03.02.2021 та 03.09.2021 р. провадження №12021141360000175 від 16.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України та ч.1 ст.122 КК України.
20.01.2022 р. в судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. В клопотанні прокурор зазначила про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також продовжити свою злочинну діяльність. Враховуючи, що існують обгрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України та неможливість запобіганням їх шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 строком до 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, просили відмовити в задоволенні данного клопотання.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 перевірена слідчим суддею під час обрання останнім запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину за ч.1 ст.122, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Не має міцних соціальних зв'язків, в останнього немає офіційних джерел доходу, не одружений.
Також суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КПК України за який передбачено покарання до 2 років позбавлення волі, є раніше судимим, під час іспитового строку продовжував вчиняти інші злочини.
Крім цього, ОСОБА_4 був раніше судимий за насильницький злочин та обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи під час іспитового строку.
Також обвинувачений ОСОБА_4 може здійснювати вплив на потерпілу та свідка, оскільки потерпілою являється його сестра, а свідок у даному кримінальному провадженні є його матір, з якими обвинувачений проживає за одною адресою.
Сукупність вищеперелічених відомостей про обвинуваченого є вагомою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченого від суду, ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, впливати на потерпілу, свідка та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вищевказані ризики є вагоми та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» до 19.03.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1