18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 січня 2022 року Справа № 925/1605/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу
за позовом приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно”,
в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, м. Черкаси
до Черкаської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №25
Черкаської міської ради Черкаської області, м. Черкаси
про стягнення 50 451 грн. 92 коп.,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до Черкаської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №25 Черкаської міської ради Черкаської області про стягнення 50 451 грн. 92 коп. боргу за поставлену теплову енергію, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №1014 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 12 березня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 30 листопада 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 12 березня 2018 року між Черкаською загальноосвітньою школою І - ІІІ ступенів №25 Черкаської міської ради Черкаської області (замовник) та публічним акціонерним товариством “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” (в подальшому найменування позивача було змінено на приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно”) (учасник) було укладено договір №1014 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1. договору учасник зобов'язався у 2018 році постачати замовнику товари (теплову енергію) на межу продажу теплової енергії, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані товари (теплову енергію) за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Найменування предмета закупівлі: пара, гаряча вода та пов'язана продукція. Код ДК 021:2015:09320000-8. Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики за цим договором робіт): 733 Гкал (п.1.2. договору).
Згідно з пунктом 1.4. договору тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодженням між сторонами цього договору і може змінюватись протягом дії цього договору. На момент проведення процедури закупівлі тариф становить 1 460 грн. 60 коп. за 1 Гкал (без ПДВ).
Відповідно до п. 12.1.1. договір діяв протягом 2018 року.
Договір набуває чинності з дня підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року (п. 12.1.2. договору).
За умовами пункту 4.2.1 договору замовник зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі оплачувати отриману на межі продажу теплову енергію за тарифами, в обсягах та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з пунктами 8.2.-8.3 договору оплата за теплову енергію здійснювалась за рахунком-фактурою. Замовник до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує учаснику вартість фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді.
За період з жовтня по грудень 2018 року включно позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії в обсязі 261,60 Гкал згідно рахунків-фактур №3382 від 31 жовтня 2018 року, №3985 від 30 листопада 2018 року та №4566 від 19 грудня 2018 року за договором №1014 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 12 березня 2018 року за тарифом в розмірі 1 047 грн. 75 коп. (без ПДВ) за 1 Гкал на загальну суму 328 909 грн. 69 коп. (з ПДВ).
Спору щодо кількості поставленої відповідачу теплової енергії у спірний період між сторонами немає.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у результаті розгляду 17 грудня 2019 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Актів планової перевірки від 02 грудня 2019 року №427, №428 та №429 проведеної на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1584, постанови НКРЕКП від 30 серпня 2019 року №1779 “Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2019 року”, посвідчень на проведення планової перевірки від 08 жовтня 2019 року №391, №392 та №393 установлено, що ПРАТ “Черкаське хімволокно” порушено Умови та правила, (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, а саме: підпункт 9 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються НКРЕКП у межах наданих повноважень за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року (повинно було застосовувати тариф на теплову енергію для споживачів категорії “бюджетні установи” та “інші споживачі” встановлені постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року №3225 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП 27 лютого 2018 року №239), а застосовувало постанову НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404.
У лютому 2020 року позивачем було здійснено перерахунок-донарахування за теплову енергію поставлену за період з 28 жовтня 2018 року - 31 грудня 2018 року на підставі п.п. 2 п. 2 постанови НКРЕКП України від 17 грудня 2019 року №2884.
З урахуванням перерахунку за період з 28 жовтня 2018 року - 31 грудня 2018 року та оплат, здійснених відповідачем, заборгованість відповідача на час подачі позову до суду складає 50 451 грн. 92 коп.
Тариф 1 047 грн. 75 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14 червня 2018 року.
Тариф 1 217 грн. 17 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3225 від 29 грудня 2015 року.
Частиною 1 ст. 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 3 ст. 189 ГК України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 191 ГК України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України “Про ціни і ціноутворення”.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання, зокрема, фіксованих цін.
Позивач є суб'єктом природних монополій з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, інформація про що занесена до Зведеного переліку суб'єктів природних монополій, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет за адресою: https://amcu.gov.ua/zvedenij-perelik-subyektiv-prirodnih-monopolij.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Згідно з до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Частиною 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (в редакції чинній у 2018 році) було встановлено, що рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті “Урядовий кур'єр”, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15-денний строк з дня його прийняття.
27 лютого 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”. Згідно з цією постановою був встановлений тариф на теплову енергію для “бюджетних установ”, “релігійних організацій”, “нших споживачів”, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1 217 грн. 17 коп. за 1 Гкал без ПДВ.
Постанова НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була опублікована газеті “Урядовий кур'єр” за 27 жовтня 2018 року №202 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 28 жовтня 2018 року.
14 червня 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”. Згідно з цією постановою був встановлений тариф на теплову енергію для “бюджетних установ”, “релігійних організацій”, “нших споживачів”, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1 047 грн. 75 коп. за 1 Гкал без ПДВ.
Постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була опублікована газеті “Урядовий кур'єр” за 15 серпня 2018 року №152 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 16 серпня 2018 року.
Отже, у листопаді та грудні 2018 року одночасно були чинними Постанови НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” і від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”, яким були встановлені різні тарифи на теплову енергію для інших споживачів.
У рішенні від 03 жовтня 1997 року №4-зп Конституційний Суд України надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішення суд зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - “наступний закон скасовує попередній”.
З цього рішення Конституційного Суду України вбачається, що з прийняттям нового акта, якщо ним не передбачено інше, автоматично скасовується діючий у часі раніше прийнятий однопредметний акт.
У даному випадку на час прийняття НКРЕКП постанови від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” раніше прийнята НКРЕКП постанова від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” не діяла, оскільки не набрала чинності, тому автоматично вона не була скасована.
Навпаки, після набрання чинності постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”, а саме з 28 жовтня 2018 року, постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була автоматично скасована.
Отже, з 28 жовтня 2018 року сторони за договором від №1014 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 12 березня 2018 року мали застосовувати в обов'язковому порядку регульований тариф на теплову енергію, встановлений згідно з постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” в розмірі 1 217 грн. 17 коп. за 1 Гкал без ПДВ, тому позивач на законних підставах донарахував відповідачу за рахунком-фактурою від 29 лютого 2020 року №1198 - 50 451 грн. 92 коп. плати за теплову енергію, поставлену за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року, виходячи із тарифу 1 217 грн. 17 коп. за 1 Гкал, яку (плату) відповідач мав оплатити до 25 жовтня, 25 листопада та 25 грудня 2018 року відповідно.
Статтею 193 ГК України встановлено, що cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію за встановленим Регулятором тарифом у спірному періоді.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 50 451 грн. 92 коп. боргу.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Черкаської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №25 Черкаської міської ради Черкаської області, вул. Нарбутівська, 206, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25728145 на користь приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, пр-т Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00204033 - 50 451 грн. 92 коп. боргу та 2 270 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 14 січня 2022 року.
Суддя А.В.Васянович