Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4443/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м.Харків
про стягнення 43 350,85грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (надалі - відповідач) про стягнення 43350,85грн. страхового відшкодування.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00015 від 04.02.2020, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ухвалою від 15.11.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Оскільки копія ухвали про відкриття провадження у даній справі була отримана відповідачем 18.11.2021, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач мав право подати відзив не пізніше 03.12.2021. Проте він своє право на подання відзиву не реалізував.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
04 лютого 2020 року між ПАТ "СК "Українська страхова група", як страховиком, та ТОВ "Сокар Енерджі Україна", як страхувальником, був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0197-00015, предметом якого є страхування транспортних засобів, зазначених у Додатку № 1 до нього.
Відповідно до Додатку № 1 одним із застрахованих транспортних засобів є автомобіль "Toyota", державний реєстраційний № НОМЕР_1 .
20 січня 2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Toyota", державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу "Daewoo", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, схеми місця ДТП та постанови Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2021 у справі №757/7148/21-п вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
21 січня 2021 року страхувальник звернувся до ПАТ "СК "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав відповідні документи.
05 лютого 2021 року ПАТ "СК "Українська страхова група" на підставі рахунку №MRD-6268-505081 від 26.01.2021 було складено страховий акт №ДККА-74422 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 68821,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2787 від 05.02.2021.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Daewoo", державний реєстраційний № НОМЕР_2 , станом на 20.01.2021 була застрахована у АТ "СК "Мега-Гарант" згідно полісу №ЕР-202260751. Відповідно до даного полісу відповідач взяв на себе обов'язок щодо відшкодування шкоди майну в межах 130000,00грн., розмір франшизи - 0,00грн.
В матеріалах справи наявна адресована відповідачу заява позивача на виплату (страхового відшкодування) №44341 від 15.04.2021, в якій позивач на підставі статей 993, 1191 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" просив здійснити відшкодування шкоди в розмірі 68821,00грн.
Відповідач будь-яких заперечень щодо факту отримання даної заяви суду не надав.
Також в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаних грошових коштів на рахунок позивача.
У зв'язку із вказаними обставинами позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 43350,85грн. страхового відшкодування.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до норм статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Положеннями ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, позивач після виплати страхового відшкодування в розмірі 68821,00грн., отримав право зворотної вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у скоєнні ДТП, згідно полісу ЕР-202260751.
При цьому, вищенаведена норма статті 29 Закону України "Про страхування" передбачає, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, відшкодовуються з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У своєму позові позивач зазначає, що вартість відновлювального ремонту розраховується відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Відповідно до п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення ЕЗ (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7років - для інших легкових КТЗ.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, строк експлуатації автомобіля "Тоуоtа", державний реєстраційний № НОМЕР_1 , на дату ДТП складає більше 7 років (рік випуску - 2013).
Таким чином, відповідно до п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу на деталі, що підлягають заміні, складає 61,00%, що підтверджується розрахунком коефіцієнта фізичного зносу зробленого аварійним комісаром Куксою М.Г.
Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ визначається за наступною формулою: Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез), де: Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, Сс - вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже у даному випадку Сврз = 22446,40 + 4620,00 + 41755,00 х (1-0,61) = 43350,85грн.
Таким чином, матеріальний збиток завданий власникові автомобіля «Тоуоїа», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні 61,00% складає 43350,85грн.
Суд зазначає, що вказаний розрахунок відповідає вищенаведеним нормам чинного законодавства та не оспорюється відповідачем.
У відповідності до положення пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з полісом ЕР-202260751 розмір франшизи дорівнює 0,00 грн.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 43350,85грн. суми страхового відшкодування (43350,85грн. - 0,00грн.)
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав доказів відшкодування позивачу вказаної суми.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові відомості, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 43350,85грн. страхового відшкодування суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн.
Так, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн. підтверджується Договором про надання правової (правничої) допомоги №1 від 05.11.2018 та Додатком №4 до цього договору, актом від 26.10.2021 виконаних робіт за Договором про надання правової (правничої) допомоги №1 від 05.11.2018, платіжним дорученням №3867 від 26.10.2021 про сплату 3000,00грн. за надання правової (правничої допомоги), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №6153 від 09.08.2018, довіреністю №0120-103 від 30.10.2020.
Суд зауважує, що відповідачем, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, буд.6/8, код 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, вул.І.Федорова, 32-А, код 30859524) 43350,85грн. страхового відшкодування, 2270,00грн. судового збору та 3000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "14" січня 2022 р.
Суддя М.В. Калантай