79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.01.2022 справа № 914/3235/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Естейт», м. Броди, Львівська область
про стягнення 5 416,91 грн
за участю представників:
від позивача: Сало Т.В. - представник;
від відповідача: не з'явився
Обставини розгляду справи.
29.10.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Естейт», м. Броди, Львівська область про стягнення 5 416,91 грн.
Ухвалою від 03.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 29.11.2021.
Ухвалою від 29.11.2021 суд відклав судове засідання на 20.12.2021.
Ухвалою від 20.12.2021 суд відклав судове засідання на 13.01.2022.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.06.2020 відповідач під час проведення земляних робіт на вул. Гайдамацькій, 2 у м. Львові здійснив пошкодження газопроводу низького тиску ПЕ д - 40 мм (ГРС Винники-Липники-Холодновідка). В результаті цього відбувся витік природного газу, що завдало позивачу шкоди в розмірі 489,60 грн. Працівниками позивача також 04.06.2020 було здійснено роботи щодо усунення пошкоджень газопроводу, вартість яких склала 4 927,31 грн. У зв'язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 5 416,91 грн.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
04.06.2020 о 14:59 год в аварійно-диспетчерське управління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надійшло повідомлення про пошкодження будівельною технікою газопроводу за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, 2, що підтверджуються заявкою №8814 від 04.06.2020.
04.06.2020 о 16:00 год працівниками аварійної служби Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» усунуто пошкодження газопроводу та ліквідовано витік газу, що підтверджуються технічним актом від 04.06.2020, складеним працівниками АТ «Львівгаз» за участю Паскевича М.С.
04.06.2020 працівниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» також складено Акт про порушення №1166 (бланк №008045), у якому зазначено, що за адресою м. Львів, вул. Гайдамацька, 2 при проведенні земляних робіт пошкоджено ПЕ газопровід діаметром 40 мм низького тиску на повний діаметр. На пошкоджену ділянку газопроводу накладено струбцину, витік газу тимчасово ліквідовано.
Як ствердив позивач, 30.12.2020 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, на якому було прийнято рішення про задоволення акта про порушення Кодексу ГРМ від 04.06.2020 №1166 (бланк №008045) та проведення нарахувань обсягів газу.
30.12.2020 на підставі акту про порушення №1166 (бланк №008045) від 04.06.2020 АТ «Львівгаз» складено акт-розрахунок (для непобутових споживачів), відповідно до якого БК «Галжитлобуд» розраховано не облікований (донарахований) об'єм природного газу за період часу з 04.06.2020 14:59 год по 04.06.2021 16:00 год в обсязі 0,136 тис. куб.м та загальною вартістю 489,60 грн. Також позивачем проведено розрахунок витрат по ліквідації витоку газу, розмір яких склав 4 927,31 грн.
Як ствердив позивач, супровідним листом за вих. №790-Сл-5329-0421 від 15.04.2021 ТзОВ «Галжитлобуд» за адресою м. Львів, вул. Володимира Великого, 18 було надіслано рахунок на оплату №61056643 від 15.04.2021 на суму 5 416,91 грн, витрати по ліквідації витоку газу від 04.06.2020, акт-розрахунок від 30.12.2020.
У зв'язку з тим, що відповідачем не була сплачена сума збитків в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 5 416,91 грн.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Позивач на підтвердження заподіяння 04.06.2020 відповідачем збитків у розмірі 5 416,91 грн долучив до позовної заяви заявку №8814 від 04.06.2020, технічний акт від 04.06.2020, акт про порушення №1166 (бланк №008045) від 04.06.2020, акт-розрахунок (для непобутових споживачів) від 30.12.2020, розрахунок витрат по ліквідації газу.
Як вбачається із заявки №8814 від 04.06.2020, вона була складена працівниками позивача у зв'язку із повідомленням ОСОБА_1 про пошкодження газопроводу за адресою АДРЕСА_1 . Однак, із вказаної заявки не вбачається, що заявник - ОСОБА_1 є працівником відповідача чи має будь-яке відношення до відповідача. Інформація у заявці про пошкодження газопроводу у зв'язку із виконанням відповідачем земляних робіт була внесена працівниками позивача після усунення наслідків пошкодження газопроводу.
З технічного акту від 20.06.2020 вбачається, що він був складений за участі ОСОБА_1 , який зазначений у акті як виконроб фірми «Галжитлобуд». Іншої інформації про ОСОБА_1 , його належність до відповідача, чи у який спосіб працівниками позивача було ідентифіковано ОСОБА_1 як працівника відповідача, у акті не відображено. У вказаному акті зазначено про пошкодження газопроводу та про виконані роботи щодо усунення наслідків пошкодження газопроводу. Однак, у вказаному акті не зафіксовано, що пошкодження газопроводу відбулося внаслідок господарської діяльності саме відповідача, його механізмами чи машинами (модель, марка, інші ідентифікаційні ознаки), його працівниками під час виконання ними трудових обов'язків. Також до вказаного акту не долучено фото- та відеозйомки, які б вказували на пошкодження газопроводу відповідачем (його працівниками).
Відповідно до акту про порушення №1166 (бланк №008045) від 04.06.2020, він був складений працівниками позивача, за участю ОСОБА_1 . У вказаному акті також зазначено про пошкодження газопроводу та про виконані роботи щодо усунення наслідків пошкодження газопроводу. Однак, із вказаного акту не вбачається, що пошкодження газопроводу відбулося саме внаслідок протиправних дій відповідача.
