"12" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2669/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши справу за позовом Державного багатопрофільного підприємства "Урожай" (Французький бульвар, буд. 10, Одеса, 65044) до відповідача: Фізична особа- підприємець Галкіна Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним договору
за участю представників:
від позивача: Михайленко М.М. - по довіреності
від відповідача: не з'явився
Державне багатопрофільне підприємство "Урожай" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи- підприємця Галкіна Юрія Олександровича, в якому просить господарський суд: про визнання недійсними договорів
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
21.09.2021 від відповідача надійшла заява (вх. 24977/21) про ознайомлення з матеріалами справи.
23.09.2021 відповідач ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відміткою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2021р. було закрито підготовче провадження та справу призначено по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі .
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за адресою яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „адресат відсутній за вказаною адресою". Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 12.01.2022р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
01.06.2021 року між фізичною особою-підприємцем Галкіним Юрієм Олександровичем
(Відповідач або Сторона 1) та Державним багатопрофільним підприємством "УРОЖАЙ" (Позивач або Сторона 2) було укладено договір аутсорсингу №02/06/21 (далі Договір, договір №02/06/21) з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг та договір аутсорсингу №03/06/21 (далі Договір, договір №03/06/21) з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг.
Предмет договору аутсорсингу №02/06/21 від 01.06.2021 р., визначений у п. 1.1-, яким встановлено, що для підвищення ефективності роботи компаній за рахунок передачі (організації, стороні по договору) не тільки деяких функцій, але і бізнес-процесів з метою оптимізації всіх видів ресурсів і концентрації зусиль на основному виді діяльності; сторони уклали даний договір про господарську діяльність, без створення юридичної особи, з метою ведення господарської діяльності у м. Одеса, та зобов'язуються погоджено робити необхідні фактичні і юридичні дії. Перелік переданих функцій та бізнес-процесів (надалі Перелік функцій) викладено в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.
Сторони договору зобов'язалися прийняти на себе обов'язки робити необхідні дії, в інтересах Сторони - партнер по договору, переданні по цьому договору непрофільні функції, згідно Переліку функцій, для досягнення поставленої мети протягом року (або, за згодою сторін, на більший чи менший термін) /п. 1.2 договору №02/06/21/.
Пункт 1.3 Договору №02/06/21 визначає, що за надання таких послуг по цьому Договору Сторони проводять фінансові розрахунки по винагороді за виконаний об'єм робіт в розмірі, в порядку і строки, які обумовлені в Додатках до цього Договору.
Пунктом 3.9 договору №02/06/21 визначено, що доходи, отримані за рахунок або в результаті діяльності, надходять на рахунок Сторони 1, за підсумками розподіляються пропорційна внеску між сторонами.
Згідно п. 4.1 договору №02/06/21, сторона 1 виготовляє та реалізує продукцію, що є результатом діяльності.
Всі доходи, що отримуються за даним договором у результаті діяльності, надходять на рахунок сторони 1 з яких Сторона 1 виділяє грошові кошти на відшкодування комунальних витрат Стороні 2. /п. 4.2 договору №02/06/21/.
Пунктом 7.1 договору №02/06/21 передбачено, що договір укладений на строк один рік. Дострокове припинення договору можливе тільки на підставі чинного законодавства України.
Сторонами був укладений додаток №1 до Договору аутсорсингу №02/06/21 (від 01 червня 2021 р.), додаток №2 до Договору аутсорсингу №02/06/21 (без зазначення дати укладення), Додаток №2/1 до Договору аутсорсингу №02/06/21 (без зазначення дати укладення).
У відповідності з положеннями п. 1.3.2. та 1.3.3. додатку № 1 договору аутсорсингу №02/06/21 від 01.06.2021 ДБП "Урожай" прийняло на себе зобов'язання з забезпечення безперебійного постачання електроенергії та забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані.
Перелік та характеристики державного нерухомого майна, переданого стороні 1 за договором аутсорсингу №02/06/21 від 01.06.2021 р. визначено у додатку №2.
Додатком №2 до Договору №02/06/21, а саме п.1.1 визначено, що Сторона 2 передає, а Сторона 1 приймає в строкове користування державне нерухоме Приміщення: (далі - Приміщення), за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності площею 38,6 кв. м., розміщене за адресою: м. Одеса, вул Площа Старосінна 1, що перебувають на балансі ДЕРЖАВНОГО БАГАПРОФІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УРОЖАЙ».
Приміщення передаються в користування з метою ведення господарської діяльності, діяльності з перевезень та проведення фінансових розрахунків між нею та покупцями продукції, і також ведення іншої діяльності, яка не суперечить чинному законодавству. / п. 1.2. додатку №2 до Договору №02/06/21/
Пунктом 3.1 додатку №2 до Договору №02/06/21 передбачена плата за користування визначається на підставі калькуляції та становить у розмірі 6000 грн. щомісячно.
