10 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 918/191/21
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Баранця О.М., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи питання щодо необхідності відступлення від висновку, викладеного в ухвалі від 25.11.2021
у справі № 918/191/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" (далі - Товариство)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - Фонд)
про визнання договору оренди поновленим і визнання дій незаконними.
За результатами розгляду питання щодо необхідності відступлення від висновку, викладеного в ухвалі від 25.11.2021, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду
Фонд звернувся 10.08.2021 безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 918/191/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.09.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий (доповідач), Берднік І. С., Зуєв В. А.
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2021 касаційну скаргу Фонду на рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 залишено без руху і надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду на рішення господарського суду Рівненської області від 01.06.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 і призначено її розгляд у судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2021 задоволено заяву Товариства про відвід колегії суддів у складі Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у зв'язку з ухвалою про відвід колегії суддів призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 918/191/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Мачульського Г.М. (головуючий), Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2021 задоволено заяву суддів Мачульського Г.М., Краснова Є.В. і Уркевича В.Ю. про самовідвід.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.11.2021 у зв'язку з ухвалою про самовідвід колегії суддів призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 918/191/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Случа О.В. (головуючий), Волковицької Н.О. та Могила С.К.
Від Товариства 02.12.2021 до Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів у складі суддів Случа О. В. (головуючий), Волковицької Н.О. та Могила С.К.
В обґрунтування підстав для відводу колегії суддів у справі № 918/191/21 заявник зазначив, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Обґрунтовуючи підстави для відводу колегії суддів у цій справі, заявник зазначив, що автоматизований розподіл касаційної скарги Фонду проведено 03.09.2021 з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи № 918/191/21, оскільки матеріали касаційної скарги надійшли до Верховного Суду 12.08.2021, а в цей час судді Случ О.В., Волковицька Н.О. і Могил С.К. перебували у відпустці.
Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів дійшла висновку про її безпідставність та необґрунтованість. При цьому, враховуючи необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також інших зазначених в цій ухвалі нормативно-правових актів у подібних правовідносинах (в аналогічній ситуації у цій справі), викладеного в ухвалі від 25.11.2021 у цій справі; враховуючи неправомочність (для/в контексті розгляду цієї справи з урахуванням вимог частини шостої статті 33 ГПК України) судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності; з метою забезпечення єдності судової практики (однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права; дотримання принципу процесуальної економії), колегія суддів дійшла висновку про передачу вказаного питання на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2021 справу № 918/191/21 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду з підстав необхідності відступлення від правового висновку у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі від 25.11.2021.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2021 справу № 918/191/21 прийнято до розгляду колегією суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Передаючи дану справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, колегія суддів виходила з того, що статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді, з підстав, передбачених статтями 35, 36 ГПК України. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), належить до повноважень Суду. В свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Частинами першою, другою, третьою статті 6 ГПК України передбачено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Керуючись частиною четвертою статті 37, пунктом 2 частини п'ятої статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 32 ГПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8, зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято рішення від 08.04.2019 № 4, у якому зазначено, що у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення (абзац п'ятий підпункту 2.3.23 пункту 2.3 Положення).
Згідно з підпунктом 2.3.23 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності)." Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.
Підпунктом 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.
Таким чином, касаційна скарга була передана колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Могил С.К. за наслідками здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги) на підставі розпорядження заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.11.2021 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 918/191/21 у зв'язку з ухвалою про самовідвід колегії суддів і відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.11.2021 було визначено новий склад колегії суддів.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що розподіл справи № 918/191/21 між суддями, який було здійснено 26.11.2021, відбувся відповідно до ГПК України і Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
За змістом частини шістнадцятої статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заява про відвід не містить інших доводів та доказів, які б підтверджували чи викликали сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів.
Таким чином, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим.
Разом з тим, колегією суддів (яка була визначена 19.11.2021) у цій справі 25.11.2021 було задоволено заяву про самовідвід в аналогічній ситуації, оскільки в період з 12.08.2021 по 03.09.2021 колегія не могла брати участь в автоматизованому розподілі судової справи між суддями через заплановану відпустку з 16.08.2021 по 10.09.2021 (більше 14 днів) і, відповідно, викладено протилежний висновок щодо наявності підстав для відводу/самовідводу (щодо застосування зазначених норм права). Цю позицію підтримує і заявник відводу, про що зазначив у поданій заяві про відвід колегії суддів із посиланням на ухвалу від 25.11.2021.
При цьому судді у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду не погоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду від 25.11.2021, та вважають за необхідне відступити від них, враховуючи таке.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно з частинами четвертою та восьмою статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Частиною третьою статті 6 ГПК України передбачено, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Поряд з цим, відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 частини першої розділу XI "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), зокрема, розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів.
Отже, враховуючи наведені норми, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Таким чином, посилання, як на підставу відводу (самовідводу) на те, що суддя (колегія суддів) не може брати участь у повторному автоматизованому розподілі судової справи, оскільки у період первинного автоматизованого розподілу справи суддя (колегія суддів) не міг (могла) брати участь в автоматизованому розподілі судової справи між суддями через заплановану відпустку є безпідставним, оскільки вказані обставини є помилковим ототожненням технічних процесів автоматизованого розподілу справи, на які судді не мають жодного впливу, з фактичним отриманням суддею матеріалів справи після здійснення автоматизованого розподілу справи відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи те, що судді у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду погоджуються з висновком суддів, викладеним в Ухвалі від 13.12.2021 у даній справі, що вказані обставини не є підставами для відводу (самовідводу) та з урахуванням положень частини третьої статті 39 ГПК України, якою передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відтак заява Товариства від 02.12.2021 про відвід колегії суддів у складі суддів Случа О. В. (головуючий), Волковицької Н.О. та Могила С.К. відповідно до частини третьої статті 39 ГПК України підлягає передачі на авторозподіл для визначення судді для розгляду даної заяви.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд
Передати заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ждан-Сервіс» про відвід колегії суддів: Случа О.В. (головуючий), Волковицької Н.О. та Могила С.К. на авторозподіл для визначення судді з розгляду відповідної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Булгакова
Судді О. Баранець
О. Васьковський
Т. Дроботова
О. Кібенко
Б. Львов
В. Селіваненко