Згідно пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 (в редакції, яка була чинною на дату складення акту про порушення), у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Водночас, порушення, яке зафіксоване в акті про порушення, не передбачене главою 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п. 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:
або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою;
або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
Як вбачається з акту про порушення №1166 (бланк №008045) від 04.06.2020, він не підписаний ОСОБА_1 , інформація про відмову ОСОБА_1 від підписання акта не вказана, відеозйомка про відмову ОСОБА_1 від підписання акта не долучена. З огляду на те, що ОСОБА_1 акт про порушення не підписаний, акт про порушення мав надсилатися відповідачу поштовим зв'язком. Однак, позивачем доказів надсилання акта про порушення відповідачу до матеріалів справи не долучено.
Згідно п. 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.
Проте, позивачем доказів фото- та відеозйомки виявленого порушення до матеріалів справи не долучено, з акту про порушення не вбачається, що такі позивачем здійснювалися.
Пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:
1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;
2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;
3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Як ствердив позивач у позовній заяві, засідання комісії з розгляду акту про порушення №1166 (бланк №008045) від 04.06.2020 відбулося 30.12.2020. Водночас, акті про порушення №1166 (бланк №008045) від 04.06.2020 відсутня інформація про дату та місце розгляду такого акту. Не долучено до матеріалів справи також доказів повідомлення відповідача про засідання комісії з розгляду актів в інший спосіб - шляхом надіслання повідомлення поштовим зв'язком тощо).
Згідно п. 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.
Зважаючи на те, що позивач не повідомив відповідача про засідання комісії з розгляду акту про порушення, яке відбулося 30.12.2020, відповідач не зміг взяти участь в такому засіданні, надати свої пояснення щодо зафіксованих в акті про порушення обставин.
Як зазначалося судом вище, позивач у позовній заяві посилався на рішення комісії з розгляду актів, яке було прийнято 30.12.2020 та яким задоволено акт про порушення №1166 (бланк №008045) від 04.06.2020. Однак, позивачем не було долучено до матеріалів справи копію такого рішення, а також доказів надсилання такого рішення відповідачу.
До матеріалів справи позивачем також було долучено супровідний лист за вих. №790-Сл-5329-0421 від 15.04.2021, додатками до якого вказано рахунок на оплату №61056643 від 15.04.2021 на суму 5 416,91 грн, витрати по ліквідації витоку газу від 04.06.2020, акт-розрахунок від 30.12.2020.
У вказаному листі зазначено місцезнаходження ТзОВ «Галжитлобуд» - м. Львів, вул. Володимира Великого, 18. Однак, як вбачається з витягу про історію змін реєстраційної інформації щодо відповідача, який долучений позивачем до позовної заяви, 23.10.2018 ТзОВ «Галжитлобуд» (ідентифікаційний код 38853289) змінило місцезнаходження з м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 18 на м. Львів, вул. Г.Граб'янки, буд. 18, а 19.08.2019 - з м. Львів, вул. Г.Граб'янки, буд. 18 на м. Броди, пл. Ринок, буд. 28, кв. 2, Львівська область. Проте, докази надсилання такого листа відповідачу як за місцезнаходженням: м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, м. Львів, вул. Г.Граб'янки, буд. 18, так і за місцезнаходженням у м. Броди, пл. Ринок, буд. 28, кв. 2, Львівська область, позивач до матеріалів справи не долучив.
В обґрунтування розміру заподіяних збитків позивачем долучено розрахунок витрат по ліквідації витоку газу, вартість яких склала 4 927,31 грн, з яких (без ПДВ): 726,08 грн - виїзд аварійної бригади, 1 137,90 грн - припинення газопостачання на об'єкт шляхом перекриття вимикаючого пристрою та опломбування (нормальні умови праці), 1 383,36 грн - усунення витоку згідно кошторису (з матеріалами), 858,75 грн - відновлення газопостачання на об'єкт шляхом відкриття вимикаючого пристрою та зняття пломби (нормальні умови).
Однак, із вказаного розрахунку не вбачається, яким чином позивачем були визначені витрати у розмірі 4 927,31 грн - які тарифи, розцінки ним застосовувалися, ким вони затверджені, які матеріали для ліквідації витоку газу позивачем використовувались, обсяг таких матеріалів та їх вартість тощо.
Зважаючи на те, що такий розрахунок здійснений позивачем із застосуванням тільки йому відомих розцінок, тарифів, вартості та обсягу матеріалів, роботи щодо усунення витоку газу також проводилися позивачем, з огляду на відсутність доказів відображення таких витрат позивача у його бухгалтерському обліку, суд, за відсутності такої інформації, позбавлений можливості встановити дійсні витрати позивача на усунення наслідків пошкодження газопроводу.
Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем не представлено доказів, які б доводили факт протиправної поведінки відповідача та розмір заподіяних збитків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 1 статті 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.
Представник позивача в судових засіданнях зазначив, що позивачем подано усі докази, якими обґрунтовуються його вимоги. Протягом розгляду справи судом клопотання про витребування доказів позивач не заявляв.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 13.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.01.2022.
Суддя Мазовіта А.Б.