Відповідно до пункту 3.3. додатку №2 до Договору №02/06/21 передбачено перерахування плати здійснюються Сторона 1 самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Пунктом 10.1. додатку №2 до Договору №02/06/21 визначено, що його укладено строком на 1(один) рік, що діє з 01 червня 2021 р. до 01 червня 2022 року включно.
Пунктом 3.13. Сторона 1 інформує учасників договору про хід його реалізації.
Пунктом 3.14. Сторони мають право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення справ учасників.
Пунктом 7.2. Підведення підсумків діяльності здійснюється Стороною, якій доручено ведення справ, з наступним обговоренням і схваленням всіма учасниками договору.
Також, сторонами складено та підписано Додаток № 2/1 до Додатку № 2 до Договору аутсорсингу №02/06/21, в якому визначено приміщення загальною площею 38,6 кв.м надане в користування ФОП Галкін Ю.О. розташоване за адресою: м. Одеса, Площа Старосінна, 1.
Предмет договору аутсорсингу №03/06/21 від 01.06.2021 р., визначений у п. 1.1., яким встановлено, що для підвищення ефективності роботи компаній за рахунок передачі (організації, стороні по договору) не тільки деяких функцій, але і бізнес-процесів з метою оптимізації всіх видів ресурсів і концентрації зусиль на основному виді діяльності; сторони уклали даний договір про господарську діяльність, без створення юридичної особи, з метою ведення господарської діяльності у м. Одеса, та зобов'язуються погоджено робити необхідні фактичні і юридичні дії. Перелік переданих функцій та бізнес-процесів (надалі Перелік функцій) викладено в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.
Сторони договору зобов'язалися прийняти на себе обов'язки робити необхідні дії, в інтересах Сторони - партнера по договору, переданні по цьому договору непрофільні функції, згідно Переліку функцій, для досягнення поставленої мети протягом року (або, за згодою сторін, на більший чи менший термін) /п. 1.2 договору №03/06/21 /.
Пункт 1.3 Договору №03/06/21 визначає, що за надання таких послуг по цьому Договору Сторони проводять фінансові розрахунки по винагороді за виконаний об'єм робіт в розмірі, в порядку і строки, які обумовлені в Додатках до цього Договору.
Пунктом 3.9 договору №03/06/21 визначено, що доходи, отримані за рахунок або в результаті діяльності, надходять на рахунок Сторони 1, за підсумками розподіляються пропорційна внеску між сторонами.
Згідно п. 4Л договору №03/06/21, сторона 1 виготовляє та реалізує продукцію, що є результатом діяльності.
Всі доходи, що отримуються за даним договором у результаті діяльності, надходять на рахунок сторони 1 з яких Сторона 1 виділяє грошові кошти на відшкодування комунальних витрат Стороні 2. /п. 4.2 договору №03/06/21/.
Пунктом 7.1 договору №03/06/21 передбачено, що договір укладений на строк один рік. Дострокове припинення договору можливе тільки на підставі чинного законодавства України.
Сторонами був укладений додаток №1 до Договору аутсорсингу №03/06/21 (від 01 червня 2021 р.), додаток №2 до Договору аутсорсингу №03/06/21 (без зазначення дати укладення), Додаток №2/1 до Договору аутсорсингу №03/06/21 (без зазначення дати укладення).
У відповідності з положеннями п. 1.3.2. та 1.3.3. додатку № 1 договору аутсорсингу №03/06/21 від 01.06.2021 ДБП "Урожай" прийняло на себе зобов'язання з забезпечення безперебійного постачання електроенергії та забезпечення безперебійного постачання водо забезпечення та водовідведення в приміщення, а також забезпечення функціювання цих систем в належному стані.
Перелік та характеристики державного нерухомого майна, переданого стороні 1 за договором аутсорсингу №03/06/21 від 01.06.2021 р. визначено у додатку №2.
Додатком №2 до Договору №03/06/21, а саме п.1.1 визначено, що Сторона 2 передає, а Сторона 1 приймає в строкове користування державне нерухоме Приміщення: (далі - Приміщення), за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності площею 87,5 кв. м., розміщене за адресою: м. Одеса, вул Площа Старосінна 1, що перебувають на балансі ДЕРЖАВНОГО БАГАПРОФІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УРОЖАЙ».
Приміщення передаються в користування з метою ведення господарської діяльності, діяльності з пасажирських перевезень та проведення фінансових розрахунків між нею та покупцями продукції, і також ведення іншої діяльності, яка не суперечить чинному законодавству. / п. 1.2. додатку №2 до Договору №03/06/21/
Пунктом 3.1 додатку №2 до Договору №03/06/21 передбачена плата за користування визначається на підставі калькуляції та становить у розмірі 5300 грн. щомісячно.
Відповідно до пункту 3.3. додатку №2 до Договору №03/06/21 передбачено перерахування плати здійснюються Сторона 1 самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Пунктом 10.1. додатку №2 до Договору №03/06/21 визначено, що його укладено строком на 1(один) рік, що діє з 01 червня 2021 р. до 01 червня 2022 року включно.
Пунктом 3.13. Сторона 1 інформує учасників договору про хід його реалізації.
Пунктом 3.14. Сторони мають право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення справ учасників.
Пунктом 7.2. Підведення підсумків діяльності здійснюється Стороною, якій доручено ведення справ, з наступним обговоренням і схваленням всіма учасниками договору.
Також, сторонами складено та підписано Додаток № 2/1 до Додатку № 2 до Договору аутсорсингу №03/06/21, в якому визначено приміщення загальною площею 87,5 кв.м надане в користування ФОП Галкін Ю.О. розташоване за адресою: м. Одеса, Площа Старосінна, 1.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Наведені вище умови Договору аутсорсингу №02/06/21 і Додатків № 1, № 2, № 2/1 до нього та Договору аутсорсингу №03/06/21 і Додатків № 1, № 2, № 2/1 до нього, дозволяють дійти висновку про те, що вони містить ознаки договорів про спільну діяльність, про надання послуг та про оренду нерухомого майна, що належить до державної форми власності.
Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до статті 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Суд погоджується з доводом Позивача про те, що Договір аутсорсингу №02/06/21 та Договір аутсорсингу №03/06/21 є неукладеними як договори про спільну діяльність, оскільки вони не містять усіх істотних умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Зокрема, ці договори не містять умов щодо об'єднання вкладів, визначення їх обсягу, виду та грошової оцінки, переліку майна, що залучається для такої діяльності, його правовий статус, а також щодо координації спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій, а саме, розподілу отриманого прибутку від спільної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на наведений вище зміст Додатку № 1 до Договору аутсорсингу №02/06/21 та Договору аутсорсингу №03/06/21 щодо делегування Стороною 1 (Відповідачем) непрофільних функцій Стороні2 (Позивачу), суд дійшов висновку про відсутність домовленості сторін про надання Позивачем певних послуг за обумовленою ціною. А відтак, Договір аутсорсингу №02/06/21 та Договір аутсорсингу №03/06/21 є неукладеними й як договір про надання послуг внаслідок відсутності усіх суттєвих умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Наведені вище умови Додатків № 2 і № 2/1 до Договору аутсорсингу №02/06/21 та Договору аутсорсингу №03/06/21 дозволяють дійти висновку про те, що його сторонами насправді вчинено правочини щодо найму (оренди) нерухомого майна, що належить до державної власності.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, який діяв на момент укладення спірного договору, оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, встановлено, що оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об'єктів державної та комунальної форм власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об'єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.
Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ЕТС (електронної торгової системи); прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.
Частиною другою статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX, встановлено, що Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" від 03.06.2020 № 483.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дотримання сторонами Договору аутсорсингу №02/06/21 та Договору аутсорсингу №03/06/21 норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX та положень Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, зокрема щодо етапності передачі в оренду державного та комунального майна, а саме: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ЕТС (електронної торгової системи); прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.
Сторони не заперечують обставини недотримання ними наведених вимог законодавства щодо укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Отже, зміст Договору аутсорсингу №02/06/21 та Договору аутсорсингу №03/06/21, який передбачає передання в користування (оренду) нерухомого майна, що належить до державної власності, з порушенням законодавчо встановленої процедури, суперечить нормам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX. А відтак, наявні підстави для визнання цих правочинів недійсними відповідно до норм частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державного багатопрофільного підприємства "Урожай" підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним Договір аутсорсингу від 01.06.2021 № 02/06/21 з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг з додатками № 1, № 2, № 2/1 укладеними між Фізичною особою- підприємцем Галкіним Юрієм Олександровичем та Державним багатопрофільним підприємством "Урожай".
3. Визнати недійсним Договір аутсорсингу від 01.06.2021 № 03/06/21 з відшкодуванням витрат на утримання нерухомого майна, що належить до державної власності, та комунальних послуг з додатками № 1, № 2, № 2/1 укладеними між Фізичною особою- підприємцем Галкіним Юрієм Олександровичем та Державним багатопрофільним підприємством "Урожай"
4. Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Державного багатопрофільного підприємства "Урожай" (65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 10, код ЄДРПОУ 13908422) витрати на сплату судового збору в розмірі 4540,00 грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 24 січня 2022 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов